Татарський та турецький впливи на український побут і національний характер.

Українські землі були одним з основних об'єктів татар-ських набігів. Насамперед це зумовлено розташуванням Кримського ханства, яке було своєрідним плацдармом для розгортання експансії углиб українських та російських зе-мель. Крім того, польсько-литовська держава, у складі якої перебували тоді українські території, була не в змозі надійно захистити свої південні кордони. Прикордонні фортифікаційні споруди були занедбані, гарнізони укріп-лених замків слабкі, наймане військо становило лише 4 тис. осіб і не могло ефективно протидіяти численній та мобільній татарській кінноті. Залучення до захисту пів-денних кордонів шляхетського ополчення та магнатських надвірних загонів також не давало бажаного результату, а навіть ускладнювало ситуацію. Ці формування, як прави-ло, не заважали набігам, вступали у бій лише з тими татар-ськими загонами, які поверталися додому з награбованим, і за викуп віддавали полонених і добро справжнім власни-кам. Така тактика не стільки блокувала татарські напади, скільки потурала їм.

У 1448 p., підтримуючи претендента на титул Велико-го литовського князя Михайла, татари Великої Орди впер-ше вторглися на землі Поділля. Засновник Кримського ханства Хаджи-Гірей певний час був союзником Литви і тому не прагнув агресії на литовські володіння, до складу яких входили й українські землі, але це зовсім не заважа-ло його суперникам у боротьбі за владу час від часу робити набіги на Галичину, Волинь та Поділля. На початку 80-х років XV ст. татарська експансія розширюється і набуває ознак систематичності. Причиною цього став розрив Мен-глі-Гіреєм, сином' і спадкоємцем Хаджи-Гірея, союзу з ли-товським князем, що фактично відкрило всі шлюзи для гра-біжницьких нападів татар на українські землі. Вже 1482 р. кримський хан спустошив та пограбував Київ. Татарська аг-ресія принесла з собою величезні руйнації, пожежі, погра-бування, вбивства, захоплення місцевого населення в полон з метою продажу в рабство. Оскільки вона здійснювалась ці-леспрямовано і регулярно (від 1450 до 1556 р. татари зроби-ли 86 великих грабіжницьких походів на українські землі), виникла серйозна загроза не тільки суспільному життю, а й самому існуванню українського народу.

Отже, з моменту виникнення Кримського ханства українські землі стали для нього головним об'єктом екс-пансії. Це було зумовлено тим, що економіка ханства роз-вивалася на екстенсивній основі і не могла забезпечити ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому на-селенню, що підштовхувало правлячу верхівку розв'язу-вати внутрішні проблеми країни за рахунок зовнішньої активності -- союзів з тією чи іншою державою та грабіж-ницьких набігів на сусідні землі. Сприяли експансії також географічне положення ханства, існування численної армії, підтримка Турецької імперії, нездатність польсько-литовської держави захистити свої південні кордони. Ці та інші чинники наприкінці XV -- початку XVI ст. перетво-рили Кримське ханство на силу, яка своїми походами за-грожувала життєдіяльності українських земель.