Анна Катмор, Пайпер Шелли. Загальний перелік прав посадових осіб міститься у ст

Загальний перелік прав посадових осіб міститься у ст. 8«Про основні засади державного(нагляду) контролю у сфері господарської діяльності»

- вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

- відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закон

- надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

- накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Також відповідно до ст. 39 ЗУ «Про охорону праці»: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства

(об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

- одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

- видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

- надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Рішення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, за

необхідності обгрунтовуються результатами роботи та висновками експертно-технічних центрів, дослідних, випробувальних лабораторій та інших підрозділів (груп) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють згідно із законодавством як незалежні експертні організації. Наукова підтримка наглядової діяльності здійснюється відповідними науково-дослідними установами.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, є державними службовцями, і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу" (3723-12). Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України.

86. Державний порядок здійснення Держгіпромнаглядом України планових перевірок.

Відповідно до Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011, вказана служба э центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через міністра енергетики та вугільної промисловості України.

Держгіпромнаглядом України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Держгіпромнагляд здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в АРК м. Києві та Севастополі у місті обласного значення Кривий ріг. Держгіпромнаглядом у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держгіпромнагляду України.

87. Державний порядок здійснення Держгіпромнаглядом України планових перевірок.

Державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману.
Перевірки поділяються на планові та позапланові.
Державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств,
організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю, у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання - виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених
виробничих структурних підрозділів.
Перевірки поділяються на планові та позапланові.
Посадові особи Держгірпромнагляду України мають право проводити позапланові перевірки у разі: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до територіального органу Держгірпромнагляду України про здійснення заходу державного нагляду за його бажанням; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких
документів; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень Держгірпромнагляду України щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових
заходів державного нагляду; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального апарату Держгірпромнагляду України; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; в інших випадках, передбачених законами України.
Позапланово можуть перевірятися як суб'єкт господарювання, так і його окремі виробничі об'єкти.
Планова перевірка суб'єкта господарювання передбачає всебічну перевірку всіх його виробничих об'єктів. Під час позапланових перевірок як суб'єктів господарювання, так і виробничих об'єктів перевіряються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
Перевірки виробничих об'єктів здійснюються шляхом обстеження дільниць суб'єкта господарювання посадовою особою Держгірпромнагляду України. У разі перевірки невеликих за обсягами виробничих об'єктів під час одного обстеження може бути перевірено декілька виробничих об'єктів.
Перевірка суб'єкта господарювання може здійснюватися як самостійно посадовою особою Держгірпромнагляду України, так і спеціально створеною комісією, до складу якої включаються посадові особи Держгірпромнагляду України різних напрямів нагляду. Під час перевірки Держгірпромнаглядом України можуть бути залучені треті особи - представники інших установ та організацій за згодою з їх керівниками. Склад комісії визначається наказом Держгірпромнагляду України або його територіального органу.
У разі якщо перевірка суб'єкта господарювання проводиться спеціально створеною комісією, перед її початком складається план перевірки, в якому визначаються питання та об'єкти (підрозділи, служби, дільниці), що підлягають перевірці, а також визначаються посадові особи та фахівці, відповідальні за перевірку визначених питань та об'єктів. План проведення перевірки затверджується керівником територіального органу Держгірпромнагляду України. Позапланові перевірки суб'єкта господарювання та виробничих
об'єктів (за винятком перевірок виробничих об'єктів під час позапланової перевірки суб'єкта господарювання) здійснюються на підставі наказів, які мають містити найменування суб'єкта
господарювання (виробничого об'єкта), що перевіряється, строк та предмет перевірки. Перевірки суб'єктів господарювання або їх відокремлених підрозділів (виробничих об'єктів) здійснюються за місцем
провадження ними господарської діяльності. До складу комісії можуть залучатися представники інших
територіальних органів Держгірпромнагляду України. Строк проведення позапланової перевірки виробничого об'єкта, який належить суб'єкту господарювання, не повинен перевищувати двох робочих днів.
Під час проведення перевірок суб'єкт господарювання повинен надавати посадовій особі Держгірпромнагляду України, яка здійснює перевірку, всю необхідну інформацію, пояснення, довідки,
матеріали з питань, що виникають під час перевірок, за необхідності забезпечувати засобами індивідуального захисту та іншими засобами, необхідними для проведення перевірки, якщо це
вимагає специфіка виробництва, а також забезпечувати присутність уповноваженої особи. Суб'єкту господарювання забороняється здійснювати будь-які дії, які перешкоджають посадовій особі Держгірпромнагляду України виконувати свої обов'язки з проведення перевірки. Інформація, одержана посадовою особою Держгірпромнагляду України під час перевірки, доступ до якої обмежено законом, використовується виключно у порядку, встановленому законом. Розголошення інформації, яка становить комерційну таємницю суб'єкта господарювання, забороняється.
Перед початком перевірки особа Держгірпромнагляду України, що здійснює перевірку, знайомлюється з установчими та реєстраційними документами, технічною та технологічною документацією, матеріалами попередніх перевірок суб'єкта господарювання або виробничого об'єкта з питань, які стосуються компетенції Держгірпромнагляду України, у тому числі перевірок, здійснених службами охорони праці, уповноваженими особами цього суб'єкта і вищими організаціями при їх наявності, станом виконання заходів щодо усунення виявлених порушень, які були розроблені та затверджені за результатами попередніх перевірок посадовими особами Держгірпромнагляду України, висновками комісій з розслідування нещасних випадків і аварій (якщо такі були). За результатами перевірок суб'єктів господарювання та перевірок виробничих об'єктів складаються відповідні акти. В актах зазначається стан дотримання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі недотримання - детальний опис
виявлених порушень із зазначенням норми законодавства. Не пізніше останнього дня перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами Держгірпромнагляду України (членами комісії), які здійснювали перевірку, та керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою. Один примірник акта вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі під підпис. 88. Періодичність проведення планових перевірок органами Держгірпромнагляду України.

Періодичність здійснення планових перевірок суб'єктів господарювання та їх виробничих об'єктів визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2009., відповідно до якої Планова перевірка суб'єкта господарювання, яка передбачає всебічну перевірку його виробничих об'єктів, проводиться:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.

У разі коли під час останніх двох планових перевірок суб’єкта господарювання не виявлено порушень, максимально допустима частота планових перевірок суб’єкта господарювання зменшується у два рази (за винятком суб’єкта господарювання з високим ступенем ризику).

У разі коли впродовж останніх двох років у суб’єкта господарювання через порушення вимог законодавства з промислової безпеки та охорони праці або безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення чи проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, стався нещасний випадок із смертельними наслідками, нещасний випадок з тяжкими наслідками, груповий нещасний випадок з двома і більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я, максимально допустима частота планових перевірок суб’єкта господарювання збільшується у два рази.

100. Обєкти страхування від нещасного випадку. Страховий випадок.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Страховим випадком відповідно до цього закону є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у Додатку 6 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві від 30.11.2011 р., з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Зокрема такими обставинами є:

Виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

Перебування на робочому місці, на території підприємства* або в іншому місці, пов'язаному з виконанням трудових обов'язків чи завдань роботодавця, починаючи з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

Підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

Виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні за його письмовим розпорядженням;

Проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору та інші.

Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

101. Структура та основні напрями д-ності Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін:

* держави;

* застрахованих осіб;

* роботодавців.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків:

• спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;

• створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;

• щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків;

• визначає кадрову політику;

затверджує: • статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зміни до нього; • регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків; • річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; • структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики); • річні програми робіт та звіти про їх виконання; • Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду;

• розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;

• готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду.

102. Права та обов’язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний: 2) вести облік показників для визначення класу професійного ризику виробництва; 3) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

4) вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах; Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право: 1) користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; 2) відносити страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; 3) проводити перевірки дотримання підприємствами, установами і організаціям незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування заходів, 5) отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; 6) застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи відповідно до закону.

103. Правовий статус страхових експертів з Охорони Праці.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Виконання статутних функцій та обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

1) безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;

3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці та види здійснюваної діяльності;

4) брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;

6) складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

104. Порядок проведення перевірок стану умов та безпеки праці страховими експертами.

Відповідно до “Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань”

Перевірки стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи на підприємствах поділяються на планові та позапланові.

Метою проведення страховими експертами з охорони праці планових перевірок є вивчення стану умов і безпеки праці на них для подальшого надання в межах компетенції допомоги роботодавцю у вдосконаленні системи управління охороною праці.

Планові перевірки здійснюються за графіками проведення перевірок відповідно до річних і квартальних планів роботи страхових експертів.

Періодичність проведення планових перевірок встановлюється за критеріями.

Критеріями для здійснення перевірки суб’єктів господарювання не частіше ніж раз на рік є:

підвищення коефіцієнта частоти травматизму порівняно із середнім показником по галузі більше ніж на 10 відсотків;

збільшення кількості нещасних випадків на виробництві із смертельним наслідком порівняно з попереднім роком;

збільшення кількості професійних захворювань порівняно з попереднім роком;

непроведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства;

наявність фактів нещасних випадків на виробництві, за якими роботодавець не проводив розслідування відповідно до законодавства.

Критеріями для здійснення перевірки суб’єктів господарювання не частіше ніж один раз на два роки є:

наявність тенденції до зменшення кількості випадків виробничого травматизму протягом останніх трьох років;

наявність тенденції до зменшення кількості професійних захворювань протягом останніх трьох років;

наявність у суб’єкта господарювання шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

При відсутності вищезазначених критеріїв перевірки суб’єктів господарювання здійснюються не частіше ніж один раз на п’ять років.

Позапланові перевірки проводяться у разі:

аварії, нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

прохання суб’єкта господарювання здійснити перевірку або надати допомогу чи консультацію з питань охорони праці, соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

необхідності перевірки виконання внесених страховим експертом подань про усунення порушень законодавства з охорони праці.

Під час планової перевірки суб’єкта господарювання, як правило, всебічно перевіряються всі або більшість його виробничих об’єктів.

Під час позапланової перевірки перевіряються лише ті питання, які стали підставою для здійснення перевірки.

Перевірки суб’єктів господарювання або їх відокремлених підрозділів здійснюються за місцем провадження ними господарської діяльності.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати трьох робочих днів, а позапланової - одного робочого дня.

До переліку питань, що розглядаються страховими експертами під час перевірок суб’єктів господарювання, входять: стан виконання вимог Закону України «Про охорону праці» щодо створення на підприємстві служби охорони праці, виконання службою охорони праці своїх основних завдань та обов’язків;

організація, своєчасність та якість проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, у тому числі для робіт з підвищеною небезпекою або робіт, де є потреба у професійному доборі;

організація, своєчасність та якість проведення інструктажів з питань охорони праці;

організація та своєчасність проходження передбачених законодавством медоглядів найманими працівниками, виконання вимог заключного акта за результатами медогляду;

наявність і робота комісії з питань охорони праці та уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці;

своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці та стан виконання заходів, запропонованих атестаційною комісією;

порядок допуску до виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Анна Катмор, Пайпер Шелли

<== предыдущая лекция	\|	следующая лекция ==>
Проводит курсы повышения квалификации по программе	\|

Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 322. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Основные симптомы при заболеваниях органов кровообращения При болезнях органов кровообращения больные могут предъявлять различные жалобы: боли в области сердца и за грудиной, одышка, сердцебиение, перебои в сердце, удушье, отеки, цианоз головная боль, увеличение печени, слабость...

Вопрос 1. Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации Коллективные средства защиты: вентиляция, освещение, защита от шума и вибрации К коллективным средствам защиты относятся: вентиляция, отопление, освещение, защита от шума и вибрации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия