Короткі відомості

Будівельний розчин – це штучний камінь, отриманийпри твердінні раціонально підібраної суміші, що складається із в’яжучої речовини, дрібного заповнювача (піску) води та добавок. До затвердіння суміш цих компонентів називають розчиновою сумішшю.

За ДСТУ Б В.2.7-23-95будівельні розчини класифікують за призначенням, середньою густиною та видом в’яжучої речовини.

За призначенням будівельні розчини поділяють на спеціальні (акустичні, теплоізоляційні, радіаційно захисні, хімічностійкі, жаростійкі, тампонажні тощо) та розчини для кам’яних кладок, монтажу будівельних конструкцій, облицювальних і штукатурних робіт та.

За середньою густиною у сухому стані розчини поділяють на важкі з середньою густиною 1500 кг/м³ і більше та легкі, що мають середню густину менше 1500 кг/м³.

За видом в’яжучої речовини будівельні розчини поділяють на прості із використання одного виду в’яжучої речовини (цементні, вапняні, гіпсові тощо) та складні – на основі змішаних в’яжучих речовин (цементно-вапняні, вапняно-зольні, вапняно-гіпсові тощо).

Основними показниками якості розчинової суміші є рухомість, середня густина, розшаровуваність, водоутримувальна здатність та водовідділення (ДСТУ Б В.2.7-114-2002, ГОСТ 5802-86) (табл. 8.1). Обов’язковим є визначення рухомості та середньої густини розчинової суміші.

 

Таблиця 8.1

Оцінка властивостей розчинової суміші (ДСТУ Б В.2.7-114-2002)

Властивість розчинової суміші	Показник
Марки за рухомістю	Р4...Р14
Водоутримувальна здатність: втрата маси, %, не більше	5...10
Розшаровуваність, %, не більше

 

Основними показниками якості штучного каменю, отриманого при твердінні будівельних розчинів (ДСТУ Б В.2.7-23-95, ГОСТ 5802-86), є границя міцності при стиску, розтягу при розколюванні, розтягу при згині, усадка, середня густина, вологість, водопоглинання та морозостійкість. Проте обов’язковим для всіх видів розчинів є міцність при стиску та середня густина у сухому стані.

За міцністю при стиску у віці, зазначеному у стандарті на даний вид розчину, встановлені такі марки: М4, М10, М25, М50, М75, М150, М200.

За морозостійкістю розчини встановлені марки F10, F15, F25, F35, F50, F75.

Метою роботи є вивчення методів випробувань розчинових сумішей та будівельних розчинів.

Нормативне забезпечення:

1.ДСТУ Б В.2.7-23-95. Будівельні матеріали. Розчини будівельні. Загальні технічні умови.

2.ДСТУ Б В.2.7-114-2002. Будівельні матеріали Суміші бетонні. Методи випробувань.

3.ГОСТ 5802-86. Растворы строительные Методы испытаний.

4.ГОСТ 28013-89. Растворы строительные. Общие технические требования.

8.1. Визначення рухомості жорсткої розчинової суміші для отримання простого будівельного розчину (ДСТУ Б В.2.7-23-95, ГОСТ 5802-86)

Матеріали:портландцемент, пісок, вода для отримання розчинової суміші об’ємом 3 л.

Прилади: стандартний прилад для визначення рухомості розчинової суміші, стальний стержень діаметром 10...12 мм.

Рухомість розчинової суміші характеризується його здатністю розтікатись під дією власної ваги.Рухомість розчинової суміші визначають за глибиною занурення еталонного конуса в розчинову суміш. Для цього використовують стандартний прилад (рис. 8.1), рухома частина якого закінчується еталонним конусом масою 300±2 г. Об’єм проби розчинової суміші повинен бути не меншим, ніж 3 л.

 

Рис.8.1. Прилад для визначення рухомості розчинової суміші: 1 – штатив; 2 – посудина для розчинової суміші; 3 – конус, 4 – пусковий гвинт, 5 –шкала, 6 –стрижень, 7 – фіксатори