Теоретичні відомості. (теорію до даної роботи див

(теорію до даної роботи див. також у конспекті лекцій, §8.3)

Поглинання γ; -квантів речовиною веде до зменшення інтенсивності випромінювання, що підлягає закону

, (1)

де – інтенсивність падаючого випромінювання, І – інтенсивність випромінювання, яке пройшло крізь шар речовини товщиною х, μ; – коефіцієнт поглинання. Коефіцієнт поглинання m залежить від трьох факторів, пов’язаних з такими ефектами, як: фотоелектричне поглинання (m _ф), комптонівське розсіювання (m _к) і генерація електронно-позитронних пар (m _п). Фотоелектричне поглинання відбувається на сильно зв’язаних електронах і відповідає за явище фотоефекту, при якому передається повна енергія g-кванта. Комптонівське розсіювання відбувається на слабозв’язаних електронах, яким передається частина енергії g - кванта. Утворення електронно-позитронних пар відбувається в електричному полі ядер при енергіях більших . Таким чином, повний коефіцієнт поглинання g - квантів при проходженні їх через речовину, рівний сумі коефіцієнтів відповідно для трьох розглянутих процесів: .

Враховуючи, що інтенсивність випромінювання пропорційна кількості N γ; -квантів, які фіксуються лічильником γ; -випромінювання, співвідношення (1) набуде вигляду

, (2)

де – кількість γ; -квантів при відсутності перешкоди, N – кількість γ; -квантів після проходженнявипромінювання через n пластинок загальною товщиною d.

Прологарифмуємо (2) і запишемо вираз для μ;

, (3)

де

. (4)

Якщо при експериментальній перевірці виявляється, що дійсно пропорційно залежить від , то це буде означати, що виконується закон поглинання (4). Нахил функції до осі визначає коефіцієнт поглинання m.

5)