Порядок виконання роботи. 1. Відкрити нову книгу EХCEL, оформити титульний аркуш задачі 4
1. Відкрити нову книгу EХCEL, оформити титульний аркуш задачі 4. Описати мету експерименту, фактори, які потрібно врахувати, величину відклику. Ввести вхідні дані для виконання аналізу, згідно з варіантом завдання, в порядку вказаному в п. 4.1 – 4.8 лабораторної роботи № 8 [1]. 2. Виконати за допомогою пакету „АНАЛИЗ ДАННЫХ” двофакторний дисперсійний аналіз у порядку, вказаному в п. 4.9 – 4.14 лабораторної роботи № 8 [1], вибравши рівень значимості альфа, в таблиці дисперсійного аналізу (п.4.12), рівним 0,01 (α = 0,01). Таблиця 4 – Кількість покришок, які потрібно закупити в депо
3. Виконати математичний аналіз результатів.
Аналіз слід розпочинати з таблиці дисперсійного аналізу. У цій таблиці (див.рис.8) рядок «Выборка» відповідає заводу, рядок «Столбцы» – маршруту, рядок «Взаимодействие» – взаємодії факторів і рядок «Внутри» – похибці експерименту, викликаної випадковими факторами. У колонках таблиці розміщені: 1) SS – сума квадратів, обрахована для фактора; 2) Df – число ступенів свободи фактора; 3) MS – сума квадратів розрахована на один ступінь свободи фактора; 4) F – критерій Фішера, Він розраховується діленням суми квадратів MS фактора на відповідну сума квадратів похибки; 5) P-Значение – значення, яке відповідає ймовірності появи одержаної величини критерію Фішера в результаті випадку; 6) F критическое – критичне значення критерію Фішера, яке відповідає заданому рівню значимості альфа (α = 0,01).
Рис. 9 – Приклад таблиці дисперсійного аналізу
Значимість впливу кожного з факторів визначається шляхом порівняння розрахованої статистики (величини критерію Фішера) з критичною величиною. Якщо розраховане значення статистики більше від критичного, то робиться висновок, що вплив даного фактора суттєвий. Відповідно до того, вплив яких факторів є суттєвим, вибирається та чи інша математична модель з моделей (47) – (51). Для прикладу наведеного на рис.10, суттєвим є вплив усіх факторів. Йому відповідає така математична модель: . (52) Це самий складний випадок для подальшого виконання роботи, оскільки треба враховувати не тільки вплив заводу виробника та маршруту але і взаємодію факторів. Числові значення моделі встановлює за результатами таблиці «ИТОГИ». Величина μ – це загальний середній пробіг шин в тис.км. Його визначають, підсумувавши середні значення по заводах (або маршрутах), розділивши на кількість заводів (маршрутів). Аі визначає вплив заводу-виробника і має три значення. Його встановлюють, віднявши від середніх по заводам, приведеним в таблицях «ИТОГИ» значення загального середнього. Розраховані значення Аі записують у вигляді вертикальної матриці розміром 1*3. Коефіцієнти Ві визначають вплив маршруту на величину пробігу шин. Це матриця розміром 1*6, (оскільки у завданні розглянуто 6 маршрутів). Значення впливу маршруту визначають аналогічно попередньому, віднявши від середніх за маршрутами загальне середнє.
Рис. 10 – Приклад заповнення таблиці «ИТОГИ»
Коефіцієнти АіВj визначають вплив взаємодії заводу та маршруту на величину пробігу шин. Це матриця розмірами 3*6. Для обчислення її значень потрібно знайти середні значення для кожної клітинки домірної матриці вихідних даних (середній пробіг заводу на кожному маршруті, всього 18 значень) і відняти від них значення, розраховані згідно з формулою: . (53) Числові математичної моделі значення для нашого прикладу наведені в табл.5:
Таблиця 5 – Значення коефіцієнтів математичної моделі пробігу шин
На основі моделі здійснюють інтерпретацію результатів, тобто пояснення їх в термінах, зрозумілих фахівцям електротранспорту. За моделюю з врахуванням потреб, заданих у завданні, оформляється заявка на придбання шин. Наприклад, з даної моделі видно, що середній пробіг шин становить 66,09 тис км. Найкращими є шини заводу №1, їх пробіг суттєво, на 10,41 тис.км, більший від середнього пробігу. На маршруті М1 Літо шини будь-якого заводу ведуть себе краще, ніж на інших маршрутах, їх пробіг в середньому на 10,18 тис.км більший середнього. Крім цього шини різних заводів ведуть себе неоднаково на різних маршрутах. Особливо це помітно на маршруті №1, де найгірші шини заводу №3 мають значно більший пробіг, ніж кращі шини заводу №1. Пробіг шин заводу №3 на маршруті М1 Літо в результаті взаємодії збільшується на 11,65 тис.км, а заводу №1 зменшується на 11,63 тис.км. Для інших маршрутів взаємодія не так суттєво впливає на пробіг шин. Певне зменшення пробігу шин заводу №1 на 3,12 тис.км, є ще на маршруті М2 Літо. На інших маршрутах взаємодія тільки збільшує пробіг шин заводу №1. Тому для всіх маршрутів, крім вказаних, потрібно замовляти шини заводу №1. Щоб вирішити питання закупівлі шин для експлуатації на маршрутах М1 Літо та М2 Літо потрібно підрахувати їх пробіги відповідно до моделі. Обраховані значення подають в окремій табл.6.
Таблиця 6 – Пробіг шин обрахований згідно з математичною моделлю
У даному прикладі видно, що на маршруті М2 Літо пробіг шин заводу №1 суттєво більший, і тому замовляють шини цього заводу. На маршруті М1 Літо пробіг шин заводу №1 менший – 75,05 тис.км проти 77,92 тис.км заводу №3. Тому для цього маршруту треба замовити шини заводу №3, а для експлуатації на інших маршрутах слід замовляти шини заводу №1. Отже, наприклад, до варіанта №1 завдання (табл.4) слід вказати, що потрібно закупити: 40 шин заводу №3 і 100 шин заводу №1. Заявку на закупівлю шин треба подати директору депо разом з пояснювальною запискою. Директор депо може проаналізувати розраховані значення і прийняти до виконання подану заявку. Можливо, він прийме інше рішення, наприклад, з міркувань доставки шин з урахуванням одержаних результатів. Пробіг шин на маршруті М1 Літо не значно відрізняється для заводів №1 і 3, різниця становить всього 2,87 тис.км. Якщо для доставки потрібний окремий транспорт, то можливо, що директор зупиниться на варіанті закупівлі шин тільки заводу №1. Побудована модель, крім практичного значення для виконання конкретного завдання закупівлі шин, має і ряд інших призначень. З її допомогою можна виконувати прогнози відносно експлуатації шин. Можна також звернути увагу на вплив маршруту, наявність статистичної взаємодії, виявити її причини і розробити програму покращення дорожнього покриття на маршруті. Можна також дати рекомендації заводам щодо покращення характеристик шин. Список літератури: 1. Сорока К.О, Кисельов М.І. Навчально - методичний посібник до виконання лабораторних робіт з курсу “Моделювання електромеханічних систем”. – Харків: ХДАМГ, 2003, - 120 с. 2. Сорока К.А. Методичні вказівки по вивченню електронної таблиці "Excel" та виконанню лабораторних робіт з курсу “Математичне моделювання електромеханічних систем”.–Харків: ХДАМГ, 1999. 3. Курбасов А.С., Седов В.И., Сорин Л.Н. Проектирование тяговых электродвигателей. – М.: Транспорт, 1987. – 536 с. 4. Кацман М.М. Расчет и конструирование электрических машин. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 360 с. 5. Кёниг и Блек Уэлл. Теория электромеханических систем. - М.: Мир, 1999. 6. Копылов И.П. Математическое моделирование электрических машин: Уч. пособие для вузов. - М.: Высш. шк., 2001. –327 с. 7. Пушков П.М. Основы электрической тяги. Часть 1. Характеристики основных режимов движения поезда: Уч. пособие для студентов специальности 7.092202. – «Электрический транспорт».- Харьков: ХГАГХ, 2001. – 187 с. 8. Розенфельд В.Е. и др. Теория электрической тяги. – М.: Транспорт, 1983. – 328 с. 9. Байрыева Л.С., Шевченко В.В. Электрическая тяга. Городской наземный транспорт. М.: Транспорт, 1986, - 206 с. 10. Ляшко И.И. и др. Методы вычислений. (Численный анализ. Методы решения задач математической физики.) – К.: Высшая школа, 1977, -408 с. 11. Самарский А.А., Гулин А.В. Численные методы. – М.: Наука, 1989. – 432 с. 12. Мак-Кракен Д., Дорн У. Численные методы и программирование на Фортране. – М.: Мир, 1977. – 584 с. 13. Турчак Л.И. Основы численных методов. М.: Наука, 1987 14. Білущак Г.І, Чабанюк Я.М. Теорія ймовірностей і математична статистика. Практикум. Навчальний посібник. Львів: 2001, 418 с. 15. Вашків П.Г. та ін. Теорія статистики: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 320 с. 16. Герасименко С.С. та ін. Статистика: Підручник. – К.: КНЕУ 2000, 467 с. 17. Громико Г.Л. та ін. Теория статистики: Учебник. – М.: ИНФРА, 2000, 414 с. 18. Овчаров Р.Ю., Крисюк В.І., Юрченко, О.В. Статистика. Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004, 139с. 19. Дубина А., Орлова С., Шубина И. MS Excel в электронике и электротехнике. – СПб.: БХВ „Петербург”, 2004. – 304 с. 20. Николь Н., Альбрехт Р.. Электронные таблицы. Excel 5.0: Практическое пособие. - Пер. с нем. – М.: ЭКОМ, 1996. 21. Минько А.А.Статистический анализ в MS EXCEL. - М.: Изд. дом «Вильямс», 2004. – 448 с.
Додаток 1
Міністерство освіти і науки України Харківська національна академія міського господарства
Кафедра ЕТ
|