Темы семинарских занятий по дисциплине

Під стилем життя людини (за аналогією з організаційним стилем) розуміють особливі моделі діяльності, інтересів і думок, характерні для окремих груп населення, в яких відображаються звичні способи розподілу ресурсів та здійснення покупок.

 

Стиль життя вивчається за допомогою психографіки, або AIO (Activities, Intereses, Opinions — діяльність, інтереси, погляди):

− діяльність — робота, хобі, відвідання магазинів, заняття спортом, участь у суспільному житті;

− інтереси — продукти харчування, мода, родина, відпочинок;

− погляди— на себе самого, на соціальні проблеми, на роботу і на товари.

Використовуючи інтерв'ю споживачів, дослівні висловлювання учасників фокус-груп, результати існуючих досліджень і власну уяву, експерти складають безліч суджень, що відбивають AIO споживачів. Споживачів з великих репрезентативних вибірок просять вказати ступінь їхньої згоди або незгоди з кожним судженням, використовуючи для цього шкалу Р. Лайкерта. Підсумкові дані аналізуються за допомогою статистичних методів, вибір яких залежить від мети дослідження.

Кілька дослідницьких фірм розробили власні схеми класифікації способів життя. Найбільшого поширення набула класифікація VALS (Values and lifestyles — «Цінності і спосіб життя»), у якій психографіка знайшла найсучасніше систематичне застосування. Класифікація VALS поділяє людей на групи залежно від того, як вони проводять час і витрачають гроші, на основі двох характеристик: потенціал і переважна мотивація.

З точки зору переважної мотивації споживачі поділяються на:

− орієнтованих на ідеали (купівельний вибір яких диктується тільки їхніми власними поглядами на світ);

− орієнтованих на досягнення (придбання яких ґрунтуються на діях і поглядах інших людей);

− орієнтованих на самовираження (які керуються прагненням до різноманіття в житті і можуть піти на ризиковану покупку).

У межах кожного типу переважної мотивації споживачі поділяються на групи залежно від свого потенціалу: з високим рівнем та з мінімальним рівнем. Рівень потенціалу залежить від доходів, освіти, стану здоров’я, впевненості в собі, енергійності, схильності до новизни тощо.

Покупці, які мають найбільші і найменші доходи, класифікуються без урахування їхньої переважної мотивації:

- новатори – люди з найвищим доходом, високим рівнем новаторства і такими можливостями, що можуть виявляти будь-який тип переважної мотивації.

- уцілілі – люди з найнижчим доходом і наскільки незначними можливостями, що їх важко включити до якої-небудь групи переважної мотивації.

Замість того, щоб відповідно до спостережень виділяти покупців х подібними діями, VALS використовує психологію, аби сегментувати споживачів за їх відмітними рисами, які є причиною майбутніх дій. Прогнозована поведінка споживачів стає результатом, зовнішнім проявом того, що викликано внутрішньою мотивацією.

При правильному застосуванні класифікація способів життя допомагає маркетологу зрозуміти зміни в системі цінностей споживача і визначити, як вони впливають на його купівельну поведінку.

В останні 10-20 років ці дослідження широко застосовуються в США та інших країнах з розвиненим ринком.

Аналізуючи ціннісні орієнтири та, насамперед, стиль поведінки, дослідники виявили п'ять основних типів представників середнього класу в Україні (табл. 1).

Таблиця 1

Типи споживачів середнього класу

Тип споживача	Характеристика
Гедоніст	Витрачає майже все, що заробляє. Купує дорогий одяг та взуття, на крупні покупки грошей не вистачає. Відвідує дорогі розважальні заклади. Добре розбирається в розкручених брендах. Компетентний споживач.
Кар'єрист	Намагається витрачати гроші раціонально. Відкладає частину доходу. Значні кошти витрачає на предмети позиціювання (костюми, аксесуари). Непогано орієнтується в торгових брендах.
Міщанин	Намагається на всьому економити. Накопичує на дорогі покупки, житло та на «чорний день». В торгових марках не зовсім компетентний.
Інтелігент	Не приділяє належної уваги одягу, не схильний до де­монстративної поведінки. Не відвідує таких закладів, як нічні клуби, схильний відпочивати активно. Багато витрачає на книги, театри тощо. На їжі не економить. Погано розбирається в торгових марках.
Комп'ютерщик	Зовнішньо не справляє враження забезпеченої людини. Не купує дорогих речей, вільний час проводить з друзями або за комп'ютером. Зарплатня вище його рівня споживання. Основні галузі споживання: комп'ютерна техніка, засоби зв'язку, машини.

 

 

Темы семинарских занятий по дисциплине

«Концепции современного естествознания» (1семестр)

Занятие 1. Естествознание: предмет, методы и место в культуре.

1. Предмет естествознания. Естественные науки.

2. Научное познание, эмпирический и теоретический уровни научного познания.

3. Понятия научного метода и методологии. Классификация методов научного познания. Математика – универсальный язык естествознания и науки в целом.

4. Естественнонаучная и гуманитарная культура. Пути решения проблемы двух культур.

Занятие 2. Вехи истории естествознания

1. Знания о природе в древнем мире. Естественнонаучные представления эпохи Средневековья.

2. Естествознание эпохи Возрождения. Научная революция XVII века.

3. Естественнонаучная революция первых десятилетий XX века. Научно-техническая революция XX в.

4. Основные особенности и тенденции современного естествознания. Российская наука в начале XXI века.

Занятие 3. Классическая механика

1. Структурные уровни организации материи. Макромир, микромир и мегамир.

2. Понятия массы, скорости и ускорения. Сила и взаимодействие. Принцип инерции. Инерциальные и неинерциальные системы отсчета.

3. Близкодействие и дальнодействие. Абсолютность пространства и времени.

4. Принцип относительности Г. Галилея. Законы И. Ньютона.

Занятие 4. Термодинамика и электромагнетизм

1. Термодинамическая концепция. Понятие температуры. Принцип необратимости. Второй закон термодинамики. Динамические и статистические закономерности в природе.

2. Корпускулярная концепция описания природы. Понятие корпускулы. Античный атомизм и идея дискретного строения природы.

3. Континуальная концепция описания природы. Концепция электромагнетизма. Понятие электрического заряда и электрического тока. Явления магнетизма.

4. Понятие поля. Электромагнитное поле и его основные физические характеристики. Другие виды физических полей. Полевая форма материи.

Занятие 5. Релятивистская механика

1. Предпосылки возникновения специальной теории относительности А. Эйнштейна.

2. Принцип относительности Эйнштейна. Постулаты специальной теории относительности.

3. Изменение представлений о пространстве, времени и движении в специальной теории относительности.

4. Создание общей теории относительности.

Занятие 6. Квантовомеханичекая концепция

1. Квантовомеханичекая концепция. Гипотеза квантов.

2. Теория атома Н. Бора. Принцип соответствия.

3. Принцип неопределенностей Гейзенберга и принцип дополнительности Н. Бора.

4. Корпускулярно-волновой дуализм природы микрообъектов.

Занятие 7. Принципы физики, фундаментальные взаимодействия и суперобъединение

1. Концепция взаимодействий в физике. Развитие представлений о фундаментальных типах взаимодействий. Четыре вида фундаментальных физических взаимодействий.

2. Квантовая теория поля как современная теория фундаментальных взаимодействий. Мировые константы.

3. Принципы симметрии в теориях физических взаимодействий. Симметрия как принцип динамической унификации физики. Суперобъединение и единство физического знания.

4. Концепция вакуума в структуре современной науки. Понятие вакуума. Физический вакуум в квантовой теории поля.

Занятие 8. Космологическая концепция

1. Представление о Вселенной в релятивистской физике.

2. Специфика космологических объектов. Солнечная система. Планеты. Звезды. Галактики. Метагалактика. Масштабы космоса.

3. Открытие нестационарности Вселенной. Реликтовое излучение Вселенной. Большой Взрыв Вселенной. Становление и эволюция Вселенной.

4. Крупномасштабная структура Вселенной. Проблема бесконечности Вселенной.