Конструктивні вимоги до системи заземлення електроустановок
Для зв'язку між собою вертикальних заземлень або як самостійні заземлення використовують горизонтальні електроди – круглу сталь діаметром, не меншим за 10 мм, чи сталеві смуги перерізом, не меншим ніж 40 мм, і товщиною, не меншою від 4 мм. Для монтажу заземленого пристрою з вертикальних та горизонтальних електродів спочатку викопують траншею глибиною 0,7-0,8 м. Вертикальні електроди забивають таким чином, щоб верхній кінець виступав над дном траншеї на 0,1-0,2 м для можливості з'єднання з горизонтальними електродами. t2 – глибина закладання горизонтального електрода t2=0,6 м. t1 – глибина закладання вертикального електрода – відстань від поверхні землі до середини вертикального електрода t1=l/2+t2 м. Розміри електродів, відстань між ними, конфігурація заземлюючого пристрою визначаються розрахунком. Вертикальні електроди можуть розміщуватися в ряд чи по контуру. При цьому необхідно дотримуватись умови, щоб відстань між вертикальними електродами а була не меншою від їх довжини l.
|
Для вертикальних електродів використовують сталеві стрижні діаметром 10-16 мм, довжиною до 5 м або кутову сталь із товщиною полиці, не меншою ніж 4 мм, та довжиною до 3 м. Улаштовують штучні заземлення в ряд чи по контуру. З метою усунення взаємного екранування відстань між вертикальними електродами а повинна бути не меншою від їх довжини.
