Конструктивні вимоги до системи заземлення електроустановок

Для вертикальних електродів використовують сталеві стрижні діаметром 10-16 мм, довжиною до 5 м або кутову сталь із товщиною полиці, не меншою ніж 4 мм, та довжиною до 3 м. Улаштовують штучні заземлення в ряд чи по контуру. З метою усунення взаємного екранування відстань між вертикальними електродами а повинна бути не меншою від їх довжини.

Для зв'язку між собою вертикальних заземлень або як самостійні заземлення використовують горизонтальні електроди – круглу сталь діаметром, не меншим за 10 мм, чи сталеві смуги перерізом, не меншим ніж 40 мм, і товщиною, не меншою від 4 мм.

Для монтажу заземленого пристрою з вертикальних та горизонтальних електродів спочатку викопують траншею глибиною 0,7-0,8 м. Вертикальні електроди забивають таким чином, щоб верхній кінець виступав над дном траншеї на 0,1-0,2 м для можливості з'єднання з горизонтальними електродами.

t₂ – глибина закладання горизонтального електрода t₂=0,6 м.

t₁ – глибина закладання вертикального електрода – відстань від поверхні землі до середини вертикального електрода t₁=l/2+t₂ м.

Розміри електродів, відстань між ними, конфігурація заземлюючого пристрою визначаються розрахунком.

Вертикальні електроди можуть розміщуватися в ряд чи по контуру. При цьому необхідно дотримуватись умови, щоб відстань між вертикальними електродами а була не меншою від їх довжини l.