Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Аналіз перспективної платоспроможностi




7.2.1. Оцінка рівня фінансової стійкості

Перспективну платоспроможність, в першу чергу, визначає фiнансова стiйкiсть пiдприємства, яка характеризує рівень залежності його від зовнішніх джерел фінансування. Чим бiльша частка активiв є власнiстю пiдприємства, тим кращi можливостi погашення поточних зобов'язань. I навпаки, збiльшення частки запозиченого капiталу пiдвищує ризик втрати платоспроможності у майбутньому.

Для оцiнки фiнансової стiйкостi доцільно скористатися коефіцієнтами автономії (незалежності) і фінансового лівериджу.

Коефiцiєнт автономiї (Ка) визначає частку активiв, що покриваються власними джерелами:

де ВК – власний капітал підприємства (баланс, ряд. 380);

ЦФ – цільове фінансування (баланс, ряд.420);

ВБ – валюта балансу (баланс, ряд. 640).

З урахуванням систематичних ризиків, що мають місце в економіці України, нормативне значення коефіцієнта Ка=0,5, тобто половина ресурсів повинна формуватися за рахунок власних джерел.

Коефiцiєнт фінансового лівериджуфл) дозволяє встановити, скільки гривень коштів запозичає підприємство на кожну гривню власного капіталу:

 

 

де ЗНВП – забезпечення наступних витрат і платежів (баланс, ряд. 400+410);

ДЗ - довгострокові зобов’язання (баланс, ряд. 480);

ДМП – доходи майбутніх періодів (баланс, ряд. 630).

При значенні Ка=0,5 нормативне значення коефіцієнта Кфл=1,0, тобто на кожну гривню власного капіталу підприємство повинно запозичати одну гривню коштів.

Фінансову стабільність підприємства визначає також політика фінансування запасів, в першу чергу виробничих. Якщо використовуються ґарантовані джерела (власні й запозичені у вигляді кредитів), то фінансових проблем із поповненням запасів підприємство не матиме. Якщо ж використовується безкоштовне спонтанне фінансування (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками), то виникає ризик неотримання запасів на умовах наступної оплати або термін відстрочки платежу буде меншим за термін оплати продукції, робіт, послуг. В обох випадках можлива фінансова нестабільність у покритті потреб основної діяльності.

Оцінити характер політики фінансування запасів можна за допомогою коефіцієнтів покриття:

- необоротних активів ;

- запасів .

В якості джерел покриття виступають:

- власний капітал і цільове фінансування;

- забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання як джерела, прирівняні до власних, оскільки використовуються підприємством протягом декількох років;

- короткострокові кредити, в т.ч. поточна заборгованість за довгостроковим зобов’язаннями, як гарантоване запозичене джерело.

Коефіцієнти покриття необоротних активів визначаються так:

- коефіцієнт покриття необоротних активів власними коштами:

 

 

де НА необоротні активи (баланс, ряд. 080).

- коефіцієнт покриття необоротних активів власними й прирівняними до них коштами:

 

 

де КК - короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковим зобов’язаннями (баланс, ряд. 500+ряд. 510+ряд. 520).

Коефіцієнти покриття запасів визначаються за формулами:

- коефіцієнт покриття запасів власними коштами:

 

 

де З - запаси (баланс, ряд. 100+ряд. 120+ряд. 130+ряд. 140).

- коефіцієнт покриття запасів власними й прирівняними до них коштами:

 

 

- коефіцієнт покриття запасів власними, прирівняними до них коштами, короткостроковими кредитами:

 

7.2.2. Аналіз ділової активності

Фінансова стійкість ще не є запорукою високої платоспроможності у майбутньому. Рiч у тому, що стiйкий фiнансовий стан може бути пов'язаний з низькою дiловою активнiстю через обмежене використання підприємством запозичених коштів. А це, безумовно, негативно вплине на платоспроможнiсть у майбутньому. Тому аналіз фінансової стійкості необхідно доповнити аналізом показників ділової та інвестиційної активності.

Показники дiлової активностi характеризують швидкiсть обороту майна пiдприємства за звітний період. Ними є:

- кількість оборотів ресурсів ( )

 

 

де ЧДзд – чистий доход від звичайної діяльності за звітний період (звіт про фінансові результати, ряд. 035+ряд. 060+ряд. 110+ряд. 120+ряд. 130);

– середнє значення валюти балансу за звітний період;

- кількість оборотів власного капiталу (nвк)

 

 

де – середнє значення власного капіталу за звітний період;

- кількість оборотів запозиченого капiталу (nзк)

 

 

де – середнє значення запозиченого капіталу за звітний період (баланс, ряд. 400+ряд. 410+ряд. 480+ряд.620+ряд. 630).

Чим більші значення показників, тим вища ділова активність підприємства. Прийнятним вважаєтся їх річний рівень, більший за одиницю. У цьому випадку кошти, вкладені у майно, що забезпечувало операційну діяльність протягом року, повернули в повному обсязі.

 

7.2.3. Показники ефективності роботи підприємства

Прийнятну платоспроможність у майбутньому забезпечить тільки та ділова активність, результатом якої буде прибуток, а не збиток. Тому аналіз перспективної платоспроможності завершується дослідженням ефективності роботи підприємства, яку характеризують показниками рентабельності.Основними з них є:

- рентабельність чистого доходу основної діяльності ( )

 

де ВП – валовий прибуток (звіт про фінансові результати, ряд. 050);

АдВ – адміністративні витрати (звіт про фінансові результати, ряд. 070);

ВЗ – витрати на збут (звіт про фінансові результати, ряд. 080);

ЧДод – чистий дохід від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) (звіт про фінансові результати, ряд. 035).

- рентабельність витрат звичайної діяльності ( )

 

де Пзд – прибуток від звичайної діяльності (звіт про фінансові результати, ряд. 170);

S – собівартість реалізованої продукції (товарі, робіт, послуг) (звіт про фінансові результати, ряд. 040);

ІОВ – інші операційні витрати (звіт про фінансові результати, ряд. 090);

ФВ – фінансові витрати (звіт про фінансові результати, ряд. 140);

ВУК – втрати від участі в капіталі (звіт про фінансові результати, ряд. 150);

ІВ – інші витрати (звіт про фінансові результати, ряд. 160).

Якщо діяльність підприємства є збитковою, то аналізуються коефіцієнти збитковості, які рахується за такими ж формулами з тією різницею, що замість прибутку вказується сума збитку.

Важливим фактором, що впливає на ефективність дiяльностi, а отже, на платоспроможність пiдприємства, є стан його матеріально-технічної бази. Оцiнити його можна за допомогою коефiцiєнта зносу основних засобiв, нематерiальних активiвз), який характеризує частку первісної вартості основних засобів, нематеріальних активів, відшкодовану окупленими витратами:

 

 

де З – знос основних засобів (нематеріальних активів) на певну дату (баланс, ряд 031(ряд.0,12));

ПВ – первісна вартість основних фондів (нематеріальних активів) на ту ж саму дату (баланс, ряд. 031 (ряд. 011)).

 

Контрольні питання

1. Якими показниками оцінюється поточна платоспроможність підприємства?

2. Що показує коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,1?

3. Що показує коефіцієнт швидкої ліквідності 0,8?

4. Що показує коефіцієнт поточної ліквідності 1,1?

5. Якими показниками оцінюється фінансова стійкість підприємства?

6. Що показує коефіцієнт фінансового лівериджу 0,3?

7. Які показники характеризують ділову активність підприємства і як вона впливає на його платоспроможність?

8. Що показує рентабельність основної діяльності 0,15?

9. Який зв’язок між платоспроможністю і ризиком її втрати?

 







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 257. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.006 сек.) русская версия | украинская версия