Визначення вартості послуг

 

При плануванні, обліку і калькулюванні собівартості послуг і витрати, як правило, групуються за наступними статтями:

1. Покупні комплектуючі вироби, запасні частини, послуги інших підприємств.

2. Матеріали.

3. Основна заробітна плата виробничих робітників.

4. Відрахування на соціальне страхування.

5. Витрати на підготовку і освоєння виробництва.

6. Витрати на пристрої, інструмент цільового призначення.

7. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування.

8. Цехові витрати.

9. Загальновиробничі витрати.

10. Інші виробничі витрати.

11. Позавиробничі витрати.

12. Зворотні відходи (віднімаються).

 

Повна собівартість послуг визначається за формулою:

(2)

де	–	вартість запасних частин, комплектуючих виробів і ремонтних робіт на стороні;
	–	вартість матеріалів;
	–	заробітна плата основних виробничих робітників;
	–	додаткова заробітна плата виробничих робітників;
	–	нарахування на заробітну плату;
	–	витрати на підготовку і освоєння виробництва;
	–	зношування пристроїв та інструменту цільового призначення;
	–	витрата на утримання і експлуатацію устаткування;
	–	цехові витрати;
	–	загальновиробничі витрати;
	–	інші виробничі витрати;
	–	позавиробничі витрати;
	–	зворотні відходи.

 

Розрахунок витрат на запасні частини, комплектуючі вироби і ремонтних робіт на стороні (С_з.ч.) та ремонтні матеріали (С_м) не проводиться, а приймається за таблицю 2.

Основна заробітна плата виробничих робітників (С_з.п.о.) в точних розрахунках визначається за формулою:

; (3)

 

де	–	кількість операцій технологічного процесу;
	–	погодинна тарифна ставка робітника на -й операції;
	–	трудомісткість -ї операції.

 

При наближених розрахунках основну заробітну плату можна визначити за формулою:

 

(4)

 

де	–	трудомісткість ремонтних робіт, люд-год;
	–	середня погодинна тарифна ставка, грн. В розрахунках приймається середній розряд 3…8, тоді =1,4 грн.

Додаткову заробітну плату розраховують за формулою:

 

(5)

 

де – коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату (приймається за таблицею 2).

Нарахування на заробітну плату приймається рівним 52% від ; .

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання приймаються за таблицею 2.

До витрат на підготовку і освоєння виробництва відносяться кошти, що передбачаються на виготовлення і освоєння нових видів технологічного обладнання, оснащення, інструменту, розробку і освоєння нових технологічних процесів. Згідно з даними ремонтних підприємств, витрати складають 26% від витрат на утримання і експлуатацію устаткування .

До статті “Зношування пристроїв” та інструменту цільового призначення відносять витрати на виготовлення та експлуатацію інструменту та пристроїв разового використання, виготовлення спеціальних пристроїв для епізодичних випробувань тощо. Орієнтовно їх величина складає 10% від витрат на утримання і експлуатацію обладнання.

Таблиця 2.

 

Значення витрат на запасні частини, матеріали, на отримання

і експлуатацію обладнання

 

№ варіанту	Витрати, тис. грн	Кд
	121,0	6,0	14,0	0,19
	126,0	6,5	15,0	0,18
	131,0	7,0	16,0	0,16
	136,0	7,5	17,0	0,17
	141,0	8,0	17,5	0,18
	146,0	8,5	18,0	0,19
	151,0	9,0	18,5	0,20
	156,0	9,5	19,0	0,21
	164,0	10,0	19,5	0,22
	166,0	10,2	19,8	0,23
	171,0	10,5	20,0	0,24
	176,0	10,8	20,2	0,25
	181,0	10,9	20,4	0,26
	182,0	11,0	20,6	0,27
	183,0	11,2	20,8	0,28
	184,0	11,4	20,9	0,30
	185,0	11,5	21,0	0,31
	186,0	11,6	21,1	0,24
	187,0	11,7	21,2	0,25
	188,0	11,8	21,3	0,18
	189,0	11,9	21,4	0,19
	190,0	12,0	21,5	0,20
	191,0	12,1	21,6	0,24
	192,0	12,2	21,7	0,23
	193,0	12,3	21,8	0,26

 

 

Стаття “Цільові витрати” включає: заробітну плату апарату майстерні, амортизацію і витрати на поточний ремонт будинків, споруд, інвентарю тощо.

Цехові витрати визначаються за виразом:

 

, грн. (6)

 

Загальновиробничі витрати пов’язані з управлінням господарством в цілому, телефонні, телеграфні, податки, відрахування, тощо. Загальновиробничі витрати складають 18% від заробітної плати .

Стаття “Інші витрати” враховує витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, гарантійне обслуговування і ремонт продукції.

складає 1,5% від .

Позавиробничі витрати складають 3% від виробничої собівартості

 

(7)

 

і враховують витрати на доставку продукції, збут її тощо.

Зворотні відходи складають 1% від вартості запасних частин.

Оскільки підприємство вдосконалює технологію і організацію виробництва, у лабораторній роботі належить оцінити доцільність і ефективність наступних організаційно-технічних заходів.

 

 

Варіант 1.	На розбирально-складальних роботах можна застосовувати універсальний розбирально-складальний стенд з гідроприводом. Його застосування дозволяє зменшити трудомісткість розбирально-складальних робіт на 3400 люд.-годин в рік. Вартість стенду 18800 грн. Витрати на утримання і експлуатацію стенду складають 12% від його вартості (в рік).
Варіант 2.	Збільшення номенклатури і обсягів відновлення деталей дозволить зменшити витрати на запасні частини на 20%. Для розширення номенклатури і обсягів відновлення необхідно придбати наплавлювальну установку вартістю 16700 грн. Витрати на утримання і експлуатацію установки складають 12% від її вартості. Додаткова трудомісткість робіт, пов’язаних з відновленням деталей складає 3150 люд-год (в рік).

Порядок виконання роботи

1. Вивчити мету, завдання, ознайомитися з довідковими матеріалами.

2. Вивчити методику складання переліку послуг і визначення їх трудомісткостей.

3. Вивчити методику визначення собівартості робіт.

4. Вибрати варіанти виконання роботи.

5. Скласти перелік послуг і визначити їх трудомісткість.

6. Визначити собівартість робіт.

7. Проаналізувати перелік і обсяг витрат, визначити статті, які мають найбільшу питому вагу.

8. Визначити зміну собівартості послуг при впровадженні організаційно-технічних заходів згідно з двома варіантами. Зробити висновки про доцільність чи недоцільність впровадження запланованих заходів.

 

 

Завдання. При самостійній підготовці письмово відповісти на такі запитання:

- які задачі розв’язуються при впровадженні виробничого госпрозрахунку;

- якими параметрами визначається трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт;

- суть методики визначення госпрозрахункових показників діяльності ремонтно-обслуговуючих підрозділів;

- обґрунтований перелік послуг, що надаються підрозділами господарства;

- договірні засади і взаємна зацікавленість сторін.

 

Зміст звіту

1. Мета роботи.

2. Відповіді на запитання самостійної роботи.

3. Розрахункові формули і результати розрахунків.

4. Перелік послуг.

5. Аналіз доцільності і ефективності впровадження заходів.

Додаток А

 

ПЕРІОДИЧНІСТЬ І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАКТОРІВ

 

Види технічного обслуговування	Періодичність технічного обслуговування, умови проведення
Передпродажна	При підготовці трактора до роботи
При експлуатаційній обкатці (Т0-0)	При підготовці, проведенні і закінченні обкатки
Щозмінне (ЩТО)	8-10 годин
Перше (ТО-1)	125 мото-годин
Друге (ТО-2)	500 мото-годин
Третє (ТО-3)	1000 мото-годин
Сезонне, при переході до весняно-літнього періоду експлуатації (СТО-ВЛ)	При середньодобовій температурі навколишнього повітря вище 50С
Сезонні при переході до осінньо-зимового періоду експлуатації (СТО-03)	При середньодобовій температурі навколишнього повітря нижче 50С