Студопедия — Розвиток дитини від народження до пубертатного періоду
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розвиток дитини від народження до пубертатного періоду






Вік Фізичний розвиток Сенсорне сприйняття Розвиток ЦНС Розвиток мови Комунікації Емоції Свідомість
Ново-народ-жений Рухливість обмежена, багато оформлених рефлексів (наприклад, смоктання, хватання та ін.)   Визначає джерело звуку, повертає очі та голову в його сторону Швидко вчиться повертати голову до джерела звуку перед кормлінням   Єдиний звук, який подається – плач Діти поділяються на активних, середньо-рухливих та тихих по реакції на нову людину Ще не диференційо-вані; діти знаходяться в стані бадьорості чи сплять   До 6-7-ми місяців не мають відношень чи переконань
До 2-х місяців   Лежачи на животі піднімає підборіддя Фокусує, координує погляд, реагує на картинки з схематичним зображенням обличчя людини; високі звуки неприємні   Забуває по присутність об’єкта через 15 секунд після його зникнення з поля зору Період максимального плачу; в основному, присутній голосний „а” та інші голосні звуки   Починає посміхатись своїй мамі з 4-го тижня; чітко пов’язує плач з соціальним оточенням   Диферен-ційовані на позитивні та негативні
2–4 місяці   Піднімає голову, лежачи на животі; повертає її до джерела звук     З’являється впізнання предметів, оцінка трьохвимірності простору   Відрізняє маму поміж іншими, проте не розуміє, що вона лише одна; все, що навколо неї відбувається, радує її Починається утворення звуків (гукання); реагує на людський голос та посмішку, звертання до нього, інколи сміється Грається з різними предметами, наприклад, з брязкальцем, якщо його дати дитині в руки; починає диференцію-вати своє відношення до людей, що її оточують     Чітко вияв-ляються ознаки позитивних і негативних емоцій, під час гукання – посмішка
4–6 місяців   Простягає руки для контакту з предметами хватає їх, залучаючи всі пальці, крім великого   Тягне предмети до рота, вивчаючи їх; посміхається у відповідь на картинку, що рухається з зображенням обличчя людини   Переживає стрес при спогляданні картинки, на якій три рази зображена його мама   В гуканні добре вирізняються голосні звуки та з’являються приголосні   До кінця періоду дійсно добре відрізняє дорослих     Позитивні емоції на присутність людей стають вибірковими; з’являються окремі емоції – страх, злість  
6–8 місяців Недовго може сидіти без підтримки і стояти з підтримкою, хватає предмети, використовуючи вказівний і великий пальці   Фокусує увагу на виразі обличчя, а не на загальних рисах лиця людини Розуміє, що предмети, який зникнув з поля зору, продовжує існувати, навіть якщо його не видно
8–10 місяців Повзає і намагається стояти самостійно, сама тримає пляшечку при годуванні   Розвивається відчуття глибини   Вдоскона-люється поняття про „постійність існування предмета”; шукає предмет, який зник   Часто намагається повторити почуті звуки, проте, не завжди це виходить правильно   Надає перевагу грі з людьми, а не самій з собою; починає копіювати інших в рухах Боязливо ставиться до незнайомих людей, які ведуть себе надто нав’язливо, посміхається своєму зображенню в дзеркалі   З’явля-ються ознаки відчуже-ння, коли її сварять за погану поведінку
10-12 місяців   Може ходити з підтримкою, перестає тягнути всі предмети до рота   Перестає засмучуватись при раптовому, неочікуваному зникненні об’єкта   Разом з першими словами починає створювати і використову-вати слова, які означають предмети чи явища Першими словом часто є іменник, який має узагальню-юче значення (наприклад „киця” може означати багато чотириногих тварин)   У присутності мами можуть зменшуватись збудливість, увага та здатність реагувати на сторонні стимули   У хлопчиків і дівчаток виникає різниця в способі само-утвердження, з’являється готовність торкнутись до інших   Розуміння батьківських прохань залишається дуже примітивним та стосується певних ситуацій
12–18 місяців Самостійно ходить вже до 13-ти місяців; допомагає одягати себе, їсть сама, спускається із сходів   Швидко розвивається здатність використовувати предмети за призначенням До 7-ми років розвивається здатність встановлювати зв’язок між зображенням об’єкта та думками про нього (абстрагування)   Мовний репертуар складає 3–50 слів; мова, в основному, „телеграфна”, наприклад „всі – пішли - кухня”   До кінця періоду виникають ревнощі та боротьба за іграшки; радіє окремим людям чи подіям Зникає страх перед незнайомими об’єктами, людьми і звуками; до кінця періоду з ревнощами ставиться до інших дітей   Поведінка до 6–7-ми років визначається бажанням уникнути покарання та задовольнити потреби
18 місяців – 2 роки Бігає, але часто падає, піднімається по сходах, тримаючись за палець чи перила; хлопчики ростуть дещо швидше за дівчаток     Помічає перестановку предметів, навіть якщо не бачить їх руху   Думає, що всі бачать те ж, що і вона; так, наприклад, дитина, закриває очі, та не бачачи вас, думає, що ви її теж не бачите   Використовує два слова разом (іменник та доповнення), множинне число та інші граматичні форми   Одиночні ігри припиняються; більш звичні паралельні ігри між дітьми, які знаходяться в одній кімнаті До кінця періоду з’являється боязнь темноти і вигаданих створінь; більш чутлива до насмішок Дитяча самооцінка морального кодексу батьків складається тільки з простих категорій: добре – погано
2–3 роки Нічне сечовипускання відбувається рідше, контроль над м’язами сфінктера дозволяє привчити дитину до туалету; вдосконалю-ються навики самостійно їсти   Зростає здатність класифікувати різноманітні об’єкти за однією чи декількома загальним ознакам   Об’єднує 3-4 слова, починає користуватись часовими дієсловами, слідкує за порядком слів у реченні   Робить спроби допомогти в домашніх справах; зростає взаємодія між дітьми, які граються Хлопчики, більше ніж дівчатка, прагнуть фізично самоутверди-тись; діти намагаються отримати велику незалежність   З’являється комплекс реакцій провини, проте він все ще залишається ситуативним  
3–5 років Дівчатка починають випереджати хлопчиків в розвитку скелету; мозок складає ¾ маси мозку дорослої людини     Розуміє, що об’єкт може частково змінюватись, проте, не повністю (наприклад вода-лід), проте, рідко розуміє чому це відбувається Речення стають довгими і складними, вдоскона-люється правильність мови, використову-ється активний і пасивний стан   На поведінку починають впливати однолітки; ідентифікація себе з одним з батьків тієї ж статі сильніша Збільшується задоволення від самостійно вирішеної проблеми; пізнається чутливість до думок та ставлення інших людей   З’являється відчуття провини та самоконтролю
5–7 років   До 6-ти років маса мозку досягає 90% мозку дорослої людини; нервові шляхи, в основному, сформовані     Користується поняттями і правилами, проте рідко та в залежності від ситуації Виправляється неправильні закінчення слів у множині (кіно), збільшуються та усклад-нюється словниковий запас, який тепер пов’язаний зі школою   Спілкується з однолітками більше, ніж з дорослими; рольові ігри дають різний соціальний досвід   Діти активно задіяні у вивчення своєї зовнішності   Уявлення про „правильність” змінюється: перед правилами більше поваги, ніж страху
7–11 років Збільшується сила і швидкість м’язового скорочення, покращується координація рухів, проворність   Здатна до узагальнення та бачення окремих частин в цілому, відбирає предмети у відповідності з їх розміром та масою До кінця періоду, майже повністю, володіє всіма складними граматичними формами Соціальна взаємодія сильніша між дітьми однієї статі; з дітьми протилежної статі вона мінімальна Емоції менше проявляється в фізичному плані, а більше у вербальних комунікаціях з однолітками Дитина робить вчинки, орієнтуючись на те, що отримає якесь заохочення, чи не порушить закони
11–13 років   Дівчата починають швидко рости і до кінця періоду випереджають хлопців в середньому на 2,5 роки.   Здатні обдумувати предмети чи події, підбираючи подумки велику кількість рішень; використовують абстрактні правила для вирішення задач на мислення Словниковий запас поповнюється технічними і спеціальними термінами; збільшується набір слів, які описують явище   Загальні інтереси, почуття та плани пов’язані з однолітками відповідної статі   Перехідний період – віддалені від батьків; виникають почуття до осіб іншої статі   При здійсненні вчинків керуються універсаль-ними етичними принципами

 


 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – С-Пб: Сотис, 1998. – 526 с.

2. Батуев А.С., Никитина И.П., Журавлев В.А., Соколова Н.Н. Малый практикум по физиологии человека и животных: Учебн. пособие / Под ред. А.С. Батуева. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2001. – 348 с.

3. Белецкая В.И., Громова З.П., Єгорова Т.И. Школьная гигиена: Учебное пособие для студентов пед. институтов. – М., 1983.

4. Бугаев К.Е., Марусенко Н.Н. и др. Возрастная физиология. – Ростов-на-Дону: Ворошиловградская правда», 1975. – С. 80 – 85.

5. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові: Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Л.: Світ, 2001. – 175 с.

6. Гіттік Л.С. Вступ до загальної фізіології людини і тварин: Навч. посібник. – Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа“ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 100 с.

7. Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999. – 560 с.

8. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. М.: Высшая школа, 1985. – 384 с.

9. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма: (Основы учения о клетке и развитии организма, нервная система, опорно-двигат. аппарат): Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2111 «Педагогика и психология (дошк.)». – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1986. – 287 с.: ил.

10. Любимова З.В. и др. Возрастная физиология. В 2 ч. Ч. 1: Учебник / З.В. Любимова, Н.В. Маринова, А.А. Никитина. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 304 с.

11. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: професіонал, 2004. – 480 с.

12. Медична біологія / За ред.. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 656 с.: іл. ISBN 966-7890-35-X.

13. Начала физиологии. Учебник для вузов /Под ред. Акад. А.Д. Ноздрачева. – С.-П.: Лань, 2001. – 1088 с.

14. Обреимова Н.И., Петрухин А.С. Основы анатомии, физиологии и гигиены детей и подростков. - М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 376 с.

15. Плахтій П., Кучерук О. Фізіологія людини. Нейрогуморальна регуляція функцій: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 200. – 336 с.

16. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 2006 – 464.

17. Плиска О.І. фізіологія: Навч. посіб. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – 362 с.

18. Практические занятия по курсу «Физиология человека и животных» / Под общей ред. Р.И. Айзмана, И.А. Дюкарева. – Новосибирск: Сиб. Унив. Изд-во, 2003. – 120 с.

19. Сапин М.Р., Брыскина З.Г. Анатомия и физиология детей и подростков. – М.: Академия, 2004. – 456 с.

20. Сапин М.Р., Сивоглазов В.И. Анатомия и физиология человека (с возрастными особенностями детского организма). - М.: Изд. Центр «Академия», 1999. - 448 с.

21. Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое сопровождение обучения. – М.: ТЦ Сфера, 2003. – 288. ISBN5–89144–303–1.

22. Смирнов В.М., Будылина С.М. Физиология сенсорных систем и высшая нервная деятельность. 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2004. – 304 с.

23. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. – К.: УСМП, 2001. – С. 33 – 60.

24. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. Пособие для пед. ин-тов / А.Г. Хрипкова, М.В. Антропова, Д.А. Фарбер. – М.: Просвещение, 1990. – С. 164-173.

25. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 656 с.

26. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение.: пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 239 с.

27. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – 268 с.

28. Физиология плода и детей / Под ред. В.Д. Глебовского. - М.: Медицина, 1988. - 223 с.

29. Физиология человека: в 2 т. / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. - М.: Медицина, 1997. - Т.1 - 480 с,, Т.2 - 368 с.

30. Физиология пищеварения: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1974. – 762 с.

31. Физиология почки: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1972. – 398 с.

32. Физиология терморегуляции: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1984.- 470 с.

33. Филатова С.А., Безденежная Л.П., Андреева Л.С. Геронтология. – Ростов н/д: Феникс, 2004. – 512 с. (Серия “СПО„).

34. Цибенко В.О. Фізіологія серцево-судинної системи. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 248 с.

35. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища шк., 2003. – 463 с.

36. Чувин Б.Т. Физиологическая регуляция функций организма человека: Учеб. Пособие для студ. Мед. училищ и колледжей.-М.: ВЛАДОС, 2003. – 176 с.

37. Шевчук В.Г. Посібник з фізіології. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – 576.: іл. ISBN 966–8609–17–4.

38. Шмалей С.В. Діагностика здоров’я, Херсон, 1994. – 206 с.







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 499. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия