ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ «СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

 

1. В чем вы видите различие открытой экономики от закрытой?

2. Какая разница между малой открытой экономикой и большой открытой экономикой?

3. Назовите отличия, существующие между внутренним равновесием и внешней.

4. Назовите основные положения, на которых строится модель Мандела - Флеминга.

5. Объясните механизм проведения правительством стимулирующей фискальной политики в условиях плавающего валютного курса.

6. Что дает проведение монетарной политики при плавающем валютном курсе?

7. Какие меры осуществляет государство при проведении стимулирующей фискальной политики в условиях фиксированного валютного курса?

8. Какие меры осуществляет государство при проведении монетарной политики в условиях фиксированного валютного курса?

Тема 1. СУТНІСТЬ І РОЛЬ СТРАХОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Предмет, завдання і структура дисципліни «Страховий менеджмент».

2. Поняття, витоки і принципи страхового менеджменту.

3. Особливості страхового підприємництва і роль менеджменту в його розвитку.

4. Управління процесом створення, реєстрації та лі­цензування страхових організацій.

5. Вплив процесів глобалізації на реструктуризацію страхової індустрії.

ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ «СТРАХОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Метою страхового менеджменту є реалізація управлінських рішень з комплексу питань, що забезпечують раціональне формування й ефективне використання потенціалу страховиків та їх об’єднань, спрямоване на гармонізацію інтересів споживачів страхових послуг, власників і персоналу компаній, страхових посередників та держави.

Об’єктом СМ є дослідження способів, форм і методів управління бізнес-процесами, що відбуваються в СК.

Предметом СМ є виявлення і використання механізмів узгодження інтересів усіх учасників страхового процесу, а саме: інтересів страховиків в особі власників, колективу страхової компанії та кожного працівника зокрема, страхувальників, страхових брокерів, агентів та інших посередників і контрагентів, а також держави.

Будемо розглядати, які з існуючих організаційно-правових форм страховиків є найприйнятнішими для сьогодення і на найближчу перспективу. При цьому враховуються зміни зовнішнього середовища під впливом світового процесу глобалізації економіки, зокрема зумовленого вступом України до СОТ.

Обрана стратегія страховика – найбільш прийнятна структура компанії, її потреба в ресурсах, визначення джерел стартового капіталу і подальших інвестицій.

Слабкою ланкою управління в сучасних СК є планування, як стратегічне так і поточне. Стратегія – дороговказ для прийняття рішень щодо розбудови СК; визначення місії, цілей і її завдань, необхідність врахування зовнішніх і внутрішніх економічних і соціальних позитивних і негативних чинників впливу на розвиток страховика.

Стратегія компанії – бізнес-план, який розраховується на два-три роки або на період здійснення певного проекту. Також, важливою є система бюджетування, яка дозволяє поєднувати оперативне планування – контроль за виконанням кошторисів доходів і витрат страховиків.

СК – конкурентна боротьба за ринки збуту своїх послуг; розвинуті комунікації та широка інформаційна база; комунікації, зв’язки з громадськістю, застосування нових інформаційно-управлінських технологій як з обміну даними, так і з продажу страхових послуг.

Також складовою СМ є управління маркетинговою діяльністю компанії – надання страхових послуг, а це вивчення ринку, реклама нових продуктів, спілкування з клієнтами в процесі підготовки страхових угод.

Досвід країн з розвинутим страховим ринком свідчить про те, що основна маса страхових послуг (продажу страхових полісів) відбувається через посередників (страхові агенти та страхові й перестрахові брокери). Якщо агентська мережа в Україні більш-менш розвинута, то брокерів налічується лише декілька десятків. Якраз відсутність брокерів стримує продаж страхових послуг, особливо юрособам, які здебільшого не мають у складі свого персоналу фахівців з ризик-менеджменту, не володіють достатньою інформацією для вибору потрібної страхової послуги і надійного страховика. Крім традиційних агентських і брокерських послуг, набувають розвитку нові форми страхового посередництва через банки, установи зв’язку, автосалони тощо.

Наступне, що головне – виконання страховиками зобов’язань щодо прийнятих на відповідальність ризиків. Це є найважливішою складовою операційної діяльності страховиків. Потрібно правильно оцінити ризики на стадії андерайтингу, тобто розгляду питання про можливість і умови страхування. Важливим є правильна організація роботи з урегулювання шкоди, нанесеної застрахованому об’єкту внаслідок страхової події. Насторожує те, що на цій ділянці страхового сервісу є ще багато недоліків (затягування термінів або необґрунтовані відмови від виплат відшкодування збитків, подання недостовірних документів, випадки шахрайства тощо). Усе це значно знижує рейтинг страховиків, призводить до втрати клієнтів.

Крім страхових ризиків, СМ має справу з ризиками в інвестиційній та фінансовій діяльності СК.

Відомо, що менеджмент у сфері фінансів має в основі грошові потоки. Особливостями управління такими потоками в СК є:

1) грошові кошти за продані страхові послуги надходять здебільшого до початку дії страхових договорів. Це означає, що страховик не може дозволити собі витратити виручку за своїм розсудом. Він може це робити лише в міру «відпрацювання» отриманих страхових премій. Така обставина зумовлює особливості управління грошовими потоками страховиків;

2) інвестиційна діяльність, яка полягає насамперед у розміщенні тимчасово вільних коштів резервних фондів і власних коштів на фондовому ринку, у банківській системі, покупці високоліквідних об’єктів нерухомості тощо.

Відповідальною ділянкою СМ є управління страховим портфелем з метою забезпечення фінансової стійкості страховика – спроможність СК нести сукупну відповідальність за можливими претензіями за всіма діючими страховими договорами, а також регулювання (збалансування) страхових зобов’язань із джерелами їх забезпечення, будемо розглядати роль актуаріїв у цій справі, питання фінансового моніторингу у СК, який значною мірою упереджує використання коштів, що наявні в розпорядженні СК, поза призначенням. Такий контроль викриває випадки «відмивання брудних грошей», сприяє очищенню страховиків від використання різних форм так званого схемного страхування, яке фактично підриває фінансову безпеку країни.