Термінологічний словник
Державне підприємництво — господарська або інша підприємницька діяльність державних підприємств з виробництва матеріальних благ та надання послуг суб’єктам економіки. Державне регулювання економіки — сукупність заходів державного впливу на об’єкти і процеси з метою певного спрямування господарської діяльності суб’єктів національної економіки, узгодження їх інтересів та дій для реалізації конкретних цілей. Державний сектор економіки — комплекс господарських об’єктів, які повністю або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для виконання економічних, соціально-культурних і політичних функцій. Дефіцит державного бюджету — перевищення витрат держави над отриманими доходами. Експансіантська кредитно-грошова політика — політика держави, що реалізується шляхом розширення грошової пропозиції і спрямована на стимулювання зростання виробництва і зайнятості. Комерційний банк — фінансовий інститут, що займається прийомом вкладів та наданням комерційних позик. Кредит — надання грошових коштів у тимчасове користування за певну плату. Методи державного регулювання економіки — сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни. Непрямі методи державного регулювання економіки — сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки. Непрямі податки — податки, об’єктом яких є обсяг споживання окремими товарів і послуг. Номінальний процент — відношення плати за користування грошима до загальної суми, що надається в кредит. Облікова ставка — процентна ставка по кредитам, наданим центральним банком комерційним банкам. Операції на відкритому ринку — купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів з метою збільшення чи зменшення грошової пропозиції. Основні економічні функції держави — створення правової бази функціонування суб’єктів ринкової економіки; формування і захист конкурентного середовища; усунення негативних екстерналій; розподіл та перерозподіл доходів; виробництво суспільних товарів; регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Податки — обов’язкові платежі суб’єктів економічної діяльності в бюджет держави. Прямі методи державного регулювання економіки — методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси. Прямі податки — податки, об’єктом яких є дохід чи майно платника. Резервна норма —обов’язкова сума грошей, яку повинні мати комерційні банки по відношенню до суми прийнятих вкладів. Рестриктивна кредитно—грошова політика — політика держави, що реалізується шляхом обмеження грошової пропозиції і спрямована на стримування інфляції. Фіскальна політика — політика свідомої зміни податкових ставок, структури податків і бюджетних витрат з метою стабілізації розвитку національної економіки.
ВПРАВИ
Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний термін або поняття
1. Відношення плати за користування грошима до загальної суми, що надається в кредит. 2. Купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів з метою збільшення чи зменшення грошової пропозиції. 3. Методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси. 4. Надання грошових коштів у тимчасове користування за певну плату. 5. Обов’язкова сума грошей, яку повинні мати комерційні банки по відношенню до суми прийнятих вкладів. 6. Обов’язкові платежі суб’єктів економічної діяльності в бюджет держави. 7. Перевищення витрат держави над отриманими доходами. 8. Податки, об’єктом яких є дохід чи майно платника. 9. Податки, об’єктом яких є обсяг споживання окремими товарів і послуг. 10. Політика держави, що реалізується шляхом обмеження грошової пропозиції і спрямована на стримування інфляції. 11. Політика держави, що реалізується шляхом розширення грошової пропозиції і спрямована на стимулювання зростання виробництва і зайнятості. 12. Політика свідомої зміни податкових ставок, структури податків і бюджетних витрат з метою стабілізації розвитку національної економіки. 13. Процентна ставка по кредитам, наданим центральним банком комерційним банкам. 14. Сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни. 15. Фінансовий інститут, що займається прийомом вкладів та наданням комерційних позик.
|