СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Когда, стало быть, спрашивают в общей форме, которое из Правлений наилучшее, то задают вопрос неразрешимый, ибо сие есть вопрос неопределенный, или, если угодно, он имеет столько же верных решений, сколько есть возможных комбинаций в абсолютных и относительных положениях народов.

Но если бы спросили, по какому признаку можно узнать, хорошо или дурно управляется данный народ, то это было бы другое дело, и такой вопрос действительно может быть разрешен.

Однако его вовсе не разрешают, потому что каждый хочет сделать это на свой лад. Подданные превозносят покой в обществе, граждане — свободу частных лиц; один предпочитает безопасность владений, а другой — безопасность личности; один считает, что наилучшее Правление должно быть самым суровым, другой утверждает, что таким

может быть только самое мягкое; этот хочет, чтобы преступления карались, а тот — чтобы они предупреждались; один считает, что хорошо держать соседей в страхе, другой предпочитает оставаться им неизвестном; один доволен, когда деньги обращаются, другой требует, чтобы и народ имел хлеб. Даже если бы мы и пришли к соглашению в этих и в других подобных пунктах, то разве подвинулись бы далеко? Раз нет точной меры для духовных свойств, то, даже и придя к соглашению относительно признаков, — как этого достичь в оценке?

Что до меня, то я всегда удивляюсь тому, что не обращают внимания ил следующий столь простой признак или по недобросовестности не хотят его признавать. Какова цель политической ассоциации? Бережение и благоденствие ее членов. А каков наиболее верный признак, что они убережены и благоденствуют? Это их численность и ее рост. Не ищите же окрест сей признак — предмет столь многих споров. При прочих равных условиях такое Правление, когда без сторонних средств, без предоставления права гражданства, без колоний граждане плодятся и множатся, есть, несомненно, лучшее. Правление, при котором народ уменьшается в числе и оскудевает, есть худшее. [...]

Печатается по: Руссо Ж.Ж. Трактаты. М., 1969. С. 151, 164, 165, 167, 171—174, 176—178, 191—195, 213.

 

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Методичні вказівки поширюється на усі структурні підрозділи Вищого навчального закладу «Національний транспортний університет», в яких вивчається навчальна дисципліна.

Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» вивчається згідно навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки.

На сучасному етапі розвитку цивілізації безпека людини та людства у цілому розглядається як основне питання. Одним із головних напрямів забезпечення безпеки населення України є належна освіта з проблем безпеки людини. Це відображено у Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини» та реалізується через вивчення комплексу дисциплін: валеології, екології, ергономіки, цивільного захисту тощо, чільне місце серед яких посідає безпека життєдіяльності.

Методичні вказівки, які пропонується, містятьрекомендації, призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу «Безпека життєдіяльності». Процес навчання передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Безпека життєдіяльності є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Тому при вивченні дисципліни студентам необхідні знання з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту, правознавства тощо.

 

 

 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ

Галузі знань	Напрями підготовки
Шифр	Найменування	Код	Назва
	Машинобудування та матеріалообробка	6.050503	«Машинобудування» (АБ, АД, ДМ, МШ)
6.050504	«Зварювання»(ТВ)
	Транспорт і транспортна інфраструктура	6.070106	«Автомобільний транспорт» (АА, АТ)
	Педагогічна освіта	6.010104	«Професійна освіта»(ІП) (транспорт)
	Природничі науки	6.040106	«Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»(ЕО)
	Мистецтво	6.020207	«Дизайн»(ДН)
	Менеджмент і адміністрування	6.030601	«Менеджмент»(ТМ,МА) «Логістика»(ЛГ)
	Економіка та підприємництво	6.030504	«Економіка підприємства»(ЕП)
6.030503	«Міжнародна економіка»(МЕ)
6.030508	«Фінанси і кредит»(ФТ)
6.030509	«Облік і аудит»(ОА)
	Право	6.030401	«Правознавство»(ТП)
	Інформатика та обчислювальна техніка	6.050101	«Комп’ютерні науки»(КН)
	Сфера обслуговування	6.140103	«Туризм»(ТР)
	Транспорт і транспортна інфраструктура	6.070101	«Транспортні технології» (ОР, ОРт, ВП, ТСМ, МП, МК, УТ, УТт)
	Гуманітарні науки	6.020303	«Філологія»(ФП)
	Культура	6.020105	«Документознавство та інформаційна діяльність»(ДЗ)
	Будівництво та архітектура	6.060101	«Будівництво» (БД, БДт, БА, МТ, ТК)
	Геодезія та землеустрій	6.080101	«Геодезія, картографія та землеустрій»(ГК)

 

 

3.НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ.

 

Навчальна програма дисципліни розроблена відповідно до Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності», для вищих закладів освіти яка розглянута та схвалена Науково-методичною комісією з цивільної безпеки Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 16 лютого 2011 р., протокол № 03/02, Вченою Радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 23 лютого 2011 р., протокол № 2.та затверджена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України 18 березня 2011 року.

3.1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Міждисциплінарні зв’язки

Навчальна дисципліна є дисципліною, що використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук з філософії, біології, фізики, хімії, соціології, психології, екології, економіки, менеджменту тощо.

Цілі та результати навчання

У процесі вивчення навчальної дисципліни студентами передбачається досягти такі цілі:

¨ одержати відповіднісучасним вимогам теоретичні і прикладні знання із правових, економічних і організаційних питань захисту людини від впливу негативних факторів середовища мешкання і праці за звичайних та екстремальних умов;

¨ ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та ймовірність їх прояву;

¨ визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

¨ прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи «людина – життєве середовище»;

¨ використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

¨ розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

¨ запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а у разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

¨ планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі «людина – життєве середовище»;

Після вивчення курсу студенти повинні:

 

¨ знати:

1) сучасні проблеми і головні завдання безпеки життєдіяльності та вміти визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

2) організаційно-правові заходи забезпечення безпечної життєдіяльності;

¨ вміти:

1) оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій

2) приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень;

3) обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

4) забезпечувати координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

5) надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

6) аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії вражаючих факторів

 

 

3.2. ЗМІСТ ТИПОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек

Зміст теми. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

Професійна складова

Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

 

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки

Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.

Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.

Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.

Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожеж а). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.

Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.

Професійна складова

Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх вражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру. Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.

Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки

Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу. Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.

Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.

Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.

Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.

Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо- та вибухонебезпекою. Показники пожежо- та вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.

Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.

Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.

Професійна складова

Головні вимоги Правил техногенної безпеки галузей господарювання, підприємств, установ та організацій в залежності від профільного напряму ВНЗ.. Загальні вимоги до безпечності технологічного обладнання, виробничих процесів, будівель і споруд. Особливості структури виробництва. Внутрішні фактори, що впливають на безпечність діяльності об’єкту господарювання. Комплекс робіт на об’єкті з попередження НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків за відомими алгоритмами, технологіями з урахуванням чинних галузевих норм і правил.

Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС

Зміст теми. Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.

Професійна складова

Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення. Професії підвищеного ризику. Психофізіологічний вплив оточення на людину. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.

 

Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС

Зміст теми. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.

Професійна складова

Визначення наявних проблем з безпеки і захисту ОГ у НС, рівня їхнього ризику. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування ОГ та контролю за станом його основних фондів.

Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС

Зміст теми. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації НС. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні. Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС. Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС. Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування.

Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ, які внесено у Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуацій області. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого.

Загальні функції управління пов’язанні з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем. Управлінське рішення, його сутність, правове, організаційне, інформаційне та документальне забезпечення. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.

Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення НС та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у НС. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.

Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.

Професійна складова

Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. Завдання і повноваження спеціально створених координуючих і постійних органів управління безпекою і захистом у НС.

Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

 

Тема 7. Управління силами та засобами ОГ під час НС

Зміст теми. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності.

Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.

Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.

Професійна складова

Спеціальні відомчі та позаштатні формування, які залучаються (у межах їхніх тактико-технічних можливостей) до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Визначення порядку їхнього приведення до готовності та організації управління діями у процесі виконання завдань.

Основні засоби, тактика дій і способи виконання робіт у зоні НС в залежності від профільного напряму ВНЗ. Матеріально-технічне, медичне та інші види забезпечення при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах галузі. Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

4. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА, ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Робоча навчальна програма складається з одного навчального модуля, основою якого є 4змістовних модулі (ЗМ), а саме:

 

Модуль І. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах та надзвичайних ситуаціях

 

ЗМ.1. Безпека життєдіяльності як категорія

ЗМ 2. Небезпеки системи “Людина – життєве середовище”

ЗМ 3. Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій

ЗМ.4. Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних

ситуацій

 

4.1. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
денна форма	Заочна форма
усього	у тому числі	усьо го	у тому числі
л	п	л а б	і нд	с.р.	л	п	л а б	і н д	с.р
Змістовий модуль 1. Безпека життєдіяльності як категорія
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек.							2,5	0,5
Тема 2. Системно-структурний підхід як методологічний принцип вивчення безпеки життєдіяльності.							2,5	0,5
Тема 3. Методи аналізу небезпек системи «людина-машина-навколишне середовище».							4,5		0,5
Разом за ЗМ. 1							9,5		0,5
Змістовий модуль 2. Небезпеки системи “Людина – життєве середовище”
Тема 4. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, об’єкти економіки.							2,5	0,5
Тема 5. Дослідження впливу погодно-метеорологічних факторів на стан людини.
Тема 6. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно – небезпечних об’єктах.							3,75	0,75
Тема 7. Методи та засоби контролю радіаційної та хімічної безпеки.							3,25		0,25
Тема 8. Соціально-політичні та побутові небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику.							3,5	0,5
Тема 9. Небезпеки побутового характеру (гострі отруєння, утоплення), їх прояви і дії на людей.
Разом за ЗМ. 2								1,75	0,25
Змістовий модуль 3 Безпека життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій.
Тема10. Надзвичайні ситуації. Аварії на радіаційних та хімічних об`єктах.							2,75	0,75
Тема 11. Визначення параметрів зон радіаційного та хімічного забруднення.							3,75	0,25	0,5
Тема 12. Пожежі, заходи і засоби захисту.							3,5	0,5
Тема 13. Поведінка при пожежах та перша медична допомога потерпілим.							2,25		0,25
Тема 14 Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.							2,25	0,25
Тема 15. Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
Разом за ЗМ. 3							16,5	1,75	0,75
Змістовий модуль 4 Управління безпекою життєдіяльності за умов надзвичайних ситуацій
Тема 16. Менеджмент безпеки, правове забезпечення; організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у надзвичайних ситуаціях.							2,5	0,5
Тема 17. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.							2,5	0,25	0,25
Тема 18. Управління силами та засобами ОГ під час НС.							3,5	0,5
Тема 19. Знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування							2,5	0,25	0,25
Разом за ЗМ. 4								1,5	0,5
Усього годин

4.2. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модуль 1. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах

ЗМ 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

Лекція 1. Категорійно-понятійний апарат та системний підхід у безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек

Мета – ознайомлення з особливостями організації безпеки життєдіяльності.

Завдання – визначення мети, задач, предмету курсу «Безпека життєдіяльності».

Очікувані результати – розуміння студентами місця безпеки життєдіяльності в повсякденному житті.

План лекційного заняття:

Ø Предмет, завдання і мета дисципліни «Безпека життєдіяльності». Структура курсу.

Ø Основні поняття і терміни: життєдіяльність, безпека, небезпека, прихована небезпека, реалізована небезпека, ризик, прийнятий ризик, небезпечні та шкідливі фактори, потенціал фактора, системний підхід, закон емерджентності.

Ø Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

Ø Системний аналіз та системний підхід в БЖД. Правило емерджентності.

Ø Номенклатура, таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

Ø Матеріали лекції.

Ø Список обов’язкових для вивчення джерел:

1. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підруч. – К.: Каравела, 2006. – С. 9–16, 25–50.

2. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми: ТОВ «Еліта – Стар», 1999. – С. 4–13.

 

Додатковий матеріал для вивчення:

1. Желібо Є П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. 3-є вид./ За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – С. 14–55.

2. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб.– Л.: банк. Ін-т НБУ; К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – С. 3–12, 35–42.

3. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб.– К.: Атіка, 2001. – С. 6–12.

4. Ю.С.Скобло, В.Г.Цапко, Д.І.Мазоренко, Л.М.Тіщенко. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб. /За ред.В.Г.Цапка. _ 3-тевид. _ К.: Знання, 2004., С.26-69