Стимулювання.

Управління – це процес впливу керівника на підлеглого. Управлінський вплив – це застосування керівником певних способів, що змушують підлеглого виконувати певні дії. Вплив реалізується за допомогою однієї із трьох форм:

а) страх;

б) переконання;

в) задоволення інтересів за допомогою мотивів – мотивація.

Страх – це стан тривоги, занепокоєння, що насильно змушує людину до покори або відповідних дій.

Переконання – це форма впливу на людину засобом доведення істини, фактів, що викликає у людини або страх, або інтерес. Переконання – це прихована дискусія, яка передбачає певні засоби ефективності. Це, по-перше, вміння чітко визначитись із потребами, запитами людини і відповідна апеляція до них. Розпочати таку розмову-переконання необхідно із думок, тез, які обов’язково відповідають точці зору слухача. Необхідно створити образ, який би викликав довіру, відчуття надійності. Можна навіть дещо перебільшити значення справи (кількість, %), щоб потім «послабити» свої вимоги. Доцільно виказати декілька шляхів рішення (точок зору), аргументувати їх і показати більш простий чи оптимальний, що створить уявлення у слухача, що про нього піклуються, переймаються його проблемами. По-друге, під час переконання можна використати такі підсилювачі, як: аргумент до традицій організації, аргумент до більшості, аргумент до авторитету, аргумент до закону, аргумент психологічний (почуття, образи заздрощів та переваги тощо).

Інтерес – це відбиття потреби людини на психологічному рівні, спонукальний мотив. Мотив – це внутрішній стан людини, що спонукає її до дії. Стимул – зовнішній вплив, що змушує її обирати поведінку.

Мотивація

Потреби слугують мотивами до діяльності. Якщо потреби не задовольняються, то людина не мотивована до певної роботи і її необхідно стимулювати, тобто давати поштовх, примушувати до діяльності.

Аналіз сучасної літератури з психології, соціології, менеджменту дозволяє зробити висновки, що змінюється місце праці в житті людини. Робота, яка є цікавою, для більшості людей є вагомою складовою смислу життя. Проте останнім часом збільшується увага людини до вільного часу, соціальних контактів, самопізнання та самовираження, насолоди життям. Відповідно збільшується значення роботи, яка може це забезпечити. Ще Аристотель говорив: «Як тільки людина вгамує голод та спрагу, вона починає шукати щастя». Зв’язок потреб людини за А.Маслоу та роботи за А.С.Большаковим представлено на рисунку 22.

 

 

 

 

Самореалізація Робота, яка дає можливість самореалізування

Самоповага Робота, яка дає відповідальність

Соціальні потреби Робота по душі, колективна діяльність

Надійність Надійна робота, яка дає соціальне забезпечення

Фізичні потреби Зручна та з гарною зарплатою робота

Рис. 22. Зв’язок потреб людини та роботи

Причини низької мотивації персоналу зумовлюють пошук ефективних мотиваційних моделей (Таблиця 9).

Таблиця 9. Проблеми мотивації та моделі їх вирішення

 

№	Причини низької мотивації	Мотиваційні моделі
1.	Відсутність зв’язку «зусилля - винагороди»	Портера-Лоулера, Врума, Теорії очікувань
2.	Слабке керівництво, неадекватна реакція на ситуацію	Фідлера
3.	Низький рівень зрілості персоналу	Мітчелла та Хауса
4.	Організаційна культура не відповідає поглядам групи працівників	Пітера та Утермана, Сате
5.	Національні, етнічні потреби в групі	Хофстрида, Лейн і Дистефано
6.	Відсутність можливостей задоволення потреб високого рівня працівників	Альдерфера
7.	Високі амбіції членів організації	Мак-Клелланда
8.	Незадоволеність роботою	Герцберга

 

В управлінні мета стимулювання полягає в тому, щоб забезпечити узгодження інтересів організації та особистих потреб персоналу.