Огляд місця події

ПЛАН

1. Поняття, види та принципи огляду

2. Огляд місця події

3. Огляд трупа на місці його виявлення

4. Інші види слідчого огляду

5. Освідування

 

Поняття, сутність і види слідчого огляду

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій, за допомогою якого може бути отримана важлива інформація, що здатна вплинути на ефективність розкриття злочину.

Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, що мають значення у кримінальному провадженні.

Огляд – самостійна слідча дія. Сутність огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою своїх органів почуттів переконується в існуванні і характері фактів, що мають доказове значення.

При огляді слідчий не тільки спостерігає, але й робить різні виміри і обчислення, порівнює об'єкти, що спостерігаються, як між собою, так і з іншими об'єктами і явищами, у певних межах експериментує з досліджуваними об'єктами і, нарешті, описує і запам'ятовує все те, що знайшли і виявили він і інші учасники огляду. При слідчому огляді широко застосовуються спеціальні методи криміналістики, особливо техніко-криміналістичні методи роботи зі слідами й іншими речовинними доказами.

Значення огляду в ході розслідування винятково велике. В процесі огляду виявляється і досліджується значна частина найважливіших слідів злочину і злочинця й інших речовинних доказів. Результати огляду, особливо такого його виду, як огляд місця події, дозволяють слідчому визначити спрямованість розслідування, уявити механізм розслідуваної події, особистість злочинця.

Задачі слідчого огляду, як їх визначає закон (ст. 237 КПК України), полягають у наступному:

а) виявленні слідів злочину й інших речових доказів;

б) з'ясуванні обстановки події;

в) виявленні інших значимих у справі обставин.

Таким чином, визначаючи в цілому задачі слідчого огляду, можна сказати, що вони полягають в збиранні і дослідженні доказів. На базі цього слідчий висуває версії про характер події і його учасників, про місце перебування злочинця, викраденого майна й інших об'єктів, що мають доказове значення, про наслідки злочину й ін. Крім того, при проведенні огляду переслідується мета встановити обставини, що сприяли вчиненню злочину. У багатьох випадках він є засобом одержання таких фактичних даних, що не можуть бути добуті іншим шляхом.

Існують наступні види слідчого огляду:

- огляд місця події;

- зовнішній огляд трупа на місці його виявлення;

- огляд предметів;

- огляд документів;

- огляд тварин;

- огляд ділянок місцевості і приміщень, що не є місцем події.

Особливим видом слідчого огляду є освідування, тобто огляд людини.

Кожний з видів слідчого огляду має свої особливості, виходячи з яких, визначають тактику його проведення. Однак існує ряд загальних положень процесуального характеру, однакових при провадженні слідчого огляду будь-якого виду.

Процесуальний порядок слідчого огляду і освідування особи передбачені ст.ст. 237-239, 241 КПК України. Огляд повинен проводитися слідчим (прокурором) особисто в присутності понятих. Слідчий вправі залучити до участі в огляді підозрюваного, потерпілого, захисника, законного представника та інших учасників кримінального провадження. У необхідних випадках можна запросити відповідного спеціаліста-криміналіста, судового медика (лікаря), інженера, товарознавця і т.п., які допомагатимуть слідчому у виявленні, фіксації, вилученні і збереженні доказів, у фіксації результатів огляду і їхній оцінці, нададуть консультації слідчому з питань, що вимагають спеціальних знань. При огляді трупа запрошення судово-медичного експерта, а при неможливості його участі – іншого лікаря є обов'язковим.

Огляд об'єктів слідчий проводить, як правило, за місцем їх виявлення і тільки в тих випадках, коли для такого огляду потрібний тривалий час або необхідні спеціальні апаратура, інструменти і матеріали або спеціальні умови – за місцем провадження розслідування.

При огляді слідчий повинен суворо дотримуватись вимоги законності. Не допускаються дії, що принижують достоїнство або небезпечні для здоров'я учасників огляду і тих осіб, інтереси яких можуть виявитися порушеними його проведенням; варто уникати ушкоджень меблів і інших предметів обстановки, якщо це не викликається крайньою необхідністю.

Проведення слідчого огляду підпорядковане певним принципам, до яких належать:

1. Своєчасність огляду полягає в проведенні цієї слідчої дії відразу ж, як у ньому виникає необхідність. Ця тактична вимога спрямована на забезпечення максимального збереження об'єктів і впливає на ефективність і результати огляду.

2. Об'єктивність огляду полягає насамперед у дослідженні і фіксації всього виявленого в тому вигляді, в якому це було в дійсності. Закон містить вимогу описувати в протоколі огляду й освідування все в тій послідовності й у тому вигляді, в якому виявлене спостерігалося на момент огляду, щоб звести до мінімуму невідповідність між протоколом і результатами цієї слідчої дії. В протоколі, що відбиває результати огляду, не повинні приводитися висновки і припущення слідчого.

3. З об'єктивністю огляду тісно пов'язана його повнота – виявлення, фіксація і дослідження всіх тих фактичних даних, що мають доказове значення у провадженні.

4. Активність огляду полягає, по-перше, в тому, що слідчий робить його в силу свого службового становища, незалежно від бажань зацікавлених осіб, і, по-друге, в тому, що він діє, приймаючи всі заходи до виявлення слідів злочину, проявляє творчу ініціативу.

5. Методичність і послідовність полягають у правильній організації і планомірному проведенні огляду. Методичність – це застосування найбільш ефективних для даних об'єктів і в даній обстановці прийомів огляду; послідовність – суворо визначений порядок дій.

Огляд місця події

Одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події. Під місцем події розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов'язані з подією злочину. Місце злочину і місце події – поняття, які не завжди співпадають: місце події – поняття більш широке; місце злочину – це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.).

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів злочину і злочинця та інших фактичних даних, що дозволяють в сукупності з іншими доказами зробити висновок про механізм події й інші обставини розслідуваної події.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, оскільки будь-яке зволікання спричинює втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Загальна задача огляду місця події полягає у встановленні механізму події в деталях, тобто у відповіді на питання, що відбулося на цьому місці.

Ця загальна задача розбивається на ряд окремих:

- вивчення і фіксація обстановки місця події;

- встановлення характеру впливу злочинця на навколишнє середовище;

- виявлення, фіксація і вилучення слідів злочину і злочинця;

- виявлення злочинця і мотивів злочину;

- встановлення причин і умов, що сприяли злочину;

- одержання необхідних даних для наступних слідчих (розшукових) дій і певних організаційних заходів.

Об'єктами, що підлягають огляду, є:

а) місце, з яким пов'язане уявлення про подію, – ділянка місцевості або приміщення, тобто власне місце події;

б) обстановка місця події;

в) труп;

г) сліди злочину і злочинця, інші предмети або документи, що знаходяться на місці події.

Огляд місця події і його обстановки являє собою вивчення і фіксацію:

- рельєфу і характеру ґрунту місцевості, природних і штучних кордонів місця події;

- характеру і розташування приміщення, будівель, шляхів, а також перешкод на цих шляхах;

- просторового розташування місцевих предметів, їх положення відносно один одного і відстані між ними;

- розташування предметів з погляду їх цільового призначення і положення при звичайному використанні;

- слідів злочину і злочинця;

- відсутності необхідних у даній обстановці предметів і слідів;

- наявності предметів, сам факт виявлення яких у даній обстановці незвичайний.

Коло об'єктів огляду і ступінь детальності їх дослідження визначаються конкретною ситуацією.

Останні дві групи фактичних даних відносяться до категорії так званих негативних, під якими розуміються обставини, що суперечать уявленню про звичний для подібної ситуації хід речей.

Огляд місця події можна поділити на три етапи: підготовчий, робочий і заключний.

1. Підготовчий етап огляду місця події. Він починається з моменту прийняття слідчим рішення про проведення огляду. Прийнявши таке рішення, слідчий повинен:

- забезпечити охорону місця події до свого прибуття, тобто не допустити до нього сторонніх осіб і забезпечити збереження і недоторканність обстановки і слідів злочину;

- вжити заходів до запобігання або ослаблення шкідливих наслідків злочину (наприклад, розпорядитися про посилення заходів для ліквідації пожежі);

- забезпечити до моменту свого прибуття присутність поблизу від місця події осіб, що можуть дати необхідну інформацію: очевидців злочину, якщо вони відомі, і інших свідків, наприклад, особи, яка виявила сліди злочину;

- попередньо визначити, яких спеціалістів варто залучити до участі в огляді, забезпечити їх прибуття;

- внести пропозиції про склад слідчо-оперативної групи, що виїжджає на місце огляду;

- перевірити готовність технічних засобів огляду.

З моменту прибуття слідчого на місце події починається другий період підготовчого етапу. Безпосередньому огляду передують:

- вжиття заходів для надання необхідної медичної допомоги потерпілим, якщо вона не була надана;

- видалення з місця події всіх сторонніх осіб;

- залучення до участі в огляді понятих і остаточне визначення кола інших учасників огляду. Інструктаж учасників огляду про їх права і обов'язки;

- збирання шляхом опитування попередніх відомостей, які повинні бути враховані при огляді, встановлення, які зміни, ким і з якою метою були зроблені на місці події;

- проведення інших невідкладних дій і вживання заходів, спрямованих на поліпшення умов огляду (забезпечення штучного освітлення й ін.).

Як на цьому, так і на наступних етапах паралельно з оглядом здійснюються необхідні пошукові заходи, наприклад переслідування злочинця, застосування службово-розшукової собаки.

2. Робочий етап огляду місця події. Він складається з загального і детального огляду. Загальний огляд починається з огляду місця події з метою орієнтування; визначення кордонів огляду; вирішення питання про вихідну точку і спосіб огляду, тобто визначення його послідовності; вибору позиції для орієнтуючої і оглядової фотозйомки. Потім слідчий разом з іншими учасниками огляду з'ясовує, які об'єкти знаходяться на місці події, досліджує весь комплекс питань, що відносяться до його обстановки, визначає взаємне розташування і взаємозв'язок елементів цієї обстановки, вивчає їх зовнішній вигляд, стан і з максимально необхідними і можливими в даних умовах подробицями фіксує все виявлене за допомогою фотозйомки, складання схем, планів і креслень, а також необхідних заміток для майбутнього протоколу огляду.

По закінченню загального слідчий переходить до детального огляду, під час якого:

- об'єкти ретельно і детально оглядаються (з цією метою вони можуть зрушуватися з місця, перевертатися і т.п.);

- приймаються всі доступні заходи до розшуку і виявлення на самому місці події і на окремих об'єктах слідів злочину і злочинця;

- відбираються об'єкти зі слідами на них, піддаються вилученню сліди з тих об'єктів, які самі не можуть бути вилучені, а якщо це неможливо, з них знімаються копії;

- фіксуються негативні ознаки стану предметів;

- перевіряються дані загального огляду;

- проводиться вузлова і детальна фотозйомки.

У криміналістиці застосовуються три основних способи огляду місця події: концентричний, ексцентричний і фронтальний.

При концентричному способі огляд ведеться від периферії до центра місця події, під яким звичайно розуміється найважливіший об'єкт (труп, зламаний сейф і т.п.) або умовне місце. Ексцентричний спосіб полягає в тому, що огляд ведеться від центра місця події до його периферії. Фронтальний спосіб являє собою лінійний огляд площ від однієї з границь, прийнятої за вихідну, до іншої.

Постійного правила застосування того або іншого способу огляду не існує, і питання вирішується виходячи з конкретних обставин справи. Так, огляд приміщення рекомендується проводити концентричним способом; огляд відкритої місцевості звичайно проводять від центра до периферії, тому що іноді важко на початку огляду визначити кордони місця події, або способом фронтального огляду, коли територія велика і її можна розбити на смуги.

3. Заключний етап огляду місця події. Закінчивши дослідження об'єктів на місці події, слідчий переходить до заключного етапу огляду:

- складає протокол огляду і необхідні плани, схеми та креслення;

- при необхідності робить дактилоскопірування трупа і відправляє в морг;

- упаковує об'єкти, вилучені з місця події;

- вживає заходів до збереження тих що мають доказове значення об'єктів, які вилучити неможливо або недоцільно;

- вживає заходів по заявам, що надійшли від учасників огляду й інших осіб.

Фіксація результатів огляду місця події. Протокол огляду місця події є основним процесуальним документом, що відбиває результати огляду. Протокол повинен бути:

- точним і послідовним описом усього виявленого слідчим і іншими учасниками огляду на місці події. У протоколі міститься не тільки точний, але і ясний, доступний опис місця події і його елементів; ясність і доступність протоколу забезпечується вживанням загальноприйнятої термінології (крім того, у протоколі не повинно бути невизначених виразів, таких, як: "біля", "майже", "поруч", "недалеко" і ін.);

- повним описом всього виявленого на місці події, що має відношення до справи;

- об'єктивним описом. У протоколі не дається пояснень, тлумачень виявлених фактів, явищ, не викладаються уявлення слідчого про механізм утворення тих або інших слідів, про походження і приналежність знайдених знарядь і т.п.;

- цілеспрямованим: у ньому відбивається тільки те, що безпосередньо відноситься до огляду;

- складеним з дотриманням встановлених законом правил і мати необхідні реквізити.

Структура протоколу огляду місця події обумовлена законом. У ст. 104 КПК України зазначено, що протокол складається з вступної, описової, заключної частини. У протоколі повинні бути описані всі дії слідчого, все виявлене при огляді в тому порядку, як проводився огляд, і в тому вигляді, в якому виявлене спостерігалося в момент огляду. В ньому перелічується й описується також все вилучене при огляді. У ст.ст. 103-107 КПК міститься перелік обов'язкових реквізитів протоколу, застосування технічних засобів тощо, виходячи з якого можна визначити структуру цього документа.

Перша частина протоколу огляду місця події – вступна – містить наступні відомості:

а) дата проведення огляду – число, місяць, рік;

б) місце проведення огляду;

в) посада, спеціальне звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка проводила огляд;

г) прізвища, імена і по батькові понятих і їх адреси;

д) посада, спеціальне звання, прізвище, ім'я і по батькові спеціаліста, який приймав участь в огляді;

е) прізвище, ім'я і по батькові кожного іншого учасника огляду, а в необхідних випадках і їх адреси;

ж) посилання на статті КПК, що відносяться до проведення огляду і до фіксації його результатів;

з) вказівка на привід до проведення огляду;

и) час початку і закінчення огляду;

к) умови проведення огляду (освітлення, стан погоди при огляді місцевості і т.п.).

Друга частина протоколу огляду – описова – містить виклад всіх встановлених при огляді обставин і складається в довільній формі.

Практика оглядів показує, що в цій частині протоколу докладно описуються:

а) кордони місця події і його місцезнаходження; загальна характеристика місця події (якщо це приміщення – адреса, призначення будинку, число поверхів, розташування будинку стосовно навколишнього оточення);

б) шляхи, які ведуть до місця події, входи і виходи з приміщення;

в) стіни, стелі, вікна, підлога, освітлення й опалення приміщення, в якому відбулася розслідувана подія;

г) обстановка місця події і всі об'єкти огляду (сліди й інші речові докази і т.д.) з вказівкою, які об'єкти фотографувалися, яким способом і з яких слідів знімалися копії або робилися відбитки і т.п.;

д) особливі обставини, характерні для даного злочину або, навпаки, які є для нього незвичайними (негативні обставини).

В третій – заключній – частині протоколу вказується:

а) які предмети були вилучені з місця події, куди направлені або кому передані на збереження;

б) які плани, схеми, креслення складені на місці події;

в) куди направлений на розтин труп;

г) заяви, які поступили до слідчого і прийняті по них рішення.

Далі слідують підписи всіх учасників огляду.

План місця події – це його зображення в прямокутній проекції за допомогою умовних позначок, виконане у певному масштабі або схематично. План відбиває ту територію (місце), в межах якої було вчинено або виявлено злочин, а також розташування на цій території предметів і виявлених слідів злочину і злочинця.

До плану, як і до протоколу огляду, пред'являються певні вимоги; він повинен:

а) досить точно і повно відбивати реальну дійсність;

б) складатися тією ж особою, що і протокол огляду, та мати необхідні реквізити;

в) складатися на місці події або у всякому разі за зробленими там чернетками. Складання плану поза місцем події допускається як виняток при відсутності належних для цього умов;

г) містити лише загальноприйняті позначки, що забезпечують його простоту і доступність;

д) складатися в єдиному масштабі, причому обраний масштаб повинен забезпечувати відображення на плані всіх необхідних об'єктів огляду;

е) не мати зайвих деталей.

Обов'язковими реквізитами плану є: масштаб або вказування основних розмірів, позначення сторін світу, пояснення умовних позначок, дата складання плану, підписи слідчого і понятих.

Розрізняють плани масштабні і схематичні. Схематичний план місця події складається без масштабу, але зі збереженням приблизних пропорцій між розмірами зображуваних предметів і відстанями між ними. Вибір виду плану залежить від особливостей місця події. У практиці зазвичай плани приміщень виконуються в масштабі; плани місцевості – схематично, причому основні відстані вказуються розмірними стрілками.

План може бути площинним або розгорнутим. На площинному плані відображаються тільки ті об'єкти, що можуть бути спроектовані на площину підлоги (вид зверху). Якщо потрібно відобразити об'єкти, що знаходяться в інших площинах (наприклад, слід крові на стіні), складається розгорнутий план, на якому стіни і стеля як би "розкладаються" в одній горизонтальній площині.

Фотознімок місця події є наочною ілюстрацією до протоколу, заповнює виявлені прогалини. Разом з тим варто мати на увазі, що фотознімки ні в якому разі не заміняють протокол огляду.

При фотозйомці місця події його загальний вид фотографується з декількох точок. При цьому фотоапарат у всіх точках зйомки встановлюється на одній висоті від поверхні підлоги або ґрунту.

Кожен знімок, як додаток до протоколу огляду, повинен мати на звороті пояснювальний напис про те, що зображено на знімку, з якого місця проведена зйомка, а також повинен бути завірений підписом слідчого, особи, яка здійснювала зйомку, і, по можливості, понятими. Якщо фотознімки змонтовані в таблицю, то ці написи повинні бути на самій таблиці.