Список літератури

План

Вступ

1. Способи оприлюднення та апробації наукових результатів

2. Порядок проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів

Контрольні питання

Тести

Список літератури

Вступ

 

Тема “Систематизація наукових досліджень” займає досить значне місце в структурі курсу “Методологія наукових досліджень” та має тісний взаємозв’язок з іншими темами курсу. Адже опанувавши дану тему студент в подальшому зможе дати оцінку певних наукових результатів; за певними критеріями визначити готовність наукового дослідження, з меншими зусиллями опанувати тему “Організація підготовки науково-педагогічних кадрів” тощо.

Ключовими словами теми є:науковий результат,оприлюднення наукових результатів, апробація наукових результатів, наукова конференція, симпозіум, семінар.

 

1. Способи оприлюднення та апробації наукових результатів

Виконуючи науково-дослідну роботу, студенти офор­мляють реферати, курсові роботи, випускні кваліфікаційні роботи бакалавра та магістра, виступи на семінарах, конференціях, наукові статті тощо; наукові праці­вники, спеціалісти готують інформацію, дисертації, звіти, аналітичні записки тощо. Оприлюднюють, як правило, н ауковий результат — нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо. Тому публічне схвалення та оцінка, ствердження та визнання наукових результатів здійснюється шляхом оприлюднення та апробації.

Апробація – метод оцінки якості виконаної роботи на основі вивчення, аналізу, обстеження. Апробаціявключає в себе колективне обговорення виконаного дослідження на науково-технічних радах, його рецензування і експертизу, оприлюднення кінцевих результатів у спеціальних журналах, реферативних збірниках, а також у виступах дослідників з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах.

Крім того, результати дослідження апробовуються зовнішнім рецензуванням, коли рецензентом виступає стороння установа, підрозділ або вчений, який не входить до штату підрозділу-дослідника, або внутрішнього, виконаного співробітниками підрозділу-дослідника, які не зайняті виконанням робіт за цією темою.

Способи (шляхи) апробації:

- опублікування та видання монографій, статей, наукових збірників спеціалізованими виданнями, науковими установами та навчальними закладами;

- проведення науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів, форумів, які можуть мати статус міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських, міжкафедральних;

- публічних захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата, доктора наук;

- звіт про виконання НДР установою, НДІ чи ВНЗ;

- проведення спеціально організованих обстежень з метою вивчення якості і оцінки досліджень та впровадження їх результатів.

Можна показати шлях узагальнення результатів дослідження та їх апробації на такій схемі.

 

 

Відповідно до пункту 14 Порядку присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 N 644, із змінами і доповненнями, повне публікування основних наукових результатів дисертаційних робіт, які подаються на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук, є однією з основних передумов для розгляду цих робіт.

Основні наукові результати дисертації відображають особистий внесок автора в їх досягнення і обов'язково повинні бути опубліковані автором у формі наукових монографій, посібників (для дисертації з педагогічних наук) чи статей у наукових фахових виданнях України або інших країн.

До опублікованих праць, які додатково відображають наукові результати дисертації, належать також дипломи на відкриття, патенти і авторські свідоцтва на винаходи, державні стандарти, промислові зразки, алгоритми та програми, що пройшли експертизу на новизну, рукописи праць, депонованих в установах державної системи науково-технічної інформації та анотованих у наукових журналах, брошури, препринти, технологічні частини проектів на будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств, інформаційні карти на нові матеріали, що внесені до державного банку даних, друковані праці (тези, доповіді, матеріали) наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо.

Повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях

здобувача визначає спеціалізована вчена рада.

Мінімальну кількість та обсяг публікацій, які розкривають основний зміст докторських і кандидатських дисертацій, визначає ВАК.

Апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо є обов'язковою. Оприлюднення та апробація результатів досліджень може здійснюватися лише за певних правил та умов. Опублікування наукових результатів, як правило, здійснюється у фахових наукових виданнях, які є авторитетами у науковому світі в кожній галузі знань.

Наукові фахові журнали та інші періодичні наукові фахові видання можуть бути включені до переліків наукових фахових видань, що затверджує ВАК України, за таких умов: 1. Наявність у складі редакційної колегії не менше п'яти докторів наук з відповідної галузі науки, серед яких обов'язково повинні бути штатні працівники наукової установи, організації чи вищого навчального закладу, що видає журнал (періодичне видання). 2. Журнал (періодичне видання) підписується до друку виключно за рекомендацією вченої ради наукової установи, організації чи вищого навчального закладу, що його видає, про що зазначається у вихідних даних. 3. Тираж не менше 100 примірників. 4. Повне дотримання вимог до редакційного оформлення журналу (періодичного видання) згідно з державними стандартами України. 5. Наявність журналу (періодичного видання) у фондах бібліотек України, перелік яких затверджено наказом голови ВАК України від 4 квітня 2000 року N 175 та зареєстровано в Міністерстві юстиції 14.06.2000 за N 352/4573. 2. Порядок проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів

В процесі апробації з метою інформування про резуль­тати виконаних наукових досліджень, розробки реко­мендацій за напрямами подальшої роботи використан­ня їх в навчальному процесі чи в умовах виробництва організовується обговорення відбувається на засіданнях кафедри, відділу на се­мінарах, симпозіумах спеціалістів, науково-практичних конференціях тощо.

Симпозіум (лат. Symposium) – нарада фахівців однієї або кількох країн з певних наукових питань.Також симпозіум можна визначити як напівофіційна бесіда за завчасно підготовленими доповідями, а також виступами експ­ромтом. Це можуть бути і бесіди в кулуарах.

Семінар (від лат. Seminarium – розсадник, школа) – один з основних видів навчально-практичних занять членів наукових гуртків.

Наукова конференція (від лат. Confero – збираю в одне місце) – збори, нарада наукових та інших організацій для обговорення певних наукових проблем і питань.

Конференція - найбільш поширена форма обміну інформацією за певною тематикою. Одна частина допо­відачів повідомляє певні наукові ідеї, результати дослі­дження, досвіду роботи, інша - більша частина є слуха­чами, сприймають інформацію, беруть участь в обговоренні.

Тут на доповідачів і слухачів велике інформаційне на­вантаження, тому встановлюється регламент в висту­пах і обговоренні, організовується секційна робота.

На конференціях може використовуватись стендова інформація, виставка літератури, зразки матеріалів, оформлюються тематичні експозиції конференції, заз­вичай приймаються рішення і рекомендації.

Визначення доцільності проведення наукових і науково-технічних нарад, конференцій, з'їздів, симпозіумів і семінарів покладається на установи, які їх організують і здійснюють фінансування.

Заходи, що мають виняткове значення для науки або господарства країни і потребують фінансування з боку Уряду України, погоджуються з Комітетом по науково-технічному прогресу при Кабінеті Міністрів України.

Конференцій, симпозіумів, семінарів, форумів за статусом можуть бути: міжнародні, коли 50% учасників запрошені з інших країн; всеукраїнські (представлені всі регіони); міжвузівські; внутрішньовузівські тощо

Про всеукраїнські та міжнародні наукові заходи установа-ініціатор зобов'язана повідомити республіканському інформаційному об'єднанню "УкрНТІ", спеціально уповноваженому органу центральної виконавчої влади Кабінету Міністрів України з наступною подачею в установлений ними строк інформації про результати їх проведення.

Розповсюдження інформації, пов'язаної з проведенням республіканських, міжреспубліканських та міжнародних наукових заходів, здійснює республіканське інформаційне об'єднання "УкрНТІ".

Проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів здійснюється в наступному порядку:

1. Визначення теми, організаторів та рішення про проведення конференції;

2. Створення оргкомітету, підготовка програми та інформаційного листа;

3. Визначення доповідачів та учасників конференції;

4. Складання програми конференції, яка включає:

- запрошення і титульна інформація;

- мета та тематика із вказанням переліку розглядуваних питань та проблем;

- заявка учасника конференції за реквізитами;

- умови участі в конференції;

- календарна програма-розклад за днями і годинами;

- культурна програма.

 

Розглянемо ці всі етапи на прикладі. Так 23 грудня 2005 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка була проведена Всеукраїнська науково-методична конференція. Тема конференції була визначена темі „Удосконалення обліково-аналітичної освіти в контексті Болонського процесу”. Організаторами її була Кафедра обліку та аудиту Економічного факультету.

Конфереція працювала за наступними напрямами:

1. Методологія викладання обліково-аналітичних дисциплін

2. Тематика і методика написання курсових робіт

3. Тематика і методика написання випускних бакалаврських, дипломних та магістерських робіт

4. Організація і методика науково-дослідної роботи студентів в вищих навчальних закладах

5. Організація і методика проведення практик

6. Організація і методика проведення самостійної роботи студентів

7. Організація методичної роботи та методичного забезпечення навчального процесу

8. Контроль знань студентів (або оцінювання знань студентів)

9. Організація та методика активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

10. Організація методичної роботи та методичного забезпечення навчального процесу

 

Було створено оргкомітет конференції у складі: