Дана система належить до багатоканальних систем масового обслуговування з відмовами.
Багатоканальні СМО – це СМО з декількома однаковими пристроями обслуговування, що ввімкнені паралельно (мал. 2.4).
Аналіз багатоканальних СМО набагато складніший, ніж одноканальних. За допомогою теорії масового обслуговування можна отримувати аналітичні залежності в замкнутому вигляді для розрахунку характеристик роботи багатоканальних СМО в стаціонарному режимі роботи тільки лише для моделей типу Для системи, що складається з Його можна трактувати як математичне очікування числа зайнятих пристроїв. Розглянемо класичне завдання Эрланга. Є п каналів, на які поступає потік заявок з інтенсивністю Система S (СМО) має наступні стани (нумеруємо їх по числу заявок, що знаходяться в системі): So, S1, S2,..., Sk..., Sn, де Sk — стан системи, коли в ній знаходиться k заявок, тобто зайнято k каналів. Граф станів СМО відповідає процесу загибелі і розмноження показаний на мал. 2
![]() ![]() ![]() ![]()
Мал. 2
Потік заявок послідовно переводить систему з будь-якого лівого стану в сусідній правий з однією і тією ж інтенсивністю Для схеми загибелі і розмноження одержимо для граничної вірогідності стану де члени розкладання Величина
Формула (а) для граничної вірогідності одержала назву формула Эрланга на честь засновника теорії масового обслуговування. Вірогідність відмови СМО є гранична вірогідність того що всі п каналів системи будуть зайняті, тобто Відносна пропускна спроможність — вірогідність того, що заявка буде обслужена:
Середнє число зайнятих каналів є математичне очікування числа зайнятих каналів: де pk — гранична вірогідність станів, визначуваних по формулі (8). Проте середнє число зайнятих каналів можна знайти простіше, якщо врахувати, що абсолютна пропускна спроможність системи А є не що інше, як інтенсивність потоку обслужених системою заявок (у одиницю часу). Оскільки кожен зайнятий канал обслуговує в середньому заявок (у одиницю часу), то середнє число зайнятих каналів або
Складаємо ланцюг Маркова для даної системи:
Вихідні параметри: λ=0,7;r=3; µ=3
Висновок:
як видно з результатів моделювання коефіцієнт зайнятості вузлів дорівнює 7,8%, що є явною ознакою невисокої ефективності роботи системи. Для покращення показників функціонування необхідно зменшити кількість комп’ютерів до 2 більш дорогих які дадуть змогу зменшити середній час виконання до 2 год., тоді коефіцієнт зайнятості збільшиться до 16.7% і при цьому імовірність відмови зросте лише до 4,3%.
|