Доступність частини або деталі іграшки з пластмаси.

Принцип визначання полягає в тому, що шарнірний зонд вводять у частину або деталь іграшки, що її випробовують. Частину або деталь іграшки вважають доступною, якщо вона торкається будь-якої частини зонда, починаючи від кільця.

Шарнірний зонд на доступність, повинен бути виготовлений із твердого матеріалу з розмірами, наведеними в таблиці 1 та на рисунку 2.

Припустимі відхили розмірів повинні бути ±0,1 мм, для розмірів f i g повинні бути ± 1 мм.

Таблиця 1.

Розміри зонда для визначання доступності

Перед випробовуванням з іграшки видаляють усі деталі, призначені зніматися без використовування інструмента.

Якщо у комплект іграшки входить інструмент, то усі деталі, що можна видалити за допомогою цього інструмента, повинні бути зняті.

Рис.2 Зонд на доступність

 

1- шарнірні ланки;

2 - кільце;

3- напівсфера радіусом а;

4- подовжувач.

 

Відповідний шарнірний зонд на доступність вводять, як зазначено нижче в переліку а) — с), у будь-якому зручному положенні в напрямку частини або деталі іграшки, що піддають випробовуванню. Для збільшення можливості контактувати з частиною або деталлю іграшки, за необхідності, шарнірні ланки зонда можна повертати на кути до 90°.

Якщо деталь, з якою досягнуто контакт, є гострим кінцем, розташованим упритул до плоскої поверхні так, що зазор між кінцем і поверхнею не перевищує 0,5 мм, гострий кінець вважають недоступним, і випробовування за b) не проводять.

а) За наявності отвору, западини або іншої заглибини, що має мінімальний розмір менший, ніж діаметр кільця відповідного зонда, зонд вводять так, щоб повне введення закінчувалося рівнем кільця. За мінімальний розмір отвору, западини або іншої заглибини приймають діаметр найбільшої сфери, що проходить через цей отвір.

b) У разі наявності отвору, западини або іншої заглибини, що має мінімальний розмір більше діаметра кільця зонда А, але менше ніж 187 мм (у разі використовування зонда А), або мінімальний розмір отвору більше діаметра кільця зонда В, але менше ніж 230 мм (у разі використовування зонда В), визначають повну глибину введення відповідного зонда з подовжувачем, що наведено на рис. 2, повертаючи його в будь-якому напрямку для вимірювання відстані в 2,25 рази більше мінімального розміру отвору, западини або іншої заглибини, виміряної від будь-якої точки в площині отвору.

с) У разі наявності отвору, западини або іншої заглибини, що мають мінімальний розмір 187 мм і більше (у разі використовування зонда А) або мінімальний розмір 230 мм і більше (у разі використовування зонда В), повна глибина введення зонда не обмежується, за винятком тих випадків, коли в межах цих отворів є інші отвори, западини або заглибини, що мають розміри, які відповідають переліку а) або b); у цих випадках варто керуватися процедурою, наведеною в а) або b). Якщо треба використовувати обидва зонди, то необмежений доступ визначає мінімальний розмір, рівний 187 мм і більше.

Під час випробовування визначають, чи контактує випробна частина або деталь із будь-якою частиною зонда на доступність, починаючи від кільця, або ні.