Особливості мови юристів

Мова - це унікальне явище життя і професійної діяльності людини. Вона чітко визначає її національній характер, інтелектуальні і естетичні інтереси; виявляє ділові якості; свідчить про загальний розвиток особистості. Тож знати мову народу, серед якого живеш, - ознака культури й освіченості; знати рідну мову - священний обов'язок; грамотно й етично слугуватися мовою фаху - норма професійного буття. Великий вчений Іван Огієнко писав: "Мова - це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма нашого організування" [1, с. 77].

Продовження документа

Мова становить фундамент професіоналізму майбутніх правннків. Вона с базою здобуття фаху у вищому навчальному закладі і основним засобом подальшої професійної діяльності.

Адже юристи мають говорити не лише вчено (за профілем), але і ясно, і гарно. Бо слово адвоката, прокурора, судді - сприймається як говорячий закон. Тому воно мас бути зрозумілим, а значить - грамотним, правильним, влучним і етичним. "Хто має справу з людьми... повинен мислити добре, але говорити ще краще". - пише Михайло Сперанський [2, с. 133].

...Красномовство мас бути чесним, діловим і високоморальним, шоб проникало в людську душу - в цьому його сила. Стиль має бути підібраний не на свій розсуд, а згідно з вимогами справи і часу та бути простим і високим, шоб вплив ритму на слух аудиторії, володарював над нею.

Уміння виступати публічно не приходить само собою. Цьому треба наполегливо учитися, оволодівати і відшліфовувати прийоми риторського мистецтва, необхідно добре вивчати мову, збагачувати професійну лексику.!

Звісно, мова правників - специфічна. Вона вирізняється вживанням словосполучень дієслівного типу, дієприслівникових і дієприкметникових зворотів, прямої мови; повторами професійної лексики. В юридичних текстах переважають складні поширені речення.

Оригінальний ритор, популярний юрист-практик Петро Пороховщиков радить: "Віддавайте перевагу коротким реченням. Дотримуйтесь правила, що кожна нова думка вимагає нового речення... Довгі висловлювання малопереконл иві" [3, с. і 93].

Готуючи виступ, пам'ятаймо, основну думку треба завжди висловлювати І головним реченням, а не підрядним.

Створюючи текст виступу, не бажано захоплюватися іншомовними словами, якщо є українські відповідники.

Іноді мовці у виступах користуються книжними словами, маловідомою термінологією. Така мова не сприймається слухачами, втомлює, створює дискомфорт і свідчить про низький рівень виступаючого.

ІЩоб цього не траплялося, мовець має правильно добирати слова, дотримуватися їх точного визначення і вживання. Особливо коли йдеться про вживання термінів.

Одним з головних чинників мови виступаючого є знання правил орфоепії. Не секрет, шо саме на фонетичйе наголошення слів припадає немало помилок. Це буває тому, шо мовець недостатньо обізнаний з орфоепічними нормами.

Мовець мас ретельно стежити за словом мовленим і писаним. Тому важливим фактором у мові виступу є дотримання морфологічних норм.

Мова у професії юриста маг велике значення. Щоб мова правників була бездоганною треба знати основне правило: це - професійна достеменність і мовна норма (нормативність). Ці два важливі компоненти взаємозв'язані.

Продовження документи Бо лише правдиве відображення і грамотне запасання конкретних фактів-створюють істинний док мент, шо слугує, як на папері, так і на вустах.

...Отже, престиж правової професії вимагає глибокої правничої підготовки; бездоганного знання професійної мови і традицій національної мови. Блискучий ритор, видатний теоретик ораторського мистецтва Марк Тулії/ Цицерон пише: "Вміння правильно говорити... ще не заслуга, а не вміти - вже ганьба, тому шо правильне мовлення, по-моєму, не стільки достоїнство вправного оратора, скільки властивість кожного громадянина" [4,с. 160).