1.З приводу розмежування термінів "твір" і "текст " у 1965 році на сторінках журналу "Русская литература" відбулася дискусія (див.: Бухштаб Б. Что же такое текстология? // Рус. литература. - 1965. - № 1. - С. 65-75; Лихачев Д.С. По поводу статьи Б. Я.Бухштаба // Рус.литература. - 1965 - № 1. - С. 76-89; Прохоров Е. Предмет, метод й обьем текстологии как науки // Рус. литература. - 1965. - № 3. - С. 146 -150.
2. Прохоров Є. Названа праця. - С. 148.
3. Див., наприклад: Феллер М. Д., Квітко І. С., Шевченко М. Г. Довідник коректора. - Харків, 1972.
4. Социальная практика й журналистский текст /Под ред Я. Н. Засурского, Е. И. Пронина. - М., 1990. - С. 41.
5. Феллер М. Д. Эффективно сть сообщения и литературный аспект редактирования.- Львов, 1978. - С. 5.
6. Ці функції розглядаємо за Феллером М. Д. (Назв, на праця. С. 36).
7. Риторика Аристотеля. - Спб., 1850. - С. 5.
8. Не слід змішувати поняття "жанри творів" і "текстові жанри". Останні ще не вивчені, оскільки не досліджені графічно-знакові типи текстів.
9. Локутивний - пов’язаний із потребами комунікації, спрямований на спілкування.
10. Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельнocть. - М., 1969. - С. 27.
11. Жинкин Н. Механи змы речи. - М., 1958. - С. 54.
12. Кубрякова Е. С. Номинатив ный аспект речевой деятельности. - М., 1986. - С. 113; Жинкин Н. И. Назв анa праця. -С. 143.
13. Лурия А.Р. Язык и сознание. - М., 1979. - С. 191.
14. Іванченко Р. Г. Літературне редагування. - К., 1983. С.11.
15. КубряковаО.С. Названа праця. - С. 114.
16. Традиційно в рамках логіко-граматичного учення про діалектичну єдність мови й мислення думка розглядалася тільки в формі судження, що має двоелементну структуру, паралельну двоелементній структурі речення. Між судженням і реченням існує структурний паралелізм, який обмежує проблему вираження думки мовною комбінаторикою елементів структури. Як вважає О. О. Леонтьєв, "саме формулювання про "нерозривний зв’язок" мови і мислення беззмістовне, оскільки недостатньо говорити просто про зв’язок мови і мислення, хоч і нерозривний. Людське мислення тільки опосередковане мовою та знаковими системами (Леонтьєв А. А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. М., 1969. С. 154-155). Це значить, що між думкою і реченням немає структурного паралелізму і що структура думки, її змістовий обсяг лиш опосередковані мовою і повністю нею не виражаються.
17. Чуприкова Н. И. Псих ика и сознание как функция мозга. - М, 1985. - С. 86.
18. Потебня А. А. Пол ное собрание. - Т. 1. Мысль и язык. - Одесса, 1922. - XXIX. - С. 112.
19. Rivers Wilga M. Speak ing in Many Tonfues. Essays in foreign language teaching. – Cambrige University Press, 1983. - С. 80.
20. Феллер М. Д. Названа праця. - С. 14.
21. Социальная практика и журналистский текст. - С. 44.
22. Вартанян И.А., Цирульников Е.М. Косн уться невидимого, услышать неслышимое. - Л., 1985. - С. 26-27. І далі там же: "Функцією цього гальмування є обмеження рецептивного поля. Обмеження рецептивного поля досягається за рахунок пригнічення активності рецепторно-нервових елементів, розташованих у периферійних (бічних) зонах відносно максимально стимульованого подразником рецептора". При цьому відчуття загальмованих чаcтин подразника здійснюється на основі асоціативних зв’язків і тих елементів перцептивного досвіду, які зберігаються в пам’яті.
23. Іванченко Р. Г. Названа праця. - С. 29.
24. Социальная практика и журналистский текст. - С. 45.
