Особи, які беруть участь у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Права та обов’язки цих осіб.У справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції беруть участь сторони, треті особи та їх представники. Сторони — головні особи, які беруть участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, без них неможливий процес розгляду справи. Сторонами у справі є відповідач і заявник (якщо справу розпочато за заявою). Заявником виступає особа, за заявою та на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів якої розпочинається справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Це може бути будь-яка особа, підприємство, установа, організація або громадянин, суб’єктивне право чи охоронювані законом інтереси якого порушено. До відповідних органів із заявою можуть звернутися самі зазначені особи або їх представники. У зв’язку з тим, що при поданні заяви для заявника можуть настати негативні наслідки (наприклад, помста з боку відповідача), органи Антимонопольного комітету при надходженні від заявника відповідного клопотання та з метою захисту його інтересів можуть розпочати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою. Відповідач — особа, стосовно якої розпочато справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Якщо в ході розгляду справи буде встановлено, що відповідачем у даній справі має бути інша особа, органи Антимонопольного комітету приймають розпорядження про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідачів. Про зміну відповідача або про залучення співвідповідачів повинні бути повідомлені всі особи, які беруть участь у справі. Треті особи — суб’єкти правовідносин, які беруть участь у розпочатій відповідними органами справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з метою захисту своїх особистих суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Треті особи, як і сторони, що беруть участь у справі, заінтересовані у результатах її розгляду. Це пояснюється тим, що рішення, прийняте за результатами розгляду справи, може зачіпати права та інтереси третіх осіб або прямо чи опосередковано впливати на їх правове становище. Законодавство України надає право громадянам захищати свої права та охоронювані законом інтереси особисто або через свого представника. Представник бере участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо одна зі сторін або третя особа не має фізичної можливості або бажання особисто реалізовувати належні їй права та обов’язки. Суть представництва полягає у діяльності представника, що спрямована на реалізацію наданих йому повноважень в інтересах та від імені особи, яку він представляє. Представництво у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції можна визначити як діяльність однієї особи (представника), яка здійснюється від імені іншої особи (яку представляють) шляхом реалізації повноважень, що грунтуються на довіреності, законі або адміністративному акті, і спрямована на вчинення певних юридичних дій щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи, яку представляють, а також сприяння органам, що розглядають справу, у з’ясуванні об’єктивної істини, постановлення законного та обгрунтованого рішення. Можна виділити такі види представництва: 1. Представництво, яке грунтується на договорі. 2. Представництво, яке грунтується на законі. 3. Представництво, яке грунтується на адміністративному акті. Таке представництво виникає, зокрема, внаслідок видання органом юридичної особи наказу про призначення працівника на посаду, пов’язану зі здійсненням представницьких функцій. і Особи, які беруть участь у справі, мають право: - ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розглядові справи); - наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення); - одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); - оскаржувати рішення. Докази збирають Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення незалежно від їх місцезнаходження. Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи підтверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а повноваження службовців територіального відділення Комітету — службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою територіального відділення. Комітет, державний уповноважений або голова територіального відділення можуть витребувати у осіб, які беруть участь у справі, будь-які фактичні дані, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Такими фактичними даними є письмові чи речові докази, зокрема документи, предмети чи інші носії інформації. Якщо на вимогу Комітету, державного уповноваженого або голови територіального відділення не були надані необхідні докази, а також якщо існує загроза, що ці докази можуть бути знищені, зазначені особи можуть прийняти розпорядження щодо їх вилучення. Органи Антимонопольного комітету за власною ініціативою чи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, з питань, що потребують поглибленого дослідження, мають право призначати експертизу. Орган Антимонопольного комітету, якщо це необхідно для складання експертного висновку, може надати експерту для ознайомлення матеріали справи. Докази у справах про порушення законодавства про захист економічноїконкуренції. Вилучення та накладання арешту на носії інформації, які можуть бутидоказами чи джерелом доказів у таких справах. Для всебічного розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та доведення вчинення порушення першочергове значення мають докази. Від того, наскільки повними та достовірними будуть надані чи зібрані докази, залежить встановлення органами Антимонопольного комітету об’єктивної істини у справі і правильне застосування норм законодавства про захист економічної конкуренції. Доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, одержані за допомогою передбачених законом засобів та у встановленому ним порядку, на підставі яких органи Антимонопольного комітету можуть встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Отже, доказами у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються: 1) поясненнями сторін, третіх осіб, службових осіб та громадян. Сторони, треті особи та інші особи, які беруть участь у справі, мають право давати усні й письмові пояснення органам Антимонопольного комітету щодо обставин справи. Письмові пояснення цих осіб подаються у формі заяв до органів Антимонопольного комітету про відомі факти вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідей на запити органів Антимонопольного комітету щодо надання необхідної інформації та в інших формах. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Пояснення осіб про відомі їм обставини, що мають значення для розгляду та вирішення справи, по суті про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є джерелом інформації і засобом доказування при доведенні вчинення порушення. Пояснення сторін у процесі розгляду справи можуть забезпечити найповніші й найточніші відомості про обставини справи, оскільки сторони виступають суб’єктами спірних правовідносин, що розглядаються органами Антимонопольного комітету. Але з цих же причин їх пояснення не завжди є об’єктивними; 2) письмовими доказами. Ними є виконані на предметі у будь-який спосіб письмові знаки, які поєднані у певну систему чи структуру і в яких виражені думки (ідеї), що містять інформацію (повідомлення) про обставини, що мають значення при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Письмовими доказами можуть бути документи, розпорядження, накази, листування службового або особистого характеру тощо. Вміщені в них дані про фактичні обставини справи мають виходити від тих осіб, які їх склали. Залежно від походження письмові докази поділяють на офіційні та неофіційні. Офіційні письмові докази — документи, розпорядження, накази, листування тощо органів влади, місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання. Їх і видають компетентні органи у межах їхніх повноважень у встановлених порядку і формі. Неофіційні письмові докази походять від громадян. 3) речовими доказами. Це предмети, властивості яких свідчать про обставини, що мають значення при встановленні об’єктивної істини у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Речові докази сприймаються візуально або за допомогою експертизи; 4) висновками експертів. Експерт у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції — особа, яка має спеціальні знання у галузі науки, виробництва, техніки тощо і залучається органами Антимонопольного комітету для участі у справі з метою з’ясувати обставини, що мають значення для її розгляду. Для об’єктивного встановлення обставин справи особи, яких залучають до справи як експертів, повинні володіти спеціальними знаннями і бути фахівцями високої кваліфікації, авторитетними в конкретній галузі науки, техніки, виробництва тощо. Експертом може бути призначена будь-яка особа, яка володіє необхідними знаннями для складання висновку. Здебільшого висновок експерта має вирішальне значення при прийнятті рішення у справі, тому для забезпечення об’єктивності і безсторонності функції експерта не повинні виконувати особи, які є родичами сторін, інших осіб, що беруть участь у справі, їх представників; особисто прямо чи опосередковано заінтересовані в наслідках розгляду справи; перебувають або перебували у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Експерт дає у письмовій формі мотивований висновок, який приєднується до справи. Цей висновок має містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки й обгрунтовані відповіді на поставлені органами Антимонопольного комітету питання. Докази збирають Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення незалежно від їх місцезнаходження. Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи підтверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а повноваження службовців територіального відділення Комітету — службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою територіального відділення. Комітет, державний уповноважений або голова територіального відділення можуть витребувати у осіб, які беруть участь у справі, будь-які фактичні дані, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Такими фактичними даними є письмові чи речові докази, зокрема документи, предмети чи інші носії інформації. Якщо на вимогу Комітету, державного уповноваженого або голови територіального відділення не були надані необхідні докази, а також якщо існує загроза, що ці докази можуть бути знищені, зазначені особи можуть прийняти розпорядження щодо їх вилучення.
|
