Оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в судовому порядку.
Стаття 60. Оскарження рішень органів Антимон. комітету Укр. 1. Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. 2. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. 3. Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. 4. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: o згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”; o за результатами перевірки відповідно до частини п’ятої статті 57 цього Закону; o за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, o а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. 5. Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України. Необхідно зауважити, що в розумінні вказаної статті судами, до підвідомчості яких належить оскарження рішень органів Комітету, є виключно господарські суди України. Крім того, дія рішення Комітету, прийнятого за результатами перевірки власного рішення згідно з частиною 5 статті 57 Закону, або за результатами перегляду згідно з частиною 3 статті 58 Закону, також зупиняється з прийняттям судом ухвали про відкриття провадження у справі. Загальна характеристика відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Розділ VIII Закону України "Про захист економічної конкуренції". Згідно зі ст. 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: 1) антиконкурентні узгоджені дії- 2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем- 3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю- 4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі- 5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених згідно з ч. 5 ст. 10 Закону- 6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із ст. 16 Закону- 7) вчинення дій, заборонених згідно із ст. 17 Закону- 8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із ч. 2 ст. 18, статтями 19 і 20 Закону- 9) обмежувальна діяльність, заборонена згідно із ч. 1 ст. 18 Закону- 10) недодержання умов, передбачених п. 2 ч. З ст. 22 Закону- 11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції- 12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України у разі, якщо наявність такого дозв9лу необхідна- 13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами- 14) подання інформації у неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами- 15) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню- 16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації- 17) надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень- 18) обмеження у господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції- 19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію- 20) обмежувальна діяльність об'єднань, заборонена згідно зі ст. 21 Закону. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції до суб'єктів господарювання застосовуються такі види санкцій.
|
