Основні теоретичні положення теМИ. Основний капітал в енергетиці

Розділ 2

Основний капітал в енергетиці

 

 

Контрольні ПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1 Розкрийте суть та призначення основного капіталу.

2 У чому полягають відмінності основних фондів від оборотних?

3 Охарактеризуйте склад та структуру основних фондів енергетичного підприємства.

5 Виробнича структура основних фондів. Значення аналізу структури основних фондів.

6 Розкрийте зміст понять «активна» і «пасивна» частини основних фондів. Наведіть приклади.

7 Яким чином та з якою метою здійснюється натуральна оцінка основних виробничих фондів?

8 Охарактеризуйте грошову форму обліку наявності і руху основних виробничих фондів.

9 Спрацювання основних фондів: моральне і фізичне. Поняття, визначення, відшкодування.

10 Яким чином здійснюється нарахування амортизації в сучасних умовах?

11 Прискорена амортизація: поняття, умови застосування, переваги.

12 Узагальнюючі показники використання основних фондів: поняття, розрахунок, критеріальна база для порівняння.

13 Окремі показники використання основних фондів: поняття, розрахунок, критеріальна база.

14 Охарактеризуйте види потужностей електростанцій.

15 Показники використання виробничої потужності.

16 Поняття та види відтворення основних фондів.

основні теоретичні положення теМИ

Засоби виробництва – це сукупність всіх елементів, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби праці (верстати, машини, печі тощо) і предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.).

Необхідною умовою реалізації основної мети підприємства – отримання прибутку є відтворення капіталу, що охоплює стадії інвестування, виробництва і реалізації. За формами авансування залученого капіталу в активи підприємства його поділяють на основний і оборотний. Оборотний капітал визначає ту частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується тільки в одному виробничому циклі і повертається на підприємство за один оборот. Основний капітал формує ту частину активів підприємства, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції. (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1 – Склад основного капіталу (необоротних активів)

Основний капітал = необоротні активи
Основні засоби терміном використання більше ніж 4 роки	Основні засоби терміном використання понад 1рік та менш ніж 4 роки (інші необоротні матеріальні активи)	Нематеріальні активи	Довгострокові фінансові інвестування
1 Земельні ділянки Капітальні витрати на поліпшення земель Будівлі, споруди, передавальні пристрої 2 Машини та обладнання 3 Транспортні засоби 4 Інструменти, прилади та інвентар 5 Робоча і про-дуктивна худоба 6 Багаторічні насадження 7 Інші основні засоби	1 Бібліотечні фонди 2 Малоцінні необоротні матеріальні активи 3 Тимчасові (нетитульні) споруди Природні ресурси Інвентарна тара Предмети прокату 7 Інші необоротні активи	1 Права користування природними ресурсами Права користування майном 2 Права на знаки для товарів та послуг 3 Права на об’єкти промислової власності 4 Авторські та суміжні з ними права 5 Гудвіл 6 Інші нематеріальні активи	1 Незавершені довгострокові інвестиції Довгострокові інвестиції в інші підприємства, акції, облігації 2 Довгострокові позики 3 Вартість майна, переданого на правах фінансового лізингу 4 Довгострокова дебіторська заборгованість

Основні засоби (відповідно до офіційного визначення, сформульованого в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку ПБО-7) – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший одного року).

Ключовими компонентами основного капіталу взагалі й основних засобів зокрема є основні фонди, що становлять матеріальну основу виробництва. Основні фонди – це частина засобів виробництва, що зберігають свою натуральну форму, беруть участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість готової продукції частинами в міру спрацювання. Класифікація основних фондів подана на рис. 2.1.

 

 

Рисунок 2.1. – Класифікація основних фондів

 

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості називається структурою основних фондів. Характерною рисою структури основних фондів в енергетиці є значно висока, ніж по промисловості в цілому, питома вага силового обладнання і передавальних пристроїв.

Під нематеріальним активом розуміють немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим особам.

До складу основного капіталу також входять витрати на незавершені капітальні вкладення в основні засоби. Це та частина витрат на придбання і будівництво основних засобів, що ще не перетворилася в основні засоби, не може брати участі у процесі господарської діяльності, а тому не повинна піддаватися амортизації.

Облік і оцінка засобів праці здійснюються в натуральній і вартісній (грошовій) формах (табл. 2.2). Використовуються такі види вартісної оцінки основних виробничих фондів (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.2. – Види оцінки основних фондів

Вид оцінки	Функції оцінки
Натуральна	облік і планування окремих груп основних фондів; розрахунок виробничих потужностей; розроблення балансів устаткування і визначення ступеня його використання тощо
Грошова (вартісна)	1 формування єдиної критеріальної основи порівняння різних форм основних фондів; 2 визначення їх загального обсягу, динаміки і структури; 3 оцінки розміру вартості, що переноситься на вартість готової продукції (амортизаційних відрахувань); 4 визначення зміни розміру основних фондів в окремих галузях і підприємствах за певний період

 

Основні виробничі фонди зазнають фізичного і морального зношення.

Фізичне спрацювання (зношення) – це втрата основними фондами їх споживчої вартості, тобто певних властивостей. Фізичне спрацювання відбувається як під час роботи основних фондів, так і при їх бездіяльності (наприклад, під впливом корозії). Характерною рисою фізичного зношення основних фондів енергетичних об'єктів є його нерівномірність, у зв'язку з чим термін використання різних основних фондів суттєво відрізняється.

Моральне спрацювання (знос) основних фондів відображає зменшення їх вартості незалежно від фізичного зношення. Розрізняють моральний знос першого (I) і другого (II) родів.

Моральне зношення І роду відбувається тоді, коли основні фонди з аналогічними споживчими властивостями (продуктивністю, функціями, експлуатаційними характеристиками) з'являються на ринку за більш низькою ціною. Моральне зношення IІ роду відбувається тоді, коли за тією самою ціною на ринку з'являються основні фонди з більш високими споживчими властивостями.

 

Таблиця 2.3. – Види вартісної оцінки основних виробничих фондів

Вид вартісної оцінки	Характеристика
Оцінка за первісною вартістю	фактичні витрати, що зазнало підприємство у зв’язку зі створенням основних виробничих фондів, їх доставкою і монтажем, у цінах того року, у якому ці витрати були зроблені
Оцінка за відновною вартістю	вартість відтворення основних виробничих фондів у сучасних умовах
Оцінка за первісною або відновною вартістю з урахуванням зношення (за залишковою вартістю)	існуюча вартість, що ще не перенесена на готову продукцію, визначається за формулою , де фперв(відн) – первісна або відновна вартість основних фондів, грн; На – норма амортизації на реновацію (повне відновлення), %; Т – термін використання основних фондів (до моменту визначення залишкової вартості), років
Ліквідаційна вартість	вартість реалізації об'єкта після закінчення терміну його корисного використання (експлуатації) визначається за формулою: Фл=Фр–Вл, де Фл – ліквідаційна вартість; Фр – ринкова ціна об'єкта; Вл – витрати, пов'язані з ліквідацією об'єкта

 

Фізичне зношення основних фондів частково компенсується шляхом капітального ремонту, а повна компенсація (реновація) здійснюється шляхом заміни старих елементів основних фондів новими. Моральний знос основних фондів може бути компенсований за рахунок модернізації.

Амортизація – це поступове перенесення вартості основних фондів на вироблену продукцію для накопичення коштів для повного їх відновлення (реновації).

Амортизація здійснюється на основі річних норм амортизаційних відрахувань. Під нормою амортизаційних відрахувань розуміють частку вартості основних фондів, що має бути перенесена на готову продукцію протягом року. Норми амортизації встановлюються державою у відсотках від вартості основних фондів для чотирьох їх груп (табл. 2.4).

 

 

Таблиця 2.4. – Норми амортизації для різних груп основних фондів

Ном. групи	Склад групи	Квартальна норма амортизації, %
Група 1	Будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої
Група 2	Транспортні засоби, включаючи вантажні і легкові машини, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади й інструменти
Група 3	Інші основні фонди, що не увійшли до груп 1, 2 і 4, у тому числі сільськогосподарські машини, худоба і насадження
Група 4	Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)

 

У практиці господарювання різних країн використовуються такі методи амортизації (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5. – Методи амортизації основних фондів

Метод амортизації	Суть методу
Прямолінійний (рівномірний)	Амортизація рівними сумами за рік: витрати на придбання або виробництво об'єкта списуються рівномірно, виходячи з очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів
Дегресивний	Амортизація зі зменшенням сум за рік: у перші роки використання об'єкта на витрати списуються більш вагомі суми, ніж у наступні роки. Розрізняють такі форми дегресивної амортизації: зменшення залишкової вартості (геометрично-дегресивний метод), арифметично-дегресивний (кумулятивний) метод, методи зменшуваного залишку, прискореного зменшення залишкової вартості й амортизація на основі ступеневих знижуваних ставок
Прогресивний	Амортизація в зростаючих сумах за рік: на початку використання об'єкта на витрати списується менша сума, ніж наприкінці терміну корисної служби

 

	Продовження таблиці 2.5. 2
Виробничий	Амортизація залежно від виробітку і ступеня експлуатації об'єкта: на відміну від розглянутих методів амортизації, пов'язаних із фактором часу, при застосуванні даного методу для вихідної величини розраховується квота амортизації, що залежить від продуктивності
Не прискорена	Система нарахування амортизації, яка забезпечує, щоб протягом усього економічно раціонального терміну служби засобів праці накопичена сума амортизаційних відрахувань максимально відповідала реальним темпам втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості
Прискорена	Система нарахування амортизації і порядок переоцінки засобів праці, при яких протягом перших років або всього амортизаційного періоду забезпечується випереджальне зростання накопиченої суми амортизаційних відрахувань порівняно з реальними темпами втрати засобами праці споживчих властивостей і вартості

Застосовуваний в Україні метод зменшуваного залишку нарахування амортизації полягає в тому, що використовується тверда її норма, а база розрахунку амортизації прив’язується до балансової вартості, однак балансовою вартістю вважається не повна первісна вартість на початок звітного періоду, а залишкова вартість

 

(2.1)

 

де Б_а – балансова вартість груп на початок звітного періоду, грн; Б_а-1 – балансова вартість груп на початок попереднього періоду, грн; П_а-1 – сума витрат на придбання основних фондів, проведення капітального ремонту, реконструкцію й інші поліпшення основних фондів протягом попереднього періоду, грн; В_а-1 – сума виведених з експлуатації основних фондів протягом попереднього періоду, грн; А_а-1 – сума амортизаційних відрахувань за попередній період, грн.

Показники використання основних фондів поділяють на узагальнюючі та часткові. Узагальнюючі показники використання основних фондів залежать від багатьох техніко-організаційних і економічних факторів і виражають кінцевий результат використання основних фондів. Часткові показники характеризують рівень використання основних фондів залежно від окремих факторів. Характеристика показників використання основних фондів та їх розрахунок наведені в табл. 2.6.

 

Таблиця 2.6.– Характеристика показників використання основних фондів

Показник	Зміст показника	Розрахункова формула
Узагальнюючі показники
Фондовіддача (Фв)	визначається відношенням товарної, валової, реалізованої або чистої продукції до середньо­річної вартості основних виробничих фондів	, де Р – річний випуск товарної, валової, реалізованої або чистої продукції; Фсер – середньорічна вартість основних фондів, грн: , де Фп – балансова вартість основних фондів на початок року, грн; Фв – вартість основних фондів, що вводяться в плановому році, грн; Фвив – вартість виведених протягом року основних фондів, грн; Тв, Твив – кількість місяців використання фондів, що вводяться та вибувають
Фондомісткість (Фм)	характеризує величину основних виробничих фондів (за вартістю), яка припадає на кожну грошову одиницю продукції, що випускається
Фондоозброєність (Фоз)	визначає величину середньорічної вартості основних фондів, яка припадає на одного працівника з промислового-виробничого персоналу підприємства	, де Ч – середньоспискова чисельність промислово-виробни­чо­го персоналу, чол.

 

 

Продовження табл. 2.6.

Часткові показники
Коефіцієнт екстенсивного завантаження (Ке)	характеризує рівень використання устаткування в часі і визначається за кожною групою однотипного устаткування	, де Тф.в – фактичний час, відпрацьований устаткуванням, годин; Тд – час можливого використання устаткування (режимний, плановий фонд часу), годин
Коефіцієнт інтенсивноговикористання(Кі­)	характеризує рівень використання машин та устаткування за продуктивністю чи потужністю	, де Qфакт – фактичний випуск продукції за одиницю часу; Qтехн – технічно обґрунтований випуск продукції за одиницю часу
Інтегральний коефіцієнт(Кінт)	характеризує використання машин і устаткування за потужністю і в часі
Коефіцієнт змінності (Кзм)	характеризує ступінь інтенсифікації виробництва	де f1, f2, f3 – кількості фактично відпрацьованих машинозмін у I, II і III змінах; wоб – загальна кількість машин та обладнання, які існують на підприємстві чи в цеху

 

У складі показників основних фондів важливою ланкою є виробнича потужність, що характеризує здатність підприємства забезпечити максимально можливий випуск продукції за певний період (звичайно за рік, квартал, місяць) при повному використанні устаткування і виробничих площ на даному підприємстві. Основне енергетичне устаткування характеризується номінальною, максимальною, економічною і мінімальною потужностями.

Під номінальною потужністю котлоагрегатів, турбоагрегатів, генераторів, трансформаторів розуміють максимальну потужність, з якою може працювати устаткування протягом тривалого часу. Економічна потужність відповідає такому режиму роботи устаткування, при якому втрати і питомі витрати енергоресурсу (первинної енергії) є мінімальними, а ККД досягає максимального значення. Максимальна потужність протягом тривалого часу збігається з номінальною, а протягом короткого часу (кілька годин) може перевищувати її. Мінімальна потужність визначається найменшим навантаженням, при якому агрегат ще здатний стійко працювати.

Виробничу потужність на кінець періоду (М_к) визначають за формулою

 

, (2.2)

 

де М_п – виробнича потужність на початок періоду; М_вв – збільшення виробничої потужності за рахунок введення нового устаткування або збільшення фонду роботи, існуючого за рахунок організаційно-технічних заходів; М_вив – зменшення потужності за рахунок виведення обладнання; М_рез – резервна потужність.

Середньорічна виробничапотужність підприємства(М) визначається за формулою

, (2.3)

 

де t_вв і t_вив – кількість повних місяців з моменту введення потужностей у дію до кінця року та з моменту виведення потужностей до кінця року.

Коефіцієнт використання виробничої потужності (К_вик) визначається за формулою

,(2.4)

 

де В_пф – фактичний випуск продукції в натуральному вимірі або у вартісних оцінках за певний період.

Існують різні форми простого і розширеного відтворення основних фондів. Просте відтворення передбачає відновлення капіталу в незмінних розмірах, а розширене – у постійно зростаючих масштабах (підвищення обсягу та/чи номенклатури виробів, випуск більш якісної продукції, тобто з вищою продуктивністю, новими властивостями чи функціями та ін.). Форми простого відтворення – заміна застарілих засобів праці на аналогічні та капітальний ремонт. Форми розширеного відтворення основних фондів, подані в табл. 2.7., містять реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих та будівництво нових підприємств і цехів.

 

Таблиця 2.7. – Форми розширеного відтворення основних фондів

Форма відтворення	Характеристика
Нове будівництво	створення комплексу об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначень, яке здійснюється для створення нових виробничих потужностей
Розширення	будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і збільшення потужностей існуючих окремих цехів і об'єктів на території діючих підприємств або майданчиках, що приєднані до них
Реконструкція діючих підприємств	перебудова існуючих цехів і об'єктів, як правило, без розширення будівель і споруд основного призначення
Технічне переозброєння	комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і ділянок на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним

Завдання для розв’язання

a) Визначити економічно обґрунтований щорічний розмір амортизаційних відрахувань, якщо первісна вартість основних виробничих фондів підприємства до початку планового періоду становила 36,6 млн грн, вартість основних виробничих фондів, які вводяться в даному році, – 3,2 млн грн, вартість основних фондів, що вибувають, – 900 тис. грн. Тривалість експлуатації основних виробничих фондів за місяцями: таких, що вводяться, – 7, що вибувають, – 10. Нормативний термін служби основних фондів – 25 років.

b) Енергетичне підприємство в 2000 р. придбало 10 одиниць устаткування нової конструкції. Вартість придбання, доставки і монтажу устаткування склала 2500 тис. грн. У 2004 р. підприємство придбало й установило ще 5 одиниць устаткування такої самої конструкції. Вартість придбання, доставки і монтажу склала 1 млн грн. Визначити первісну і відновну вартість устаткування.

c) Визначити величину морального зносу парового котла, якщо відомо, що придбання 2 парових котлів обійшлося підприємству в 10 млн грн. Через три роки був отриманий і встановлений додатково паровий котел такого самого типу, що обійшовся підприємству в 3,5 млн. грн.

d) Визначити структуру основних фондів енергетичного об'єкта на початок і кінець року та тенденцію її зміни. Обчислити питому вагу промислово-виробничих і невиробничих основних фондів, якщо є такі дані про їх склад, млн. грн:

Група основних фондів	На початок року	На кінець року
Усього основних фондів, у тому числі:
будівлі виробничі
будівлі житлові
машини та устаткування
передавальні пристрої
устаткування житлових будинків, клубів, амбулаторій та ін.
вимірювальні та регулювальні пристрої та апаратура
господарчий інвентар

e) Визначити повну первісну вартість основних фондів енергетичного підприємства, якщо відомо, що середня квартальна норма амортизаційних відрахувань становить 6%, а сума щорічних амортизаційних відрахувань – 3748,6 тис. грн.

f)Визначити первісну і залишкову вартість устаткування, виходячи з таких даних:

Вид устаткування	Кількість, шт.	Ціна за 1 шт., тис. грн	Зношування, % від первісної вартості
Енергетичні газотурбінні установки		10575,0
Парові турбоагрегати		956,0
Електродвигуни		12,3

g) Визначити відновну вартість основних фондів другої групи з урахуванням зносу, якщо початкова їх вартість 1380 тис. грн. Основні фонди перебувають в експлуатації 2 роки. Середньорічний приріст продуктивності праці за цей період по народному господарству склав 3,2%.

h) Визначити ліквідаційну вартість енергетичного устаткування, якщо його первісна вартість становить 890 тис. грн. Виручка від реалізації устаткування за ціною металічного лому становить 0,5% від первісної вартості. Витрати на демонтаж, транспортування устаткування, що ліквідується, дорівнюють 810 грн.

i) Визначити середньорічну вартість основних фондів енергетичного підприємства в кожному періоді та залишкову вартість на кінець кожного періоду за даними таблиці:

 

Показник, млн грн	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Вартість основних фондів на початок року, у тому числі:
– групи 1
– групи 2
– групи 3
– групи 4
Введено устаткування у листопаді
Вибуло устаткування у квітні
Придбано комп’ютер з програмним забезпеченням для виробничих потреб, тис. грн	7,6		5,1

j) Визначити плановий показник фондовіддачі і річну величину економії від зниження амортизаційних відрахувань на 1 грн випуску енергетичної продукції, якщо відомо, що амортизаційні відрахування в 2005 р. по виробничому об'єднанню склали 48 млн грн, а середня квартальна норма амортизації – 9,4%. У результаті проведених заходів щодо комплексної механізації й автоматизації виробництва план випуску продукції за рік перевиконаний на 26 млн грн. Фактичний показник фондовіддачі склав 2,3.

k) Визначити приріст фондоозброєності праці на енергетичному підприємстві, якщо відомо, що середньорічна вартість основних виробничих фондів – 118,5 млн грн, вартість енергетичної продукції, виробленої у звітному році, – 254,2 млн грн, виробіток на одного працюючого на підприємстві в звітному році склав 498 тис. грн. У плановому році передбачено збільшити випуск продукції на 36 млн грн, а виробіток продукції на одного працюючого – на 16,5 тис. грн.

l) Визначити, на якому з трьох підприємств (№№ 1, 2, 3) краще використовуються основні фонди, якщо відомі такі дані:

Показник
Обсяг реалізації електроенергії, млн грн	89,7	74,6	92,0
Кількість промислово-виробничого персоналу, чол.
Фондоозброєність праці, тис. грн

m) Визначити величину фондомісткості, якщо вартість основних фондів на початок року становить 42,2 млн грн. З 15 червня введені в експлуатацію нові основні фонди на суму 8,2 млн грн, з 20 січня вибули основні фонди на суму 5,2 млн грн. Виручка від реалізації продукції за рік склала 124,5 млн грн.

n) Енергетичне підприємство придбало нове устаткування вартістю 46 тис. грн з нормативним терміном служби 5 років. Визначити остаточну вартість устаткування на кінець другого року служби і суму нагромаджених амортизаційних відрахувань, якщо амортизацію розраховують за методом зменшуваного залишку.

o) У поточному році енергетичне підприємство придбало основні фонди другої групи на суму 12 тис. грн. Розрахувати річні суми амортизаційних відрахувань за наступні три роки методом рівномірної амортизації та методом зменшуваного залишку. Порівняти отримані результати, зробити висновки.

p) Виробнича потужність енергетичного підприємства на початок року становила 235 млн грн. Протягом року планується ввести нові потужності: з 15 квітня – на суму 12,5 млн грн, з 10 червня – на суму 3,8 млн грн. Вибуття виробничої потужності внаслідок фізичного зношення в цьому ж році передбачається з 1 серпня на суму 18,2 млн грн. Розрахувати величину виробничої потужності підприємства на кінець року та її середньорічне значення.

q) Виробнича потужність енергетичного підприємства на початок року становила 325 млн грн. З 20 вересня планується ввести нові потужності на суму 51,5 млн. грн. Вибуття виробничої потужності внаслідок фізичного зношення передбачається з 1 лютого на суму 29,8 млн. грн., з 1 травня – на суму 10,3 млн. грн. Розрахувати можливий обсяг випуску продукції, виходячи із середньорічної виробничої потужності підприємства та коефіцієнта її використання, який дорівнює 0,93.

r) Визначити коефіцієнт використання виробничої потужності, якщо фактичний випуск продукції за рік становить 342 млн. грн. Виробнича потужність на початок року становила 168 млн грн, з 1 листопада вибуло виробничої потужності на суму 10 млн грн, з 1 липня введено в дію виробничі потужності на суму 25,2 млн грн.

s) Визначити обсяг виробничої потужності на початок року, якщо на кінець року її обсяг становив 81,2 млн грн. Протягом року було введено потужності на суму 1230 тис. грн, виведено у розмірі 6% від величини потужності на початок року. Величина резервної потужності становить 5,8 млн грн.

t) Обчислити фактичний обсяг випуску енергетичної продукції, якщо коефіцієнт використання виробничої потужності на підприємстві становить 0,95. Виробнича потужність на початок року склала 88,9 млн грн, протягом року відбулося вибуття виробничої потужності у розмірі 8% від величини потужності на початок року.

Тести

До засобів праці належать:

a) предмети праці і засоби виробництва;

b) сировина, матеріали і засоби виробництва;

c) сировина, матеріали, напівфабрикати;

d) верстати, машини, печі тощо.

До предметів праці належать:

a) предмети праці і засоби виробництва;

b) сировина, матеріали і засоби виробництва;

c) сировина, матеріали, напівфабрикати;

d) верстати, машини, печі тощо.

Оборотний капітал визначає:

a) частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується тільки в одному виробничому циклі і повертається на підприємство за один оборот;

b) частину активів підприємства, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції;

c) частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується в багатьох виробничих циклах і повертається на підприємство за один оборот.

Основний капітал формує:

a) частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується тільки в одному виробничому циклі і повертається на підприємство за один оборот;

b) частину активів підприємства, які беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції;

c) частину капіталу, що авансується в предмети праці, використовується в багатьох виробничих циклах і повертається на підприємство за один оборот.

Конкретними формами основного капіталу (необоротних активів) на підприємстві є:

a) виробничі запаси, витрати майбутніх періодів, незавершене виробництво;

b) основні засоби, нематеріальні активи, фінансові інвестиції;

c) основні засоби, нематеріальні активи, фінансові інвестиції, витрати майбутніх періодів;

d) виробничі запаси, витрати майбутніх періодів, незавершене виробництво, основні засоби.

Відповідно до офіційного визначення, сформульованого в Положенні(стандарті) бухгалтерського обліку (ПБО-7), основні засоби– це:

a) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший одного року);

b) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший одного року;

c) нематеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший одного року;

d) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких менше одного року (або операційного циклу, якщо він менший одного року).

До основних засобів належать:

a) земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будівлі, споруди і передавальні пристрої;

b) природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату;

c) права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл;

d) довгострокові позики, вартість майна, переданого на правах фінансового лізингу, довгострокова дебіторська заборгованість.

До інших необоротних матеріальних активів належать:

a) земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будівлі, споруди і передавальні пристрої;

b) природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату;

c) права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл;

d) довгострокові позики, вартість майна, переданого на правах фінансового лізингу, довгострокова дебіторська заборгованість.

До нематеріальних активів належать:

a) земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будівлі, споруди і передавальні пристрої;

b) природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату;

c) права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл;

d) довгострокові позики, вартість майна, переданого на правах фінансового лізингу, довгострокова дебіторська заборгованість.

До довгострокових фінансових інвестицій належать:

a) земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будівлі, споруди і передавальні пристрої;

b) природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату;

c) права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл;

d) довгострокові позики, вартість майна, переданого на правах фінансового лізингу, довгострокова дебіторська заборгованість.

Частина засобів виробництва, що зберігають свою натуральну форму, беруть участь у багатьох виробничих циклах і переносять свою вартість на вартість готової продукції частинами в міру спрацювання, називається:

a) основними фондами;

b) основним капіталом;

c) основними засобами.

Матеріальну основу виробництва на підприємстві становлять:

a. основні фонди;

b. основний капітал;

c. основні засоби;

d. оборотні фонди.

Залежно від характеру участі основних фондів у виробничому процесі розрізняють такі їх різновиди:

a. виробничі і невиробничі;

b. активні і пасивні;

c. основні фонди, нематеріальні активи, фінансові інвестиції.

Основні фонди, які функціонують у сфері матеріального виробництва, називають:

a) невиробничими;

b) виробничими;

c) пасивними;

d) активними.

Основні фонди, які задовольняють побутові і культурні потреби працюючих, називають:

a) невиробничими;

b) виробничими;

c) пасивними;

d) активними.

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості називається:

a) структурою основних фондів;

b) динамікою зміни основних фон