Міжнародне публічне і приватне право

Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітних держав, на рівні міжнародних неурядових організацій, вони регулюються або національним правом відповідної держави, або нормами міжнародного приватного права.

Водночас спостерігається тісний взаємозв'язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права:

— і те, й інше, у широкому смислі, регулюють міжнародні відносини;

— у загальних початках: спостерігається переломлення основних принципів міжнародного публічногоправа в доктрині міжнародного приватного права;

— і в міжнародному публічному праві й у міжнародному приватному праві завжди є визнання правосуб'єкт-ності іншої держави;

міжнародні договори з питань міжнародного приватного права не можуть суперечити принципам міжнародного публічного права, у такий спосіб установлюються загальні цілі створення правових умов для міжнародного співробітництва в різних галузях.

Отже, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер («ускладнені» іноземним елементом), не повинно суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права.

Слід також мати на увазі, що міжнародні угоди, що регулюють цивільно-правові відносини (договори в сфері міжнародного приватного права), у багатьох випадках включаються у розвиток міжнародних міждержавних

договорів.

Розмежування між міжнародним публічним і міжнародним приватним правом можливо провести на різних підставах:

— за суб'єктами: у міжнародному публічному правісуб'єктами є держави, нації і народності, що борютьсяза незалежність, міжнародні організації, а в міжнародному приватному праві — фізичні і юридичні особи;

— за предметом правового регулювання: у якостітаких у міжнародному публічному праві виступаютьміждержавні міжвладні відносини, а в міжнародномуприватному праві — це міжнародні приватно-правовівідносини (цивільні, сімейні, трудові та ін.);

— за джерелами: у міжнародному публічному праві — це міжнародний договір, міжнародний порядокта ін., а в міжнародному приватному праві їхнє коло

значно ширше — це національне законодавство, міжнародні договори, торговельні порядки та ін.;

— за методом правового регулювання: у міжнародному публічному праві — це узгодження воль держав;у міжнародному приватному праві — це подолання колізій (зіткнення законів);

— за видами відповідальності: у міжнародному публічному праві наступає міжнародно-правова відповідальність, а в міжнародному приватному праві — цивільно-правова;

— і, нарешті, за сферою дії: у міжнародному публічному праві цю сферу можна визначити як глобальну(вона охоплює всі держави й інші суб'єкти міжнародного публічного права), а в міжнародному приватномуправі вона має національні межі (у кожній державі єсвоє міжнародне приватне право).

6. Галузі й інститути міжнародного права

Система міжнародного права — це об'єктивно існуюча цілісність внутрішньо взаємозалежних елементів:

— загальновизнаних принципів;

— норм міжнародного права (договірних і звичайно-правових);

— рішень і рекомендаційних резолюцій міжнародних організацій;

— рішень міжнародних судових органів;

— а також інститутів міжнародного права.

Існують такі інститути міжнародного права, як інститут міжнародного визнання, інститут правонаступ-ництва стосовно договорів, інститут міжнародної відповідальності й інші.

Всі ці елементи системи в різних сполученнях складають галузі міжнародного права. Такі, як галузь морського права, галузь дипломатичного права, галузь права міжнародних договорів та інші.

Кожна галузь являє собою самостійну систему, але кожна може вважатися і підсистемою в рамках цілісної, єдиної системи міжнародного права.

Література:

1. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История междуна-

родного права. — М., 1990.

2. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударствен-ного и международного права. — К., 1981.

3. Василенко В.А. Основи теории международного

права. — К., 1988.

4. Курс международного права. В 7 т, Т.1. Понятие,предмет и система международного права /Ю.А. Баскин, Н.Б. Крьілов, Д.Б. Левин и др. — М., 1989.

5. Реализация международно-правовьіх норм вовнутреннем праве /Отв. ред. В.Н. Денисов, В.И. Евин-

тов. — К., 1982.

6. Тункин Г.И. Право и сила в международной сис-

теме. — М., 1983.

7. Тускоз Ж. Міжнародне право. — К., 1998.

8. Черниченко С.В. Теория международного права.В 2-х томах. Т. 2: Старьіе и новьіе теоретическиепроблеми. — М., 1999.

Розділ 2

НОРМИ І ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА