Розрахунок упора
Поздовжнє зусилля, що діє у верхньому поясі, передається у вузлі лобовим упором в швелер. Висота швелера визначається прийнятою висотою площадки зминання торця верхнього пояса в упорі hзм=16см. Приймаємо швелер №16У з такими розмірами: ширина полки b=6,4мм, товщина стінки d=5мм, товщина полки t=8,4мм; F=18,1см2, Iy=63,3см4, Wy=13,8см3, z0=1,8см. Швелер працює на згинання, як балка, що защемлена на опорах, під тиском gш=N/hзм=163,758/16=10,23кН/см2. Згинаючий момент Мш=10,23•13,52/12=155,4кН•см; необхідний момент опору швелера Wш=Мш/(Rстvc)=155,4•10/(230•1)=6,8см3<13,8см3. Стінки швелера розміром bст×hст=(16-2•0,84)×13,5=14,32×13,5см працює на згинання, як плита, що защемлена по контуру. При співвідношенні bст/hст=14,32/13,5=1,06. Знаходимо коефіцієнт γS=37. Тиск на стінку gст=10,23/13,5=0,758кН/см2. Згинаючий момент Мст=37•0,758•14,322•10-3=5,75кН•см. Необхідна товщина стінки см>d=0,5см. При обмежених розмірах швелера немає можливості ставити додаткові ребра жорсткості, тому між швелером і торцем верхнього пояса розміщуємо упорний лист завтовшки δуп=8мм, який горизонтальними швами приварюємо до швелера, а вертикальними – до фасонок башмака. Загальна довжина зварних швів, якими упор приварено до фасонок, lш. уп.=(2•16+ +4•6,4)-8=49,6см. Розрахункова несуча здатність зварних швів катетом kf=5мм N=49,6•0,5•0,7•180•0,85•0,9•10-1=236,44кН>N=163,758кН.
|