Студопедия — Задача 1. Гетта В.Г. кандидат педагогічних наук, професор
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Задача 1. Гетта В.Г. кандидат педагогічних наук, професор






Рецензенти

Гетта В.Г. кандидат педагогічних наук, професор

кафедри технологічної освіти та інформатики Чернігівського національного педагогічного університету;

Ховрич М.О. кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри технологічної освіти та інформатики Чернігівського національного педагогічного університету.

Укладачі: А.П. Чернишов, М.М. Коньок

Д 38 Деталі машин. Черв’ячна передача. Посібник для самостійної роботи студентів. Для студентів технологічного факультету / Укл. Чернишов А.П., Коньок М.М. – Чернігів: ЧНПУ, 2010. – 32 с.

 

 

Рекомендовано до друку Вченою радою технологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (протокол №4 від 30 квітня 2010 року)

 

  ã Чернишов А.П, Коньок М.М., 2010 ã ЧНПУ, 2010

 

ЗМІСТ

ВстуП.......................................................................................... 4

 

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЧЕРВ’ЯЧНІ ПЕРЕДАЧІ........... 5

 

1.1.Будова, класифікація та області застосування..................... 5

1.2. Геометричні параметри черв’ячної передачі....................... 6

1.3. Кінематичні параметри черв’ячної передачі........................ 9

1.4. Сили в зачепленні черв’ячної передачі................................ 10

 

ІІ. ПОРЯДОК РОЗРАХУНОКУ ЧЕРВ’ЯЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ.......... 12

 

2.1. Вибір матеріалів і визначення допустимих напружень....... 12

2.2. Розрахунок параметрів черв’ячної передачі........................ 15

2.3. Задача 1.................................................................................. 22

 

ЛІТЕРАТУРА................................................................................ 27

 

ЗАВДАННЯ №4. Розрахунок черв’ячної передачі..................... 28

 

ПОЗНАЧЕННЯ ПРАМЕТРІВ....................................................... 30

 


Вступ

В курсі “Деталі машин і підйомно-транспортні машини” поряд з вивченням теорії та лабораторними заняттями студенти самостійно виконують розрахункові роботи. Самостійна робота сприяє закріп­ленню знань з курсу, засвоєнню правил, норм і методів розрахунку, набуттю навичок користування довідковою літературою і стандар­тами, практичному використанню знань, отриманих при вивченні дисциплін фізико-математичного і загальноінженерного циклів.

У відповідності з існуючими програмами, об’єктами розрахунків є механічні передачі, вузли та деталі, що обслуговують передачі. Вони застосовуються в приводах підйомно-транспортних, сільсько­господарських, будівельних та інших машинах, а також в приводах верстатів і технологічного обладнання з ремонту та обслуговування автотракторної техніки.

Всі розрахунки виконуються в одиницях СІ. Для зручності розрахунків можна використовувати необхідні одиниці довжини (мм) і напруження (Н/мм2). Точність розрахунку – два знаки після коми (для ділильних діаметрів – чотири знаки).


І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЧЕРВ’ЯЧНІ ПЕРЕДАЧІ

1.1. Будова, класифікація та області застосування

Черв’ячні передачі застосовуються у випадках, коли геометричні осі ведучого і веденого валів мимобіжні в просторі. Ці передачі діють плавно, порівняно компактні і дають можливість реалізувати велике передаточне число і більше.

Черв’ячна передача (рис. 1.1) складається із черв’яка 1 та черв’ячного колеса 2.

Рис. 1.1. Черв’ячна передача Рис. 1.2. Глобоїдна черв’ячна передача

Черв’ячні передачі застосовуються у верстатах, приладах, підйомно-транспортних, сільськогосподарських та інших машинах.

За формою черв’яків передачі поділяються на циліндричні (рис. 1.1) і глобоїдні (рис. 1.2).

Переваги черв’ячних передач:

– плавність та безшумність роботи;

– висока надійність та простота догляду в експлуатації;

– можливість великих передаточних чисел;

– можливість виконання передачі само гальмівною.

Недоліки черв’ячних передач:

– низький ККД, 0,7–0,85;

– необхідність застосування для червячного колеса дорогих антифрикційних матеріалів.

Черв’як виготовляється зі сталі (45, 50, 40Г2, 40Х, 40ХН, 35ХГСА). Черв’ячне колесо за виглядом нагадує косозубе циліндричне, але з увігнутою формою зубів. З метою зменшення тертя і запобігання схвачування вінці черв’ячних коліс виготовляють в залежності від швидкості ковзання з чавуну, бронзи, пластмас.

1.2. Геометричні параметри черв’ячної передачі

Черв’як – це циліндричне тіло на поверхні якого є витки за формою гвинтової лінії.

За формою профілю витків черв’яка у торцевій площині черв’яки бувають: архімедові, мають профіль архімедової спіралі (ZA); конволютні, мають профіль продовженої або скороченої евольвенти (ZN); евольвентні, мають профіль нормальної евольвенти (ZI), та ін. На практиці найбільш розповсюджені черв’ячні передачі з архімедовим черв’яком ZA, як найпростіші у виготовленні.

Рис. 1.3. Параметри черв’яка

Геометричні параметри черв’яка такі:

– осьовий крок витків (відстань між відповідним бічними сторонами двох суміжних профілів, виміряна паралельно осі черв’яка);

– хід гвинтової лінії витка (відстань між суміжними профілями одного і того ж витка):

, (1.1)

де – число заходів черв’яка;

– модуль (величина стандартна):

; (1.2)

– ділильний діаметр:

, (1.3)

де – коефіцієнт діаметра черв’яка (величина стандартна в поєднанні з модулем);

– ділильний кут підйому черв’яка:

; (1.4)

– кут профілю витків, ;

– висота головки витка:

; (1.5)

– висота ніжки витка:

; (1.6)

– діаметр вершин витків:

; (1.7)

– діаметр впадин:

; (1.8)

– довжина нарізуваної частини.

Рис. 1.4. Параметри черв’ячного колеса та черв’ячної передачі

Параметри черв’ячного колеса і черв’ячної передачі такі:

d2 – ділильний діаметр:

, (1.9)

де z2 – число зубів колеса;

da2 – діаметр вершин зубів:

; (1.10)

– діаметр впадин:

; (1.11)

– ширина вінця колеса;

– найбільший діаметр;

(ширину вінця та найбільший діаметр колеса визначають за формулами, які наведені в таблиці 1.1);

– міжосьова відстань, для передач без зміщення:

. (1.12)

Таблиця 1.1. Найбільший діаметр і ширина вінця
черв’ячного колеса

Число витків
 
 
3; 4

1.3. Кінематичні параметри черв’ячної передачі

Швидкості точок контакту витків черв’яка та зубів черв’ячного колеса неоднакові за модулем та напрямком (рис.1.5). Різниця між та дорівнює швидкості ковзання .

Рис.1.5. Схема визначення швидкості ковзання .

Швидкість ковзання витків черв’яка по зубах колеса визначається за формулою:

. (1.13)

Значне ковзання у зачепленні передачі є причиною низького ККД, підвищеного спрацювання та заїдання зубів. Значення кута нахилу витків залежить від числа заходів черв’яка, що в свою чер­гу впливає на значення швидкості ковзання та ККД (таблиця 1.2).

Передаточне число черв’ячної передачі визначається за формулою:

. (1.14)

Таблиця 1.2. Залежність ККД черв’ячних передач
від числа заходів черв’яка

Число заходів        
ККД 0,70…0,75 0,75…0,82 0,82…0,87 0,87…0,92

1.4. Сили в зачепленні черв’ячної передачі

При навантаженні черв’ячної передачі сила взаємодії між витками черв’яка та зубами колеса розподіляється вздовж контактної лінії. Для спрощення розрахунків розподілену силу заміняють зосередженою силою і прикладеною до зуба колеса в полюсі П у його середньому нормальному до осі перерізу (рис. 1.6, а).

Рис.1.6. Схема сил у зачепленні навантаженої черв’ячної передачі

Розкладають силу за трьома напрямками на складові , , (рис. 1.6, а).

Колова сила на витку черв’яка чисельно дорівнює осьовій силі на черв’ячному колесі, тобто:

, (1.15)

де Т1 – обертовий момент на валу черв’яка.

Колова сила на черв’ячному колесі чисельно дорівнює осьовій силі на черв’яку:

, (1.16)

де Т2 обертовий момент на черв’ячному колесі.

Радіальна сила на черв’яку чисельно дорівнює радіальній силі на колесі (рис. 1.6, в):

, (1.17)

де – кут профілю витків, .

Напрям сили завжди співпадає з напрямом обертання колеса, а сила напрямлена в сторону протилежну швидкості обертання черв’яка.

 


ІІ. ПОРЯДОК РОЗРАХУНОКУ ЧЕРВ’ЯЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ

2.1. Вибір матеріалів і визначення допустимих напружень

Матеріали черв’ячної пари вибирають з урахуванням швид­кості ковзання і умов роботи передачі. Для черв’яків приймають середньовуглецеві сталі (сталь 40; 45; 50) або леговані (40Х, 40ХН) із загартуванням до міцності HRC 45…55 з подальшим шліфуванням або поліруванням робочих поверхонь.

Черв’ячні колеса при швидкості ковзання можна виготовляти із сірих чавунів СЧ 12, СЧ 15, СЧ 18 і інші. При черв’ячні колеса виконують збірними: вінці – з бронзи, маточини – з чавуну або сталі. При швидкостях ковзання і довготривалій роботі для вінців коліс приймають олов’янофосфорну бронзу, яка має підвищені антифрикційні властивості, (Бр. О10Ф1, Бр. ОНФ). При можна застосовувати безолов’яну бронзу (Бр. А9Ж4, Бр. А10Ж4Н4Л).

Розрахунок зубів черв’ячниx коліс ведуть з умови контактної міцності, яка забезпечує відсутність викришування робочих поверхонь зубів і заїдання, яке приводить до задирів.

Для коліс із олов’яної бронзи (Бр.О10Ф1 і інші) допустимі контактні напруження визначають за формулою:

, (2.1)

де – допустиме напруження при базовому числі циклів навантаження зубів колеса . При навчальному розрахунку можна приймати:

, (2.2)

де – границя міцності бронзи при розтягуванні (табл. 2.1), більше значення приймають при загартованих до твердості 45 HRC шліфованих черв’яках;

– коефіцієнт довговічності:

, (2.3)

де – число циклів навантаження зубів черв’ячного колеса за весь термін експлуатації передачі.

Якщо , то приймають . Максимальне значення коефіцієнта довговічності .

визначають за формулою:

, (2.4)

де t – термін служби передачі, год;

n – частота обертання колеса, об/хв;

a – число зачеплень зуба за один оберт колеса.

Для безолов’яних бронз (Бр. А9Ж4 і інші) і чавуна, допустимі напруження вибирають за табл. 2.2, попередньо вибравши значення швидкості ковзання (звичайно приймають ). Для безолов’яних бронз .

Таблиця 2.1. Механічні характеристики матеріалів
вінців черв’ячних коліс

Матеріал Спосіб відливки Границя текучості, σТ, МПа Границя міцності Твердість НВ
при розтязі σв, МПа при згині σвзг, МПа
Бр ОНФ Бр О1НФО Бр О1НФО Бр А9Ж4 Бр А9Ж4 Бр А9Ж4 СЧ 12 відцентровий в кокіль в землю відцентровий в кокіль в землю в землю   – – – – – – 100…120 100…120 80…100 143…229

Таблиця 2.2. Допустимі контактні напруження [σ]Н, для матеріалів черв’ячних коліс

Матеріали [σ]Н, МПа при Vs, м/с
вінця колеса черв’яка 0,25 0,5            
Бр.А9Ж4 загартована сталь твердістю HRC 45              
СЧ 12 Сталь 45        

Допустимі напруження згину, визначається за формулами табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Допустимі напруження згину [σ]F, для матеріалів коліс, які працюють в парі з незагартованими
нешліфованими черв’яками

Матеріал вінця Передача
нереверсивная реверсивна
Бронза
Чавун
Примітка: При загартованому і шліфованому черв’яку [σ]в збільшувати на 25%; , , приймають з таблиці 2.1.

Коефіцієнт довговічності при розрахунку на згин

(2.5)

де – число циклів навантаження зубів черв’ячного колеса (формула 2.4). При приймають ; при приймають . Для чавунних коліс .

Граничні допустимі напруження, відповідно контактні та згинальні, визнчають за формулами:

для олов’яних бронз: ; ;

для безолов’яних бронз: ; ;

для чавуна: ; .

2.2. Розрахунок параметрів черв’ячної передачі

Вхідними даними при проектуванні черв’ячних передач зазвичай є: потужність, що пердається (обертовий момент ), частота (кутова швидкість) обертання черв’яка і колеса , умови роботи.

Передаточне відношення черв’ячної передачі визначається за формулою:

, (2.6)

де – число заходів черв’яка;

– число зубів колеса, рекомендується приймати ;

– передаточне число.

Для стандартної передачі необхідно передаточне відношення округлити до найближчого стандартного значення (ГОСТ 2144-76):

1-й ряд – 8; 10; 12,5; 16; 20; 25; 31,5; 40; 50; 63; 80;

2-й ряд – 9; 11,2; 14; 18; 22,4; 26; 33,5: 45; 56; 71.

Різниця між фактичним значенням передаточного відношення і номінальним (стандартним) допускається до 4%.

Для нестандартної передачі за табл. 2.4 приймають число заходів черв’яка в залежності від значення передаточного відношення.

Таблиця 2.4. Рекомендовані значення і
для нестандартних передач

і (u) 7…8 9…13 14…27 28…40 40 і більше
z ч   3; 4 2; 3 1; 2  
z к 28…32 27…52 28…81 28…80 40 і більше
Примітка: приймати без особливої необхідності не рекомендується.

Для стандартної передачі значення і приймають відповідно з ГОСТ 2144-76 (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Основні параметри циліндричних черв’ячних передач (ГОСТ 2144-76, 1-й ряд)

aw, мм m, мм q aw мм m, мм q
  2,5   32:4; 32:2; 32:1       32:4; 32:2; 32:1
    40:4; 40:2; 40:1     40:4; 40:2;40:1
  3,15   32:4; 32:2; 32:1   12,5   32:4; 32:2; 32:1
      32:4; 32:2; 32:1     40:4; 40:2; 40:1
      32:3; 32:2; 32:1   12,5 50:4; 50:2; 50:1
    40:4; 40:2; 40:1       40:4; 40:2; 40:1
      40:4; 40:2; 40:1     46:4; 46:2; 46:1
  12,5 50:4; 50:2; 50:1       32:4; 32:2; 32:1
      40:4; 40:2; 40:1     40:4; 40:2; 40:1
    46:4; 46:2; 46:1       40:4; 40:2; 40:1
      32:4; 32:2; 32:1   12,5 50:4; 50:2; 50:1

Визначають міжосьову відстань аw за формулою:

, (2.7)

де – число зубів колеса;

– крутний момент на валу колеса, Н∙мм;

– допустимі контактні напруження для поверхонь зубів, МПа;

– коефіцієнт діаметра черв’яка, попередньо приймають (при цьому необхідно пам’ятати, що зі збільшенням збільшується жорсткість черв’яка, але зменшується кут нахилу лінії витка черв’яка до осі і, відповідно, знижується ККД передачі);

– діаметр ділильного циліндра черв’яка, мм;

ms – осьовий модуль черв’яка, мм;

К – коефіцієнт навантаження; при постійному навантаженні К=1, при змінному навантаженні і швидкості ковзання попередньо (при проектному розрахунку) можна приймати К=1,1…1,4; більш точніше К визначають за формулою:

, (2.8)

де – коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження по довжині контактних ліній; при постійному навантаженні , при змінному навантаженні визначають за формулою:

(2.9)

тут – коефіцієнт деформації черв’яка (табл. 2.7);

х – допоміжний коефіцієнт, при навчальному проектуванні можна приймати: х=1 – при постійному навантаженні; х=0,6 – при незначних коливаннях навантаження; х=0,3 – при значних коливаннях навантаження;

– коефіцієнт динамічності навантаження (табл. 2.6).

Для стандартної передачі отримане за формулою (2.7) значення аw округлюють до стандартного значення (табл. 2.5); для нестандартної – округлюють до цілого числа.

Таблиця 2.6. Коефіцієнт динамічності навантаження

Степінь точності Швидкість ковзання Vs, м/с
До1,5 Більше1,5 до 3 Більше3 до 7,5 Більше7,5 до 12
  – 1,15 1,25 – 1,25 – 1,1 1,4 – 1,1 1,2 – -
Примітка. Для передач загального призначення приймають звичайно 7-у або 8-ю степінь точності

 

Таблиця 2.7. Коефіцієнт деформації черв’яка

zч при
7,5            
               
               
               
               

Визначають модуль за формулою:

. (2.10)

Для стандартної передачі отримане значення округляють до табличного значення (табл. 2.5), якому повинні відповідати раніше прийняті аw, zк, і u. Там же приймають q, значення якого може відрізнятись від попередньо прийнятого.

Для нестандартної передачі отримані за формулою (2.10), значення ms округляють до стандартного значення із ряду (ГОСТ 2144-76): 1; 1,25; 1,6; 2; 2,5; 3,15; 4; 5; 6,3; 8; 10; 16, мм.

За табл. 2.8, в залежності від значення , приймають q. Значення q може відрізнятись від попередньо прийнятого значення.

Уточнюємо міжосьову відстань:

, (2.11)

повинно бути цілим числом. Цього досягають зміною числа зубів колеса zк в рамках допустимого відхилення передаточного числа u від раніше прийнятого значення або передачу коригують.

Таблиця 2.8. Поєднання модулів ms і коофіцієнтів
діаметру черв’яка q

ms, мм q ms, мм q
2,5 3,15 6,3 8; 10; 12,5; 16; 20 8; 10; 12,5; 16; 20 8; 10;12,5; 16; 20 8; 10;12,5; 16; 20 8; 10;12,5; 16; 20 8; 10; 12,5; 14; 16; 20 12,5   8; 10; 12,5; 16; 20 8; 10; 12,5; 16; 20 8; 10; 12,5; 16; 20 8; 10; 12,5; 16 8; 10  

Визначають геометричні розміри черв’яка:

ділильний діаметр:

; (2.12)

ділильний кут підйому витка:

; (2.13)

діаметр вершин витків:

; (2.14)

діаметр вападин витків:

; (2.15)

довжину нарізуваної частини:

. (2.16)

Для шліфованих і фрезерованих черв’яків отримана величина збільшується: при на 25 мм; при на 35…40 мм; при на 50 мм.

Основні розміри вінця черв’ячного колеса:

ділильний діаметр:

; (2.17)

діаметр вершин зубів:

; (2.18)

діаметр впадин зубів:

; (2.19)

найбільший діаметр:

; (2.20)

ширина вінця :

; (2.21)

умовний кут обхвату черв’яка вінцем колеса (визначається точками перетину дуги кола діаметром з контуром вінця):

. (2.22)

Визначають швидкість ковзання в зачепленні:

. (2.23)

За табл. 2.6 вибирають степінь точності передачі. Визначають ККД передачі η':

, (2.24)

де ρ′; – приведений кут тертя (табл. 2.9).

Таблиця 2.9. Приведені кути тертя ρ′ у зачепленні
червячної передачі

Vs, м/с ρ′ Vs, м/с ρ′
0,1 0,25 0,5 1,0 1,5 2,0 430 … 510 340 … 420 310 … 340 230 … 310 220 … 250 200 … 230 2,5 3,0 4,0 7,0 10,0 15,0 140 … 220 130 … 200 120 … 140 100 … 130 055 … 120 050 … 110
Примітка: Менші значеня необхідно приймати при шліфованому або полірованому черв’яку.

Уточнюють обертовий момент на валу колеса:

,

де – момент на валу червяка;

і – передаточне відношення передачі.

Визначають сили в зачепленні:

– колова сила на черв’яку Ftч і колесі Ftк:

; , (2.25)

де і – моменти на черв’ячному валу і валу колеса;

– радіальна сила на черв’яку Frч і колесі Frк:

, (2.26)

де α; – кут зачеплення, α=200;

– осьова сила на черв’яку і колесі :

. (2.27)

Якщо матеріал вінця колеса безолов’яна бронза або чавун, то по табл. 2.2 уточнюють допустимі напруження ,в залежності від уточненого значення швидкості ковзання .

Перевіряють умову контактної міцності:

, (2.28)

де і – розрахункове та допустиме контактне напруження, для поверхонь зубів і витків в зоні зачеплення, МПа;

dч, dк – діаметри черв’яка і колеса, мм;

Тк – уточнений момент на валу колеса, Н∙мм;

К – коефіцієнт навантаження (формула 2.8).

Допускається перевантаження не більше 5% і недовантаження до 10%. При невиконанні цих умов вибирають інший матеріал вінця колеса або приймають інше значення коефіцієнта діаметра черв’яка і повторюють розрахунок.

Визначають еквівалентне число зубів черв’ячного колеса:

. (2.29)

За табл. 2.10 приймають значення коефіцієнта форми зуба .

Таблиця 2.10. Коефіцієнт форми зуба черв’ячних коліс

zvк                
YF 1,98 1,88 1,85 1,80 1,76 1,71 1,64 1,61
zvк                
YF 1,55 1,48 1,45 1,40 1,34 1,30 1,27 1,24

Перевіряють умову міцності зубів колеса на згин:

, (2.30)

де і – розрахункове та допустиме напруження згинання, МПа;

b2 – ширина вінця колеса, мм;

ms – модуль, мм;

К – коефіцієнт навантаження (формула 2.8);

Ftк – колова сила на колесі, Н;

ε; – коефіцієнт, що враховує зниження міцності зубів в результаті зносу, для закритих передач ; для відкритих передач .


Задача 1

Розрахувати закриту черв’ячну передачу. Вихідні дані: потужність на веденому валу (валу колеса) Р2к=11,43 кВт; частота обертання ведучого валу (черв’яка) n1=nч=486 об/хв; передаточне відношення і=18; термін служби редуктора t=16000 годин.

Розв’язання

Визначаємо:

- кутову швидкість вала черв’яка:

;

- кутову швидкість колеса:

;

- обертовий момент на валу колеса:

.

При передаточному відношенні передачі приймаємо число заходів черв’яка (табл.2.4), тоді число зубів колеса:

.

Для черв’яка вибираємо матеріал – сталь 45, загартовану до твердості >HRC45, витки відшліфовані. Оскільки в завданні немає особливих вимог до передачі, то керуючись економічними потребами, приймаємо для вінця черв’ячного колеса безолов’яну бронзу Бр.А9Ж4Л (лиття в землю) з границями текучості σ;т =200 МПа, та міцності σв=392 МПа і твердістю НВ<100 (табл. 2.1).

Допустимі контактні напруження для матеріалу вінця черв’ячного колеса (припустимо, що швидкість ковзання ), (табл. 2.2).

Допустимі напруження згину (табл. 2.3):

,

 

де KFL – коефіцієнт довговічності (формула 2.5):

,

тут – число циклів навантаження колеса (формула 2.4):

,

де t – термін служби передачі, год;

nк – частота обертання колеса, об/хв:

;

a=1 – число зачеплень витка за один оберт колеса.

Оскільки черв’як загартований і шліфований, то збільшуємо отримане значення [σ]F на 25% і приймаємо для подальших розрахунків:

.

Граничні допустимі напруження (за формулами с.14) для безолов’яних бронз:

контактні ;

при згині .

Попередньо приймаємо коефіцієнт навантаження (с.17), і коефіцієнт діаметра черв’яка (с.16).

Визначаємо міжосьову відстань (формула 2.7):

,

де – момент на валу колеса;

– допустимі контактні напруження.

Визначаємо модуль:

.

Приймаємо по ГОСТ 2144-76 (табл. 2.8): .

Уточнюємо міжосьову відстань:

.

Основні розміри черв’яка:

ділильний діаметр (формула 2.12):

;

діаметр вершин витків (формула 2.14):

;

діаметр впадин (формула 2.15):

;

ділильний кут підйому витка (формула 2.13):

;

довжина нарізної частини (формула 2.16):

.

Оскільки черв’як шліфований, збільшуємо його довжину на 40 мм (с.19) і приймаємо .

Основні розміри вінця колеса:

ділильний діаметр (формула 2.17):

12Следующая ⇒




Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 2455. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Сущность, виды и функции маркетинга персонала Перснал-маркетинг является новым понятием. В мировой практике маркетинга и управления персоналом он выделился в отдельное направление лишь в начале 90-х гг.XX века...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия