Діяльність небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг

На ринку фінансових послуг окрім банків дедалі суттєвішу роль починають відігравати інші фінансові установи, нєбанків-ські. До них належать кредитні спілки, інститути спільного інвес­тування, недержавні пенсійні фонди й інші фінансові посеред­ники. Всі ці інституції є учасниками ринку фінансових послуг і підпадають під дію норм фінансового права стосовно організації державного регулювання їх діяльності. Крім того, зазначені фі­нансові посередники формують власні фонди фінансових ре­сурсів, децентралізовані за своєю природою, які є складовою фінансової системи країни та мають підлягати законам, що рег­ламентують публічну фінансову діяльність. Підвищений рівень контролю та нагляду з боку держави за діяльністю таких фінан­сових посередників пов'язаний із роллю, що її вони відіграють у національній фінансовій системі. Незадовільний стан роботи та­ких фінансових посередників, втрата довіри населення до них як до учасників фінансових ринків значною мірою може спри­чинити зниження у стабільності функціонування кредитної си­стеми держави, частиною якої завжди є банківська система. Взає­мозв'язок між кредитною та банківською системами, грошовим обігом, курсом національної валюти, кредитуванням та інвесту­ванням економіки врешті впливає на функціонування здорових фінансів загалом у країні. Тому, попри цивільно-правову приро­ду відносин, що виникають між фінансовими посередниками та їх клієнтами, норми фінансового права значно впливають па ор­ганізацію діяльності фінансових установ.

Кожен із цих фінансових посередників має власний право­вий статус, визначений спеціальним законодавством, і його ро-

634 _____________ Модуль 4. ГРОШОВИЙ ОБІГ ТА РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ...

бота має фінансовий характер. Державне регулювання, ліцензу­вання, контроль та нагляд за діяльністю цих фінансових установ здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, а стосовно діяльності з цінними паперами — ще й Дер­жавна комісія з цінних паперів та фондового ринку України.

На ринку фінансових послуг в Україні працюють такі фінан­сові установи.

Кредитна спілка — фінансова установа, заснована на ко­оперативних неприбуткових засадах із метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінан­сових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів. Надання таких фінансових послуг є виключним видом діяльно­сті кредитної спілки (далі — КС).

Правові засади створення та діяльності КС регулює ЗУ «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2980-ІП (зі змінами). До його прийняття КС створювали як громадські організації (їх го­ловною метою був фінансовий і соціальний захист власних чле­нів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування) на підставі Тимчасового положення про кредит­ні спілки в Україні, затвердженого Указом Президента України від 20.09.1993 р. №377/99.

КС є юридичною особою. її діяльність ґрунтується на таких основних принципах, як добровільність вступу та свободи вихо­ду зі спілки, рівноправність її членів, самоврядування, гласність. Засновниками КС можуть бути фізичні особи, професійні спіл­ки, їх об'єднання. Кількість засновників (членів) КС не може бути менша ніж 50 осіб. Критерієм членства у КС є один із та­ких: спільне місце роботи чи навчання; приналежність до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої гро­мадської чи релігійної організації; проживання в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Органами управління КС є загальні збори членів спілки, спосте­режна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Рішен­ням загальних зборів можуть створюватися й інші органи управління.

Задля виконання статутних завдань КС мають власний капі­тал. Він складається: 1) з пайового капіталу (формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів КС); 2) резервного капіталу (формується за рахунок вступних внесків чле­нів КС та частини її доходів до моменту досягнення не менш як 15% суми активів, зважених на ризик КС; призначений для відшкодуван-