Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки. Цей рівень включає також зміст будь-якої заявки на видачу патенту України та міжнародної заявки, в якій зазначена Україна, за умови, що дата подання такої заявки або дата її пріоритету передує відповідній даті нової заявки.

Як правило, заявки, надходять у такий спосіб: з рівня техніки вибирається одне джерело (наприклад, винахід, відомості про який вже відомі широкому колу осіб на момент подачі заявки). І оцінка критерію новизни здійснюється шляхом порівняння заявки, із конкретним вибраним прототипом.

Відповідно до Закону прототипом може бути тільки одне джерело інформації.

Іншими словами, Закон забороняє протиставляти заявленому рішенню так званий «збірний прототип». Тобто, якщо заявлено, наприклад, двигун, то неможна з якогось іншого двигуна брати для протиставлення карбюратор, ще з іншого - систему охолодження, з третього - систему запалювання й казати, що все вже відомо.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не випливає з рівня техніки.

Винахідницький рівень - ознака патентоздатності технічного рішення, близьке поняттю істотної новизни, за яким пропозиція не може бути кваліфікована як винахід, якщо задача в ньому вирішується вже відомими в техніці засобами, доступними середньому фахівцю в даній галузі.

Таким чином, основою ознаки винахідницького рівня є рівень техніки, і для оцінки цієї ознаки використовують існуючий рівень знань, накопичений в тій чи іншій галузі. При цьому заявлене технічне рішення може бути принципово новим чи являти собою удосконалення, коли в результаті винахідницької творчості досягається новий ефект, отриманий в результаті певного поєднання відомих елементів.

Говорячи образно, щоб заявлене технічне рішення було визнано винаходом, йому необхідно бути в тій чи іншій мірі талановитим.

Винахід визнається промислово придатним, якщо воно може бути використано в промисловості або в іншій сфері діяльності. Винахід не обов'язково має використовуватися найближчим часом. Досить того, що винахід потенційно може використовуватися.

Умови патентоспроможності для корисної моделі та промислового зразка такі ж, як і для винаходу, за винятком того, що не входить вимога винахідницького рівня (в умови патентоспроможності для корисної моделі та промислового зразка).

Правова охорона надається винаходу (корисної моделі), не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини); спосіб.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою і тільки воно.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних (тобто оптимізують знаряддя, умови і власне процес праці) потреб.

Дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

 

Норми авторського права встановлені законом України «Про авторські права та суміжні права»

«Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та органів масової інформації - суміжні права.

Центральна стаття вказаного закону:

Стаття 8. Об’єкти авторського права

1. Об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп’ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11)твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктів промислової власності;

12)ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

2. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.»