Законодавство та процедури

1. Сторони погоджуються, що їх відповідне торговельне та митне законодавство, як принципове питання, мають бути стабільними та всеохоплюючими, та, що положення і процедури мають бути пропорціональними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об’єктивними, і мають застосовуватися уніфіковано та ефективно, та, серед іншого, забезпечать:

(a) захист і сприяння законній торгівлі шляхом ефективного впровадження і дотримання вимог законодавства;

(b) уникнення непотрібних або дискримінаційних навантажень на економічних операторів, запобігання шахрайству і надання подальшого сприяння економічним операторам, які мають високий рівень відповідності законодавству;

(c) застосування єдиного адміністративного документу у цілях митного декларування;

(d) більшу ефективність, прозорість і спрощення митних процедур та практик на кордоні;

(e) застосування сучасних митних методів, зокрема оцінку ризиків, постаудитний контроль та методи аудиту компаній для спрощення та сприяння ввозу та випуску товарів;

(f) скорочення витрат і збільшення передбачуваності для суб’єктів господарювання, зокрема малі та середні підприємства;

(g) без шкоди для застосування об’єктивних критеріїв оцінки ризиків, забезпечення недискримінаційних вимог та процедур, що застосовуються до імпорту, експорту і транзиту товарів;

(h) застосування міжнародних інструментів, що використовуються у митній справі і в торгівлі, в тому числі тих, що розроблені Всесвітньої митною організацією(далі – ВМО) (Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур міжнародної торгівлі 2005 року, Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбульська конвенція) 1990 року, Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису і кодування товарів 1983 року), СОТ (наприклад, Угода про застосування статті VII ГАТТ-1994), ООН (Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, Міжнародна конвенція про узгодження умов проведення контролю вантажу на кордонах 1982 року), а також керівних принципів ЄС, таких як Митні прототипи;

(i) вжиття необхідних заходів для відображення та виконання положень переглянутої Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 1973 року (Кіотська конвенція);

(j) попереднього забезпечення обов’язкових рішень щодо тарифної класифікації та правил походження. Сторони гарантують, що рішення можуть бути відмінені або анульовані лише після нотифікації причетного суб’єкта та не матимуть зворотної дії, якщо тільки рішення не були прийняті на основі невірної або неповної інформації;

(k) введення та застосування спрощених процедур для уповноважених трейдерів відповідно до об’єктивних та недискримінаційних критеріїв;

(l) встановлення правил, які забезпечать, щоб будь-які штрафи, накладені за порушення митного законодавства або процедурних вимог, були пропорційними і недискримінаційними, а їх застосування не призводило до незаконних та невиправданих затримок;

(m) застосування прозорих, недискримінаційних і пропорційних правил щодо ліцензування митних брокерів.

 

2. Для поліпшення робочих методів, а також для забезпечення недискримінації, прозорості, ефективності, цілісності та звітності операцій Сторони мають:

(a) вживати подальших кроків, спрямованих на скорочення, спрощення і стандартизацію даних і документації, що вимагаються митницею та іншими органами;

(b) спрощувати вимоги та формальності, якщо це можливо, щодо швидкого випуску та розмитнення товарів;

(c) забезпечувати ефективні, швидкі та недискримінаційні процедури, що гарантують право оскарження адміністративних дій, правил та рішень митних та інших органів, які стосуються товарів, пред’явлених митниці. Такі процедури для оскарження мають бути легкодоступними, у тому числі для малих та середніх підприємств, а будь-які витрати мають бути обґрунтованими та співрозмірними з витратами на подання скарги. Сторони також мають вживати заходи для забезпечення того, щоб у випадках, коли спірне рішення є предметом скарги, товари випускалися у нормальному режимі, а сплата мит могла бути відстрочена у зв’язку з будь-якими запобіжними заходами, які вважаються необхідними. Де вимагається, це має підлягати забезпеченню гарантією, такою як застава або депозит;

(d) забезпечувати збереження найвищих стандартів чесності, зокрема на кордоні, шляхом застосування заходів, що відображають принципи відповідних міжнародних конвенцій та інструментів у цій сфері, зокрема Декларація з професійної етики ВМО (переглянута Арушська декларація 2003 року) та Прототип ЄС з митної етики (2007).

3. Сторони погоджуються усунути:

(a) будь-які вимоги щодо обов’язкового використання митних брокерів;

(b) будь-які вимоги щодо обов’язкового використання інспекції перед відвантаженням або інспекції на місці призначення.

4. Положення щодо транзиту

(a) Для цілей цієї Угоди застосовуються правила транзиту та визначення, як вони викладені в положеннях СОТ (Стаття V ГАТТ-1994 та пов’язані положення, зокрема будь-яке роз’яснення або покращення, що випливають з переговорів щодо сприяння торгівлі в рамках Дохійського раунду). Ці положення також застосовуються, коли транзит товарів починається або закінчується на території Сторони (внутрішній транзит);

(b) Сторони прагнутимуть до поступової взаємодії їх відповідних транзитних митних систем з метою подальшої участі України в спільній транзитній системі у відповідності до Конвенції про процедуру загального транзиту від 20 травня 1987 року.

(c) Сторони забезпечують співробітництво та координацію між усіма відповідними органами та агентствами на їх територіях з метою сприяння транзитним перевезенням та просування транскордонного співробітництва. Сторони також сприяють співробітництву між уповноваженими органами та приватним сектором з питань транзиту.