| Зміст операції
| Кореспонденція рахунків
|
| За дебетом
| За кредитом
|
| Віднесено на винних осіб:
|
| 1) нестачу готівки в касі в національній валюті
|
|
|
| 2) нестачу готівки в касі в іноземній валюті
|
| 302, 642
|
| 3) нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів харчування
|
| 231—236, 238—239
|
| 4) нестачу основних засобів та інших необоротних активів;
| 401, 131—133
| 104—122
|
| водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету
|
|
|
| 5) нестачу МШП;
|
|
|
| водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету
|
|
|
| Надходження до каси сум на відшкодування завданих збитків
|
|
|
| Проведено утримання з заробітної плати на від- шкодування завданих збитків
|
|
|
| Перераховано до бюджету відповідну суму
|
| 321,323
|
У практичній діяльності бюджетних установ нерідко трапляються випадки виявлення нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей через недбалість у роботі окремих працівників. У такому разі відповідно до статті 130 КЗпП заподіяну шкоду може добровільно відшкодовувати винна особа повністю або частково.
Відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи відрахуванням із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніш як протягом двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і звернено до виконання не раніш як через сім днів від дня повідомлення про це працівника. Обчислюючи розмір відрахувань, ураховують обмеження, установлені статтею 128 КЗпП, відповідно до якої під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.
Якщо працівник не згоден з відрахуванням або з його розмірами, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, визначеному законодавством. У решті випадків (відповідно до статті 136 КЗпП) керівник установи подає позов до районного (міського) суду, після чого суд приймає відповідне рішення.
Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах.
Аналітичний облік за субрахунком № 363 за кожною винною особою ведеться на картках ф. № 292а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.
