Облік витрат і продукції виробничих майстерень

До складу окремих бюджетних установ, зокрема закладів середньої освіти, можуть входити навчально-виробничі май-
стерні. Зазначені структурні підрозділи утворюються з метою виконання відповідних функцій з трудової підготовки контингенту учнів та виконавців з конкретною трудовою спеціалізацією. Про­філь роботи виробничих майстерень визначають вищі установи, беручи до уваги місцеві можливості, умови, а також педагогічну доцільність конкретного виду праці.

Навчально-виробничі майстерні утримуються як за рахунок коштів загального фонду, так і за рахунок коштів спеціального фонду, який у незначній частині формується за рахунок прибутку, що отримується від реалізації продукції зазначеного структур­ного підрозділу установи.

У процесі виготовлення продукції, виробничі майстерні здійснюють витрати. Облік витрат на виробництво продукції здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерському обліку в установах і організаціях, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету СРСР, затвердженої Наказом Мінфіну СРСР від 10.03.87 № 61. Відповідно до зазначеного нормативного документа витрати розподіляються віднесенням їх на продукцію за прямими та накладними витратами. До прямих витрат на виробництво продукції належать витрати на матеріали; заробітну плату виробничих робітників; нарахування на заробітну плату виробничих робітників; затрати
електроенергії тощо. До непрямих витрат належать заробітна плата апарату управління й обслуговуючого персоналу; нарахування на заробітну плату апарату управління й обслуговуючого персоналу; оренда приміщень; опалення; поточний ремонт тощо.

Прямі виробничі витрати відносяться безпосередньо на виготовлену продукцію, накладні — попередньо збираються і розподіляються наприкінці місяця пропорційно заробітній платі основ­них виконавців, матеріальним затратам чи сукупності прямих витрат. Якщо майстерня виробляє один вид продукції, усі витрати класифікуються як прямі.

Облік витрат здійснюється в міру їх проведення (табл. 7.4). Аналітичний облік витрат ведеться за видами виробів (партіями) і за статтями витрат у багатографних картках ф. № 283.

Для обліку витрат у системі Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачені такі субрахунки:

№ 241 «Вироби виробничих (навчальних майстерень)»;

№ 721 «Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень»;

№ 821 «Витрати виробничих (навчальних) майстерень»;

№ 826 «Видатки до розподілу».

Об’єктами обліку витрат виступає партія однорідних виробів та калькуляційною одиницею — одиниця продукції чи виріб. Щоб визначити фактичну собівартість одиниці продукції, на підставі даних обліку витрат складають звітну калькуляцію. Загальна сума витрат на виробництво (дебет субрахунка № 821) за мінусом витрат на незакінчене виробництво на кінець звітного періоду, розподіляється за видами готової продукції, після чого визначаєть­ся собівартість одиниці кожного виду випущеної продукції.

Таблиця 7.4