Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств

Бюджетні установи, розташовані переважно в сільській місцевості, мають власні підсобні сільські господарства. Зазначені структурні підрозділи в результаті процесу виробництва сільсько­господарської продукції частково забезпечують зазначені установи продуктами харчування.

Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств виступає окремим напрямком обліку бюджетних установ (табл. 7.5). Порядок його ведення регулюється Інструкцією № 61. Склад та структура витрат аналогічні розглянутим у підрозд. 7.2. Виробничі витрати підсобних господарств обліковуються окремо за галузями сільськогосподарського виробництва — тваринництво й рослинництво — та за їхніми видами. Зокрема, за галуззю рослинництво обліковують окремо витрати з рільництва, луківництва, овочівництва, садівництва, а в разі потреби — за окремими культурами (зерно, овочі, картопля тощо). За галуззю тваринництва виокремлюють витрати по великій рогатій худобі, вівчарству, свинарству, конярству тощо. Механізм віднесення витрат до прямих і накладних, їхній облік подібні до передбачених схемою обліку витрат виробничих майстерень, за винятком розподілу наклад­них витрат, який здійснюється наприкінці року. Для відображення операцій з виробництва сільськогосподарської продукції призначено субрахунки:

№ 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств»;

№ 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

№ 107 «Робочі та продуктивні тварини»;

№ 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств»;

№ 826 «Видатки до розподілу»;

№ 722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств».

Аналітичний облік витрат підсобних господарств ведеться на багатографних картках ф. № 283, які відкриваються на кожне найменування сільськогосподарських культур чи на кожну групу тварин за статтями витрат (заробітна плата, насіння, корм та інші витрати).

Таблиця 7.5