Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств
Бюджетні установи, розташовані переважно в сільській місцевості, мають власні підсобні сільські господарства. Зазначені структурні підрозділи в результаті процесу виробництва сільськогосподарської продукції частково забезпечують зазначені установи продуктами харчування. Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств виступає окремим напрямком обліку бюджетних установ (табл. 7.5). Порядок його ведення регулюється Інструкцією № 61. Склад та структура витрат аналогічні розглянутим у підрозд. 7.2. Виробничі витрати підсобних господарств обліковуються окремо за галузями сільськогосподарського виробництва — тваринництво й рослинництво — та за їхніми видами. Зокрема, за галуззю рослинництво обліковують окремо витрати з рільництва, луківництва, овочівництва, садівництва, а в разі потреби — за окремими культурами (зерно, овочі, картопля тощо). За галуззю тваринництва виокремлюють витрати по великій рогатій худобі, вівчарству, свинарству, конярству тощо. Механізм віднесення витрат до прямих і накладних, їхній облік подібні до передбачених схемою обліку витрат виробничих майстерень, за винятком розподілу накладних витрат, який здійснюється наприкінці року. Для відображення операцій з виробництва сільськогосподарської продукції призначено субрахунки: № 251 «Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств»; № 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»; № 107 «Робочі та продуктивні тварини»; № 822 «Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств»; № 826 «Видатки до розподілу»; № 722 «Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств». Аналітичний облік витрат підсобних господарств ведеться на багатографних картках ф. № 283, які відкриваються на кожне найменування сільськогосподарських культур чи на кожну групу тварин за статтями витрат (заробітна плата, насіння, корм та інші витрати). Таблиця 7.5
|
