Під терміном "навколишнє природне середовище" розуміють не тільки природне фізичне середовище, але й олюднену природу, компоненти якої є наслідком діяльності людини: населені пункти, природні зони, водосховища тощо. Природне середовище - це мегаекзосфера постійних взаємодій і взаємопроникнення елементів і процесів чотирьох її складових екзосфер (приповерхневих оболонок, геосфер): атмосфери, літосфери, гідросфери й біосфери - під впливом екзогенних (зокрема космічних) та ендогенних факторів і діяльності людини.
Кожна з екзосфер має свої складові елементи, структуру та особливості. Три з них - атмосфера, літосфера й гідросфера - утворені неживими речовинами і є ареалом функціонування живої речовини - біоти - головного компоненту четвертої складової довкілля - біосфери.
Географічне середовище надає важливий вплив на розвиток суспільства. Людська історія - наочний приклад того, як умови середовища й обриси поверхні планети сприяли або, навпроти, перешкоджали розвитку людства. Якщо на Крайній Півночі, у цій певній стихії, людина вирвав у негостинної суворої природи засобу існування ціною болісних зусиль, то в тропіках неприборкана пишність марнотратною природи веде людини, як дитину, на помочах і не робить його розвиток природною необхідністю. Географічне середовище, як умова хазяйської діяльності суспільства може зробити певний вплив на хазяйську спеціалізацію країн і районів.
