Науково-технічна революція — це революційні зміни у взаємодії людини і природи, а також в системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин (тобто технологічного способу виробництва). Це визначення синтезує радикальні зміни усього технологічного способу виробництва, але не розкриває комплексної сутності НТР, бо не охоплює її основні ознаки, кожна з яких теоретично відображається певними техніко-економічними категоріями. Революційні зміни у підході до використання людьми сил природи. Розпочалися під час промислової революції наприкінці ХVIII — на початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві почали використовувати силу вітру, пари, електроенергію. За НТР важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергія, перспективним є широке використання енергії термоядерного синтезу, сонця, океанських припливів, підземного тепла та ін.
Суперечливий вплив НТР на навколишнє середовище. В умовах НТР відбувається двоїстий, суперечливий вплив на природу, зокрема на санітарно-гігієнічні умови праці. Так, з одного боку, автоматизація виробництва зменшує контакти робітників з рухомими частинами устаткування, значно знижуючи можливість травм, оберігає людину від впливу інших шкідливих факторів, зменшує забруднення середовища на робочому місці, фізичні навантаження тощо. З іншого боку, збільшення кількості устаткування, що обслуговується, його потужностей, зокрема підвищення швидкості, зумовлює зростання шумів, підвищення температури, позбавляє організм необхідного мінімуму фізичного навантаження («мускульний голод»), посилює монотонність праці на пульті управління. Крім того, зростає нервове, емоційне та розумове навантаження робітників
