IV. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 1 страница

ВСТУП

Дисципліна «Політична економія» є базовою дисципліною навчальних планів, відповідно до яких готують бакалаврів за напрямами «Економіка та підприємництво». Вивчення дисципліни забезпечує студентам науково-методологічне підґрунтя для опанування ними знань з конкретних економічних дисциплін за обраними спеціальностями.

Характерною особливістю економічної ситуації в Україні є пошук оптимальних шляхів входження її до цивілізованих ринкових відносин та приведення в дію потенціалу економічного зростання. В першу чергу є потреба в теоретичному обґрунтуванні проведення різноманітних заходів соціально-економічного характеру на загальнодержавному регіональному

та рівні окремих суб’єктів ринкової економіки. Ось чому, важливо сформувати фахівців які володіють глобальним теоретико-методологічними знаннями. Саме цьому має сприяти вивчення політичної економії як фундаментальної, базової економічної науки.

Предметом дисципліни «Політична економія» є соціально-економічні відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних товарів і послуг. У цій дисципліні досліджуються і розкриваються економічні відносини, господарчі механізми і діяльність людей, спрямоване на ефективне господарювання в умовах обмежених економічних і природних ресурсів, особливості ринкових перетворень економіки України і сучасних процесів інтернаціоналізації та глобалізації економічного життя людства.

Логіка і структура курсу «Політична економія» сприяють засвоєнню науково-теоретичних знань, які визначаються навчальними планами з цієї дисципліни.

Мета і завдання курсу – оволодіння студентами методології пізнання економічних явищ і процесів, вивчення законів, закономірностей, рушійних сил розвитку суспільного виробництва.

На основі вивчення курсу студент повинен вміти:

§ Пояснити взаємозв’язок між економічними факторами, теорією і економічною політикою;

§ Збирати і узагальнювати економічні факти, статистичні матеріали, які відносяться до конкретної проблеми;

§ Приймати раціональні і вірні рішення в процесі економічної діяльності, використовувати теоретичні знання в практичний діяльності.

Головними завданнями курсу є:

- вивчення економічних законів, закономірностей і особливостей функціонування економічних систем;

- вивчення закономірностей розвитку ринкового господарства, функціонування ринкового механізму та основних його елементів;

- з’ясування мотиваційних механізмів та дій суб’єктів господарювання, спрямованих на ефективне господарювання в умовах обмежених економічних ресурсів;

- ознайомлення з інструментами та важелями державного регу­лювання ринкової економіки;

- аналіз специфіки перехідного періоду та проблем ринкової трансформації економіки України;

- ознайомлення з сучасними процесами глобалізації економіч­ного життя людства та їх наслідками для національних економік;

- з’ясування сутності та особливості сучасних господарських процесів, що сприятиме формуванню професійного та громадського світогляду студентів.

Політична економія є однією з фундаментальних дисциплін, вивчення якої сприяє глибокому засвоєнню як суспільно-теоретичних дисциплін, так і конкретних економічних. Як джерело теоретичних знань для всіх економічних наук, вона допомагає у вивченні торгівлі, фінансів, грошового обігу, а також міжнародних економічних відносин. Галузеві і функціональні економічні науки, не маючи ґрунтовних теоретико-економічних досліджень, втрачають власний теоретичний рівень.

Робоча програма з курсу „Політична економія” розроблена для студентів усіх напрямів підготовки денної форми навчання.

Результати вивчення дисципліни:

1. Оволодіння категоріально - понятійним апаратом („економічною мовою").

2. Усвідомлення глибинної сутності економічних процесів і явищ, дії об'єктивних економічних законів.

3. Вміння володіти основними методами пізнання економічних процесів і явищ для застосування цих знань на практиці в майбутній професійній діяльності.

4. Здатність володіти навчальним матеріалом, узагальнювати, робити власні висновки.

5. Виховання логіки сучасного економічного мислення.

6. Формування цілісного уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях

7. Можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.

8. Вміння обробляти, осмислювати одержану економічну інформацію.

9. Вміти виконувати постановку та розробляти алгоритм розв'язання ситуаційних завдань.

10.Створювати інформаційну базу та працювати з нею при дослідженні

конкретних економічних процесів.

11.Вміння приймати обґрунтовані рішення на різних рівнях господарювання.

 

Міждисциплінарні зв’язки. У структурно-логічній схемі дисципліна «Політична економія» є вихідною, передує вивченню мікроекономіки, макроекономіки та економічних дисциплін професійного спрямування.

І. ТЕМАТИКА ТА ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

з курсу „Політична економія";

для студентів І курсу спец. 6.030502, 6.030503, 6.030504, 6.030507.01, 6.030508.01, 6.030509.01,03 денної форми навчання

Модулі/Теми	Кількість годин годин	Форми контролю знань
Всього	з них
	лекції	сем. практ.	СРС	МК
Тема 1.Предмет і метод політичної економії.						УО,Т Р
Тема2.Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці.						УО,Т Р
Тема 3. Економічні потреби та інтереси.						УО,Т Р
Тема 4.Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку.						УО,Т Р
Тема 5.Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші.						УО,Т,РСЗ Р
Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата.						УО,Т,РСЗ Р
Тема 7. Витрати виробництва і прибуток.						УО,Т,РСЗ Р
Тема 8. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення.						УО,Т,РСЗ Р
Тема 9.Домогосподарство в системі економічних відносин.						УО,Т Р
Тема 10.Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід та прибуток.						УО,Т Р
Тема 11.Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.						УО,Т, РСЗ Р
Тема 12.Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми.						УО,Т, РСЗ Р
Тема 13.Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та її регулювання державою.						УО,Т, РСЗ ІЗ
Тема 14.Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції.						УО,Т Р
Тема 15.Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік.						УО,Т Р
Тема 16.Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин.						УО,Т Р
Тема 17.Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України.						УО,Т Р
Модульний контроль						ПТ
Разом
Підсумковий контроль						ІП

Загальний обсяг залікових кредитів – 6

Скорочення:усне опитування – УО

тестування – Т

написання рефератів – Р

розв’язок ситуаційних задач – РСЗ

письмовий тест – ПТ

іспит письмовий – ІП

Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ

План практичного заняття

 

1. Загальна характеристика провідних шкіл та течій економічної думки.

2. Структура сучасної економічної теорії. Позитивна та нормативна економічна теорія.

3. Методи пізнання економічних процесів та явищ.

4. Місце політичної економії в системі економічних наук.

 

Основні поняття

 

Меркантилізм, фізіократи, кейнсіанство, інституціоналізм, політична економія, діалектичний метод, синтез, індукція, дедукція, економічне моделювання, економічні категорії, економічні закони, економічні принципи, пізнавальна функція, методологічна функція, практична функція, світоглядно-виховна функція, прогностична функція, пізнавальна функція, позитивна політекономія, нормативна політекономія.

Теми рефератів

1. Проблеми предмету політична економія в працях українських економістів.

2. Роль політичної економії у формуванні нового економічного мислення людини.

3. Внесок М.І. Туган-Барановського у розвиток світової економічної думки.

4. Теоретичні система Дж.М. Кейнса та її вплив на світову економічну думку.

5. Розвиток економічної думки в Україні

Тестові завдання

1. Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого аналізу процес виробництва, а не сферу обігу?

1. Класична політична економія.

2. Меркантилізм.

3. Фізіократи.

4. Маржиналізм.

2. Представниками класичної політекономії є:

1. В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо.

2. А. Монкретьєн, Т. Ман, А. Тюрго

3. Арістотель, Платон, Сенека.

4. Д. Кейнс, П. Самуельсон, А. Маршалл.

3. Хто першим запровадив термін "політична економія"?

1. Ф. Кене.

2. А. Монкретьєн.

3. А. Сміт.

4. Арістотель.

4. Дж.М.Кейнс розробив:

а) теорію вартості;

б) теорію додаткової вартості;

в) теорію регульованого ринку;

г) теорію монетаризму.

5. Яке визначення найбільш точно передає суть предмета політичної економії?

1. Наука про суспільство на різних стадіях його розвитку.

2. Наука про економічні закони та діяльність людей з приводу раціонального використання обмежених ресурсів для найбільш повного задоволення своїх потреб.

3. Наука про управління підприємствами для досягнення макси­мальної ефективності їх функціонування.

4. Наука про вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціально-економічних проблем.

6. Економічні категорії - це:

1. Методи регулювання економічних процесів.

2. Норми господарської поведінки людей.

3. Логічні поняття, які в узагальненому вигляді відображають сутність окремих економічних явищ.

4. Конкретні прийоми пізнання дійсності.

7. Які з названих нижче понять не є безпосередньо категорією політичної економії?

1. Товар.

2. Капітал.

3. Техніка.

4. Власність.

8. Економічні закони відображають:

1. Взаємодію сил природи.

2. Істотні, стійкі, такі що повторюються, необхідні причинно-на-слідкові зв'язки і залежності реальних економічних явищ і процесів.

3. Відношення людей до сил природи.

4. Суперечності між продуктивними силами та виробничими відносинами.

9. Економічні закони мають об'єктивний характер тому, що:

1. Не залежать від волі та свідомості людей.

2. Функціонують у всіх економічних системах.

3. Люди ставляться до них байдуже.

4. Діють у процесі господарської діяльності людей.

10. Економічні закони відрізняються від законів природи внас­лідок того, що вони:

1. Не можуть мати формалізованого вираження.

2. Суб'єктивні.

3. Діють лише у людському суспільстві.

4. Об'єктивні.

11. Закони, які властиві всім суспільним способам виробництва являються:

1. загальними;

2. специфічними;

3. ринковими.

12. Закони, що діють у межах одного суспільного способу виробництва являються:

1. загальними;

2. однорідними;

3. специфічними.

13. Якщо досліджується економіка, як цілісна система, то це аналіз:

1. мікроекономічний;

2. макроекономічний;

3. позитивний;

4. нормативний.

14. Яку з наведених функцій не можна безпосередньо вважати функцією політичної економії?

1. Пізнавальну.

2. Політичну.

3. Методологічну.

4. Практичну.

15. Термін "метод" походить від грецького слова і означає:

1. шлях до чогось;

2. пошук;

3. аналіз;

4. вивчення.

16. Що не належить до методів наукового пізнання економічних процесів?

1. Метод наукової абстракції.

2. Метод індукції та дедукції.

3. Метод спостережень за природними явищами.

4. Метод аналізу та синтезу.

17. Яке визначення характеризує метод дедукції?

1. Висунення гіпотези та перевірка її на практиці.

2. Перехід аналізу від узагальнення до поодиноких фактів.

3. Аналіз фактів та їх узагальнення.

4. Збір фактичного матеріалу.

18. Який із наведених методів пізнання належить до загальнонаукового?

1. Економічне моделювання.

2. Метод діалектики.

3. Наукова абстракція.

4. Економічний експеримент.

Тема 2. ВИРОБНИЦТВО МАТЕРІАЛЬНИХ БЛАГ І ПОСЛУГ. ПРОДУКТ І ХАРАКТЕР ПРАЦІ

План практичного заняття

 

1. Зміст і структура суспільного виробництва.

2. Матеріальне та нематеріальне виробництво, їх сутність і взаємозв’язок.

3. Фактори виробництва та їх класифікація. Виробнича функція.

4. Сутність ефективності виробництва та основні напрямки її підвищення.

 

Основні поняття

Праця, предмет праці, засоби праці, продуктивні сили суспільства, засоби виробництва, межа виробничих можливостей, власне виробництво, розподіл, обмін, споживання, суспільне виробництво, основне виробництво, виробнича інфраструктура, матеріальне виробництво, соціальна інфраструктура.

Теми рефератів

1. Виробництво і потреби: діалектичний взаємозв’язок і взаємодія.

2. Економічні аспекти сучасної постіндустріальної цивілізації.

3. Показники соціальної та економічної ефективності суспільного виробництва.

Тестові завдання

1. Що найбільш повно характеризує суспільний характер виробництва?

1. Безпосередні та опосередковані зв'язки між підприємствами матеріального виробництва.

2. Виробництво, розподіл і обмін засобів виробництва.

3. Суспільна діяльність, спрямована на задоволення духовних потреб людини.

4. Зв'язки та кооперування всіх економічних суб'єктів у процесі виробництва матеріальних і духовних благ.

2. Що безпосередньо не входить до складу матеріального виробництва?

1. Сільське господарство.

2. Духовне виробництво.

3. Промисловість.

4. Будівництво.

3. Фактори виробництва як економічна категорія — це:

1. Природні ресурси.

2. Вартість спожитих ресурсів у процесі виробництва товарів та послуг.

3. Всі елементи, які необхідні для виробництва товарів та послуг.

4. Фінансові ресурси.

4. Що не можна безпосередньо віднести до факторів виробництва?

1. Працю.

2. Капітал.

3. Грошовий кредит.

4. Землю.

5. Що є історично нетрадиційним, сучасним фактором вироб­ництва?

1. Праця.

2. Наука, інформація.

3. Земля.

4. Капітал.

6. Підприємницькі здібності - це:

1. Здатність удосконалювати засоби виробництва.

2. Здатність раціонально об'єднувати всі фактори виробництва в єдиний процес виробництва для досягнення максимального ефекту.

3. Здатність залучати позичковий капітал для виробництва.

4. Здатність організувати виробництво нових видів продукції.

7. Ефективність суспільного виробництва - це:

1. Збільшення обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) за певний період часу.

2. Збільшення обсягів національного доходу (НД) за певний період часу.

3. Віддача, результативність виробництва, яка визначається спів­відношенням результатів виробництва до витрат.

4. Використання у виробництві нових видів техніки, технологій, природних ресурсів.

8. Виробнича функція визначає:

1. Максимальні обсяги виробництва того чи іншого товару.

2. Існування альтернативних можливостей, при яких різне співвід­ношення факторів виробництва забезпечує максимальний обсяг випуску продукції.

3. Спроможність суспільного виробництва задовольняти реальні потреби населення.

4. Правильної відповіді немає.

9. Що не можна віднести до показників економічної ефектив­ності суспільного виробництва

1. Матеріаломісткість продукції.

2. Продуктивність праці.

3. Фондовіддача.

4. Абсолютний приріст суспільного продукту.

10. Що не можна віднести до показників соціальної ефектив­ності суспільного виробництва?

1. Рівень продуктивності праці у сфері матеріального виробництва.

2. Розмір національного доходу на душу населення.

3. Рівень життя населення.

4. Частка фонду споживання у національному доході.

11. Що з наведеного не є ознакою натурального виробництва?

1. У виробництві переважають - ручна праця, найпростіші зна­ряддя праці, просте відтворення.

2. Наявність замкнених, однорідних господарських одиниць.

3. Існування між виробниками прямих безпосередніх зв'язків.

4. Товарно-мінова форма господарювання.

12. Яке визначення найбільш точно відображає суть товарного виробництва?

1. Виробництво продуктів для споживання іншими.

2. Виробництво продуктів для обміну, шляхом купівлі-продажу.

3. Створення найефективніших способів поєднання факторів виробництва.

4. Переробка природних предметів праці для надання їм власти­востей, які задовольняють потреби людини.

13. Які умови необхідні для виникнення та функціонування товарного виробництва?

1. Створення нових форм організації виробництва продукції.

2. Зростання чисельності населення.

3. Виникнення та поглиблення суспільного поділу праці та економічна відокремленість виробників.

4. Покращання використання засобів виробництва.

14. Просте товарне виробництво — це:

1. Маєток феодала.

2. Господарська діяльність первісної общини.

3. Рабовласницький маєток.

4. Виробництво продукції самостійними ремісниками та селя­нами для продажу.

15. Що перш за все, зумовило набуття товарним виробництвом всезагального характеру?

1. Товарами стають всі засоби виробництва.

2. Набуття робочою силою форми товару.

3. Товарами стають результати інтелектуальної праці.

4. Товарні відносини охоплюють міжнародні економічні зв'язки.

16. Що не є загальною рисою для простого та розвинутого товарного виробництва?

1. Ринкова форма зв'язків між виробниками.

2. Приватна власність на засоби виробництва.

3. Застосування найманої праці.

4. Наявність конкуренції.

17. Чим економічне благо принципово відрізняється від нееко­номічного?

1. Воно здатне задовольняти потреби людини.

2. Воно є продуктом праці та здатне задовольняти потреби людини.

3. Воно не є продуктом людської праці, але здатне задовольняти потреби людини.

4. Кількість його не обмежена порівняно з потребами у ньому.

18. Що найбільш повно характеризує категорію "товар"?

1. Неекономічне благо, що задовольняє потреби людей.

2. Економічне благо, що задовольняє потреби людей та призна­чене для продажу.

3. Будь-яка річ, що задовольняє власні потреби виробника.

4. Продукт праці, що задовольняє потреби людей.

 

Задачі

№1

Середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства збільшилась з 40 до 45 млн. грн., а випуск продукції за цей період зріс із 42 до 52 млн. грн. Визначте, як змінились показники фондовіддачі і фондоємності?

№2

Товаровиробник виготовляє 40 виробів за місяць, витрачаючи на кожен виріб 5 годин праці. Як зміниться вартість одного виробу і всієї продукції, якщо інтенсивність праці зросла у 2 рази, а продуктивність праці – у 2,5 рази?

№3

Випуск продукції зріс у 2 рази. При цьому кількість робітників збільшилась у 1,5 рази, а інтенсивність їх праці – у 1,2 рази. Визначте, на скільки зросла продуктивність праці робітників.

№4

За 8 год. виробляється 16 виробів загальною вартістю 80 дол. Яка буде вартість всієї продукції і 1 виробу, якщо:

а) продуктивність праці зросте в 2 рази,

б)інтенсивність праці збільшиться в 1,5 раза?

№5

Число робітників зросло в 10 разів, продуктивність праці - в 3, інтенсивність – в 2 рази. Як зміниться обсяг випуску продукції і його вартість, а також вартість одиниці продукції?

 

Тема 3. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ

План практичного заняття

 

1. Суть та структура економічних потреб суспільства.

2. Економічний закон зростання потреб.

3. Сутність та класифікація економічних інтересів, їх суб’єкти.

4. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного розвитку.

Основні поняття

Потреба, ресурси виробництва, матеріальні ресурси, людські ресурси, економічні інтереси, економічні потреби.

Теми рефератів

 

1. Сучасні тенденції розвитку та формування раціональних потреб людини.

2. Роль економічних потреб і інтересів в мотивації підприємницької діяльності людини.

3. Економічні інтереси.

4. Роль ринкової економіки у формуванні економічних інтересів суспільства.

Тестові завдання

1.За суб’єктами потреби поділяють на:

1 індивідуальні, суспільні особливості;

2 індивідуальні, колективні, суспільні;

3 індивідуальні, приватні, колективні, гуртові;

4 індивідуальні, приватні, суспільні, потреби організацій.

2. Потреби:

1 безмежні;

2 обмежені;

3 передбачувані;

4 прогнозовані.

3. Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники теоретичної течії:

1 меркантилізм;

2 маржиналізму;

3 лібералізму;

4 дирижизму.

4. Рушійною силою соціально-економічного розвитку є:

1 продуктивні сили;

2 виробництво;

3 суспільство;

4 економічні інтереси.

5. Економічні інтереси є породженням і соціальним проявом:

1 потреб;

2 законів;

3 категорій;

4 явищ.

6. В суспільстві діє об‘єктивний закон:

1 зростання потреб;

2 зменшення потреб;

3 оптимізації потреб.

7) Усвідомлені економічні потреби перетворюються у:

1 економічні інтереси;

2 економічні інструменти;

3 економічні санкції.

8) Задоволення економічних потреб відбувається у:

1 виробництві;

2 споживанні;

3 розподілі.

9) Передумова і внутрішні спонукальні мотиви розвитку матеріального і духовного виробництва:

1 споживання;

2 стимули;

3 потреби (економічні).

10. Що найбільш точно характеризує сутність економічних потреб?

1. Фізіологічні потреби людини.

2. Потреби у відтворенні робочої сили.

3. Потреба в економічних благах, які забезпечують життєдіяль­ність і розвиток людини.

4. Потреби у праці та вільному часі.

11. Що є умовою виникнення і функціонування економічного закону зростання потреб?

1. Сфера споживання.

2. Суттєві та сталі зв'язки між виробництвом і споживанням.

3. Суспільна свідомість.

4. Сфера виробництва.

12. Що не мас безпосереднього відношення до сутності закону зростання потреб?

1. Безперервне кількісне та якісне зростання потреб.

2. У міру розвитку виробництва відбувається поступове зростання і потреб людини.

3. Споживання неекономічних благ.

4. Випереджаюче зростання потреб у нових економічних благах.

13. Що не є особистими потребами споживача?

1. Потреби у засобах інтелектуального та духовного розвитку особи.

2. Потреби у предметах поточного одноразового споживання.

3. Потреби у предметах тривалого користування.

4. Потреби у речових факторах виробництва.

14. Виробничі економічні потреби — це:

1. Потреби у споживчих товарах.

2. Потреби у праці.

3. Потреби у робочій силі, засобах виробництва та виробничих технологіях.

4. Потреби у засобах дозвілля та відпочинку.

15. Обмеженість ресурсів означає, що:

1. Вони існують у такій кількості, якої недостатньо для вироб­ництва засобів виробництва.

2. Наявні ресурси не можуть одночасно та повно задовольнити всі існуючі потреби суспільства.

3. Ресурсів вистачає тільки на виробництво предметів споживання.

4. Ресурсів недостатньо для задоволення духовних потреб.

16. Що є визначальною рисою прояву сутності економічних інтересів?

1. Спрямованість уваги людей на певні об'єкти привласнення та споживання.

2. Зацікавленість особи у задоволенні власних потреб.

3. Соціальна форма прояву потреб, їх усвідомлення людиною.

4. Виникнення на основі економічних потреб діяльності людей.

17. Економічні інтереси породжують у людини:

1. Дії.

2. Стимули.

3. Нові потреби.

4. Всі відповіді правильні.

Тема 4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЗАКОНИ ЇЇ РОЗВИТКУ

План практичного заняття

 

1. Формаційний і цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку.

2. Типи економічних систем та їх еволюція.

3. Власність як економічна категорія. Суб’єкти та об’єкти власності.

4. Види і форми власності та форми господарювання.

Основні поняття

Система, економічна системи, економічні відносини, організаційно-економічні відносини, соціально-економічні відносини, ринкова економіка, власність, привласнення, розпорядження, володіння, використання, право власності, форма власності, первіснообщинна форма, рабовласницька форма, феодальна власність, капіталістична власність, приватна власність, суспільна власність, державна форма власності, корпоративна (акціонерна) власність, муніципальна (комунальна) власність, колективна власність.