ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. З фізики і побутової хімії
ПРОГРАМА З фізики і побутової хімії Для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів Для розумово відсталих дітей
Київ 2009
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Вивчення даного предмета у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей покликано забезпечити формування в учнів елементів знань про основні властивості фізичних тіл і речовин, про найважливіші фізичні і хімічні процеси, явища та їх закономірності. Програма з фізики і побутової хімії спрямована на посилення корекційно-виховного впливу на учнів, на поліпшення їхньої соціально-трудової адаптації та готовності до самостійного життя. Вивчення елементів фізики і побутової хімії дає змогу уточнити і розширити уявлення учнів про навколишній світ і про ті зміни, які відбуваються в ньому в результаті тих чи інших внутрішніх процесів і зовнішніх причин. Пояснення причин фізичних і хімічних явищ попередить виникнення помилкових уявлень, марновір’я. Цим буде закладено основи наукового розуміння дійсності. Знайомство учнів з найпростішими фізичними та хімічними явищами і процесами дозволяє дати початкові політехнічні знання, виробити в них життєво необхідні вміння і навички, які ґрунтуються на знаннях властивостей речовин, фізичних і хімічних закономірностей, необхідних для самостійної трудової діяльності. Цей навчальний предмет має великі можливості для формування світогляду, розвитку пізнавальної діяльності учнів, збагачення чуттєвого досвіду, а також корекції психіки розумово відсталих учнів. В процесі знайомства з фізичними і хімічними властивостями речовин необхідно розвивати в учнів спостережливість, уявлення, мовлення і мислення, вчити установлювати найважливіші причинно-наслідкові відношення та зв’язки. Добір змісту предмета «Фізика і побутова хімія» здійснено на основі загальних та спеціальних дидактичних принципів, виходячи з наукового розуміння сутності і специфіки процесу навчання розумово відсталих учнів. Найвагомішими серед них є принципи: єдності освітньої, розвивальної та виховної функції; доступності змісту навчання з урахуванням пізнавальних можливостей учнів; диференційованого та індивідуального підходу до учнів; наочності навчання при оптимальному поєднанні словесних, наочних та практичних методів; стимулювання мотивації та позитивного ставлення учнів до навчання; створення оптимальних умов для перебігу навчального процесу в спеціальній школі. Обов’язковою є корекційна спрямованість навчальної роботи, що передбачає цілеспрямований вплив педагогічного процесу на виправлення недоліків у різних сферах розвитку дитини, створення умов для його поліпшення на основі активізації та формування компенсаторних процесів психіки. Навчальний матеріал в програмі розміщений в предметній систематизації фізики і тісно пов’язаний з професійно-трудовим навчанням, з соціально-побутовим орієнтуванням, з життям і практичною діяльністю учнів. Викладання фізики і побутової хімії в умовах загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих дітей обмежується якісною характеристикою фізичних і хімічних явищ та їх закономірностей в математичних формулах. В процесі навчання фізики і побутової хімії учнів потрібно привчати спостерігати явища, помічати характерні, суттєво важливі закономірності та властивості предметів, виявляти причинні зв’язки між ними, вчити пізнавати дію законів природи в найпростіших технічних процесах і враховувати в своїй практичній діяльності. З цією метою необхідно збільшувати питому вагу таких методів і прийомів навчання, які дають змогу викликати та підтримувати пізнавальні інтереси учнів, активізувати мислення та мовлення, створювати такі умови навчальної діяльності, які сприяють формуванню й задоволенню потреб учня у спілкуванні, самореалізації, досягненні успіху. В процесі вивчення курсу необхідно широко використовувати життєвий досвід учнів, їхні спостереження, практичні вміння і навички, набуті ними у процесі навчання професійної праці, соціально-побутового орієнтування, в побуті тощо. Для розвитку активності і самостійності розумово відсталих учнів при вивчення всіх розділів програми рекомендується проводити лабораторно-практичні роботи, екскурсії, спостереження, організовувати демонстрацію дослідів. Це допоможе учням відтворити природні явища в лабораторних умовах, спостерігати прояви тих чи інших фізичних (хімічних) закономірностей, властивостей речовин, зрозуміти взаємозв’язок фізичних (хімічних) особливостей того чи іншого явища з його дією на людину, природу, оточення. Практично-лабораторні роботи дозволяють виробити необхідні вміння і навички, що ґрунтуються на одержаних знаннях, закріпити ці знання. Необхідно проводити екскурсії на промислові підприємства, в навчально-виробничі майстерні, на природу. Слід також використовувати сучасні аудіо та відеотехнічні засоби. Викладання фізики і хімії в загальноосвітньому навчальному закладі для розумово відсталих дітей необхідно будувати з максимальним використання дидактичних засобів. Кожний урок слід обладнати необхідними фізичними і хімічними приладами, посібниками, придбаними в навчколекторі чи виготовленими вчителями, широко використовувати на уроках фізичні і хімічні речовини, таблиці, плакати, малюнки, колекції. Крім цього необхідно мати зразки корисних копалин, фізичних і хімічних тіл та речовин, а також в достатній кількості роздатковий матеріал. Учні повинні не тільки спостерігати за дослідами, роботою приладів, розглядати таблиці, малюнки, плакати тощо, а й самі працювати з роздатковим матеріалом, виконувати практичні роботи, вправи, робити відповідні записи. Успіх вивчення найважливіших понять з фізики і побутової хімії багато в чому залежить від здійснення зв’язку викладання цього навчального предмета з уроками професійно-трудового навчання, соціально-побутового орієнтування, математики. Здійснення цього зв’язку повинно бути спрямоване, з одного боку, на удосконалення трудової підготовки, з другого – на більш доцільне вивчення фізики і побутової хімії. При вивчення доступних відомостей з фізики і побутової хімії необхідно приділяти більше уваги розвитку мовлення учнів, збагаченню їхнього словника фізико-хімічною лексикою (тертя, тиск, теплопровідність, важелі, блоки, ізолятори, провідники, розчинність тощо). Для фіксації навчального матеріалу з елементів фізики і побутової хімії учням необхідно мати зошити, в яких вони роблять малюнки, схеми, відображають проведені досліди. Тексти повинні бути чіткими, короткими і включати нові для учнів терміни, вирази. Уроки по вивченню елементів фізики і побутової хімії проводяться в 7-9 класах по 2 години на тиждень. У 8-9 класах допускається проведення в один день на тиждень двох уроків підряд, бо виконання практично-лабораторних робіт вимагає значної затрати часу. Всі навчальні заняття доцільно проводити в спеціально обладнаному кабінеті фізики і побутової хімії. Відсутність досвіду викладання фізики і побутової хімії в умовах загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих дітей створює певні труднощі у плануванні навчального матеріалу. При складанні планів (календарних, робочих) учителі можуть допускатися до двох крайностей – або перенасичувати зміст зайвим, абстрактним матеріалом, або, навпаки, спрощувати його за рахунок теоретичної частини чи узагальнень. Тому вчителю фізики і побутової хімії необхідно враховувати психофізичні особливості учнів і подавати матеріал, зміст якого був би доступним для дітей даної категорії і в той же час забезпечував розуміння положень найпростіших відомостей про фізичні і хімічні явища та їх закономірності. Вперше навчальна програма розроблена та подається за новою структурою, що складається з п’яти колонок. Так в четвертій колонці подається орієнтовний перелік навчальних досягнень, які є передумовою успішного виконання учнями певних видів навчальної або практичної діяльності (наприклад, засвоєння знань, умінь, навичок). У розумово відсталих учнів ці психічні властивості формуються найуспішніше у спеціально створених умовах колекційного навчання, спрямованого на максимальне подолання порушень психічних структур, процесів, функцій. Для найефективнішого розв’язання корекційних завдань, у п’ятій колонці наведено перелік найважливіших психічних процесів, які можуть бути розвинені або сформовані у процесі вивчення того чи іншого розділу навчальної програми. З тим, щоб полегшити підготовку вчителя до уроку, у другій частині програми подається орієнтовний тематичний план.
|