V. ЕЛЕМЕНТАРНІ ВІДОМОСТІ З ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ
1. Складання електричного кола з різним з’єднанням провідників.
2. Зачистка проводів, зрощування проводів.
3. Монтаж розетки, патрона, вимикача, вилки.
4. Усунення елементарних пошкоджень в електроплитці, електропрасці.
5. Монтаж щитка з електричним дзвінком і кнопкою.
6. Зняття показників електролічильника і обчислення оплати за витрачену електроенергію.
7. Вивчення дії трансформатора. Зміна напруги за допомоги трансформатора.
| №
| Зміст
| Кількість
годин
| Навчальні
досягнення
| Корекційна
Спрямованість
|
| 7 клас
(68 годин)
|
| І Вступ
|
|
| 1.Що вивчає фізика
|
|
|
|
|
| 1.1.Фізика – наука про природу і її значення в житті людини. Зміни, що відбуваються в природі. Фізичні терміни і фізичні закони, фізичні прилади
|
| Учень розуміє, що таке природа; виділяє фізику, як окрему науку; переконується в перебуванні природи в безперервній зміні, або русі; встановлює закономірність цих змін, або рухів; переконується в важливості законів фізики і їх використанні;застосовує нові фізичні терміни.
| Розвиток системи узагальнених поглядів на природу, її закони, фізичні явища, причини їх виникнення та місце людини в ньому.
|
|
| 1.2.Спостереження і досліди. Фізичні величини та їх вимірювання. Визначення основних характеристик вимірювальних засобів.
|
| Вміє спостерігати за явищами, які відбуваються в природі; досліджує зміну явищ; робить вимірювання при проведенні дослідів; визначає фізичні величини; застосовує одиниці вимірювання фізичних величин; вимірює фізичні величини; використовує прилади для вимірювання фізичних величин; визначає основні характеристики вимірювальних приладів.
| Формування знань про фізичні явища та вмінь спостерігати за ними. Розвиток словникового запасу, розширення і уточнення запасу уявлень.
|
|
| 1.3.Вимірювання об’єму рідини і об’єму твердих тіл неправильної форми (лабораторна робота)
|
| Вміє вимірювати об’єм рідини і об’єм твердого тіла неправильної форми.
| Формування перцептивних дій про фізичні величини та їх вимірювання. Розвиток всіх видів сприймання (за аналізаторами, сприймання часу, простору). Корекція сприймання образу, явищ, подій. Розвиток основних характеристик вимірювальних засобів та навичок користування вимірювальними приладами.
|
| ІІ Фізико-хімічні властивості речовин
|
|
| 1.Початкові відомості про фізичні тіла і речовини
|
|
| Розвиток мовлення, орієнтування в навколишньому світі та активного словникового запасу. Формування аналітико-синтетичного типу сприймання, розуміння змісту завдання на сприймання.
|
|
| 1.1.Поняття «тіло» і «речовина». Будова речовини. Відмінність у молекулярній будові твердих тіл, рідин і газів
|
| Розуміє словосполучення «фізичне тіло»; відрізняє поняття «тіло» і «речовина»; знає про існування частинок, з яких складається речовина;
Розуміє, що всі молекули даної речовини однакові; дізнається: про поділ молекул на атоми; про величину молекул; встановлює відмінність у молекулярній будові твердих тіл, рідин і газів.
|
|
| 1.2.Три агрегатних стани речовини: твердий, рідкий, газоподібний
|
| Поділяє фізичні тіла на три класи: тверді, рідкі і газоподібні; розуміє, що речовина у природі перебуває в трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному; порівнює збереження форми і об’єму твердими тілами, рідинами і газами; встановлює загальні властивості твердих тіл, рідин і газів.
| Розвиток уміння утримувати інформацію та прийомів її пригадування. Створення стимулюючої мотивації
|
|
| 2. Маса
|
|
| Розвиток прийомів порівняння, класифікації, систематизації тіл і речовин за формою, кольором, розмірами, запахом, смаком. Установлення причинно-наслідкових залежностей тіла від його властивостей. Формування уявлень про зміну форми тіла.
|
|
| 2.1.Маса. Сила. Дія сили. Явище тяжіння. Сила тяжіння.
|
| Встановлює причини зміни руху тіла; зазначає дію сили на тіло при зміні швидкості руху тіла; пояснює деформацію тіла під дією сили; переконується в дії сили притягнення Землі іншими тілами; дізнається про припливи і відливи води в океанах і морях; переконується в існуванні маси тіла; встановлює залежність дії сили тяжіння від маси тіла.
|
|
| 2.2.Визначення маси тіла за допомогою терезів (лабораторна робота)
|
| Вміє вимірювати масу різних тіл за допомогою терезів; встановлює одиниці вимірювання маси.
| Розвиток обсягу смислової та словесно-логічної пам’яті, стимулювання інтересу до навчального матеріалу. Корекція усіх форм мислення. Формування понять на основі усвідомлення не лише суттєвих ознак, а й змінних, другорядних.
Розвиток мислительних операцій: порівняння, класифікації, узагальнення.
|
|
| 2.3.Густина речовини і її врахування в техніці
|
| Досліджує залежність маси тіл однакового об’єму від речовин, з яких зроблені ці тіла; встановлює, що тіла однакової маси, виготовлені з різних речовин, мають різні об’єми; вміє визначити густину речовин; користується одиницями вимірювання густини; вміє користуватися таблицею густини речовин, визначити масу тіла за його об’ємом і густиною речовини, з якої зроблене тіло; вміє визначити об’єм тіла за його масою і густиною речовини, з якої зроблене тіло.
| Формування умінь обчислювати густину речовин, визначати масу тіла за густиною і об’ємом.
|
|
| 2.4.Визначення густини речовини твердого тіла (лабораторна робота)
|
|
|
| 3.Властивості твердих тіл
|
|
| Розвиток сприймання й обсягу пам’яті про форму і об’єм твердих тіл, їх властивості та використання. Формування уявлень про зміну форми твердого тіла під дією іншого тіла. Засвоєння назв твердих тіл.
|
|
| 3.1. Сталість форми і об’єму твердих тіл. Зміна форми і об’єму твердих тіл під дією зовнішніх сил. Види деформацій твердих тіл.
|
| Розпізнає тверді тіла за їх формою; відзначає, що форма твердих тіл не змінюється за нормальних умов; встановлює, що форма твердих тіл змінюється при дії на них певної сили; дає визначення деформації тіла; встановлює сталість об’єму твердого тіла за нормальних умов.
|
|
| 3.2.Пружність твердих тіл, їх використання в техніці і побуті
|
| Досліджує виникнення сили пружності; розрізняє деформацію пружності від інших видів деформації; наводить приклади різних пружних тіл; розрізняє різні види пружних деформацій; вміє розпізнавати деформації розтягування, стиснення, згинання, кручення.
| Розвиток рухів, дій операцій, за допомогою яких виконуються практичні завдання (аналіз та розуміння умов завдання, планування та організація його виконання, самоконтроль діяльності).
|
|
| 3.3. Пластичність твердих тіл, їх використання в техніці і побуті
|
| Оприділяє такі властивості тіл як пластичність і крихкість; розпізнає зміну форми пластичних тіл, використання цієї властивості в побуті, будівництві; відзначає руйнування твердих крихких тіл при дії на них певної сили; знає використання крихких тіл на практиці.
| Розвиток цілісності, структурності, осмисленості відчуттів. Корекція пізнавальних процесів спостереження, запам’ятовування, відтворення.
|
|
| 3.4.Крихкість твердих тіл, їх врахування в техніці і побуті
|
|
|
| 3.5.Горючі і негорючі
|
| Класифікує тверді речовини на горючі і не горючі; визначає умови горіння твердих речовин; відзначає виділення світла і теплоти при горінні; досліджує важливість повітря для підтримання горіння; вміє використовувати негорючі речовини, знає якими способами можна припинити горіння.
| Розвиток уміння виділяти головне у завданні, утримувати здобуту інформацію, користуватися нею у практичній діяльності.
|
|
| 4. Початкові відомості про теплові явища
|
|
| Формування понять про горючі, негорючі, рідкі і газоподібні тіла (стани), про розширення і стиснення тіл під час їх нагрівання, про врахування цих властивостей у народному господарстві. Розвиток активного словникового запасу, наочно- практичного (дійового) мислення. Формування понять «теплові явища», «температура тіла», «термометр», «одиниця температури», «теплопровідність».
|
|
| 4.1.Зміна об’єму твердих тіл. Розширення і стискання твердих тіл при нагріванні і охолодженні. Залежність розширення твердих тіл. Врахування цієї властивості в техніці.
|
| Демонструє зміну об’єму твердих тіл при нагріванні; демонструє на приладах розширення твердих тіл при нагріванні, і стиснення — при охолодженні; визначає залежність розширення твердих тіл; усвідомлює врахування теплового розширення і стиснення твердих тіл у техніці, на залізничному транспорті, газо- і водопроводах.
|
|
| 4.2. Поняття про температуру. Термометр і його будова. Типи термометрів. Вимірювання температури. Одиниця вимірювання температури. Температура вище і нижче 0°С. Записи температури («+», «–»).
|
| Характеризує тепловий стан тіл — їх температурою; вміє вимірювати температуру тіл термометрами; розрізняє різницю в будові різних термометрів; усвідомлює про точність вимірювання температури тіла людини;оцінює поділку шкали термометра; користується одиницею вимірювання температури — градусом; розрізняє і відповідно позначає температуру вище і нижче нуля.
| Розвиток відчуттів різної модальності та їх діагностика. Діагностика та розвиток задатків щодо відчуттів окремих модальностей (тактильні, больові, температурні).
Розвиток уміння користуватися термометром, навичок вимірювання температури тіла, води, повітря на основі орієнтування у способах виконання цих дій.
|
|
|
4.3.Визначення температури повітря, води, людського тіла (практична робота).
|
| Формування уявлень про предмети і явища, що в даний момент не діють на органи чуття (розвиток аналізу і синтезу, відтворення і узагальнення знань про властивості твердих тіл під час нагрівання і охолодження).
|
|
| 4.4.Зміна властивостей твердих тіл при нагріванні й охолодженні. Врахування цієї властивості твердих тіл (в техніці і побуті).
|
| Переконується в зміні властивостей пружних тіл, які при нагріванні стають пластичними, а при охолодженні — знов стають пружними; відзначає зміну властивостей крихких тіл, які при нагріванні стають пластичними, а при охолодженні набирають попередніх властивостей; встановлює зміну твердості пластичних тіл при нагріванні і твердненні.
|
|
| 4.5.Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший. Плавлення і тверднення. Легкоплавкі і тугоплавкі тверді тіла. Врахування цієї властивості в техніці і побуті
|
| Залежно від умов встановлює агрегатні стани речовин; усвідомлює перехід речовин з твердого стану в рідкий та газоподібний при поступовому нагріванні і навпаки; оприділяє процес плавлення і тверднення при досягненні нагрітості речовини до певної температури; визначає за таблицею тугоплавкі і легкоплавкі речовини; переконується в сталості маси речовини в процесі плавлення і тверднення.
| Формування усіх сторін та складових навчальної діяльності: потреб, мотивів, інтересу до процесу, змісту та результату діяльності.
|
|
| 4.6.Спостереження за процесами плавлення і тверднення твердих речовин. Відливання форм. Паяння за допомогою електропаяльника (практична робота)
|
| Вміє самостійно виконувати досліди і спостерігати за процесами плавлення і тверднення; використовує плавлення при паянні електропаяльником; при відливанні форм.
| Розвиток дослідних навичок для здобуття доказу теплопровідності твердих тіл.
|
|
| 4.7.Теплопровідність твердих тіл. Добрі і погані провідники тепла/холоду. Врахування цієї властивості в будівництві, техніці, побуті. Одяг людей в різні пори року.
|
| Пояснює процес передачі тепла від більш нагрітого до менш нагрітого тіла; за таблицею відзначає добрі і погані проповідники тепла (холоду); знає як враховується теплопровідність в будівництві, техніці, побуті; використовує в своїй практичній діяльності теплопровідність твердих тіл.
| Оволодіння діями, операціями та способами проведення дослідів, за допомогою яких встановлюється, що різні тверді речовини мають неоднакову теплопровідність. Надання дослідній діяльності усвідомленого характеру.
Розвиток наочно-конкретного мислення про закономірності переходу речовин з твердого стану в рідкий та з рідкого в твердий за певних умов.
|
|
| 5. Властивості та застосування металів
|
|
| Поповнення та розширення знань про метали, їх види та застосування. Вироблення узагальнених уявлень про властивості металів: плавкість, теплопровідність, пружність, пластичність у єдності з розвитком словесного мовлення на основі широкого використання наочності і предметно-практичної діяльності.
|
|
| 5.1.Фізичні властивості металів: колір, плавкість, теплопровідність, теплове розширення.
Хімічні властивості металів – корозійна стійкість.
Механічні властивості металів: блиск, міцність, твердість, пружність, в’язкість, пластичність, крихкість, ковкість. Класифікація металів: чорні, кольорові і благородні.
|
| Класифікує метали на чорні, кольорові і благородні; розділяє властивості металів на фізичні, хімічні й механічні; відносить до фізичних властивостей металів: колір, температуру плавлення, теплопровідність, теплове розширення, електропровідність; виділяє найголовнішу з хімічних властивостей металів — корозійну стійкість; виділяє механічні властивості металів: блиск, міцність, твердість, пружність, в’язкість, пластичність.
|
|
| 5.2.Чорні метали: залізо, чавун, сталь. Властивості чорних металів. Притягання чорних металів магнітом. Використання чорних металів у народному господарстві.
|
| Вділяє особливу властивість чорних металів - притягання магнітом; зазначає проявлення властивостей, які мають всі метали; порівнює між собою на твердість залізо, чавун і сталь; знає, де використовують чорні метали і що з них виготовлюють.
| Розвиток осмисленої пам’яті і абстрактно-логічного мислення здійснюється у процесі практичної діяльності, в основу якої покладено виконання операцій аналізу і узагальнення. Розчленування предмета, явища, речовини на окремі частини, елементи з подальшим об’єднанням їх у ціле, встановлення істотних зв’язків між ними. Так здійснюється перехід від уявлення про предмет до поняття про нього.
Формування уявлення про добування залізної руди, способи її переплавки.
Розвиток уміння класифікувати метали на основі одержання знань про їх фізичні, хімічні та механічні властивості.
Усвідомлення залежності застосування металів у техніці, будівництві, на транспорті від таких їх властивостей як пружність, в’язкість, пластичність, твердість, міцність, корозійність.
Формування знань і практичних умінь для запобігання корозії металів та захисту металевих виробів від корозії.
Виховання в учнів бережливого ставлення до благородних металів, економного використання міді, алюмінію, цинку, свинця.
|
|
|
5.3.Залізна руда. Виплавка чавуну і сталі. Доменна піч. Ржавіння чорних металів. Способи запобігання корозії.
|
|
Знає, з чого виробляють залізо, чавун і сталь; знає, що залізну руду видобувають із надр землі; дає характеристику доменної печі, в якій виплавляють чавун, і сталеплавильної печі, в якій виплавляють сталь; стверджує руйнування твердих металів у наслідок ржавіння (їх взаємодія з навколишнім середовищем); визначає інтенсивність корозії; виділяє способи запобігання корозії.
|
|
| 5.4.Кольорові метали: алюміній, мідь, цинк, свинець, олово. Властивості цих металів. Використання в народному господарстві.
|
| Виділяє з кольорових металів алюміній, мідь, цинк, свинець, олово; дає їх характеристику та використання в машинобудуванні, на транспорті, будівництві, в електротехніці; радіоапаратурі.
|
|
| 5.5.Благородні метали: золото, платина, срібло. Властивості цих металів. Використання благородних металів в народному господарстві.
|
| Виділяє благородні метали — золото, платину, срібло; дає характеристику золота, використання як валютного металу, в ювелірній справі, зубопротезуванні; дає характеристику платині, його використання в хімічній промисловості, електротехніці, медицині, ювелірній справі; дає характеристику сріблу, його використання для виготовлення грошей, прикрас, медичних інструментів, хімічного посуду, фото справі; підкреслює дію срібла по знезаражуванні води.
| Корекція основних видів діяльності (аналіз і розуміння умов практичної діяльності, планування, організація виконання завдання, самоконтроль, самооцінка). Формування рис особистості, необхідних для ефективного розв’язання навчальної задачі: самостійність, організованість, акуратність, цілеспрямованість.
|
|
| 5.6. Сплави: бронза, латунь, дюралюміній, силумін, паяльне олово. Властивості цих сплавів. Використання сплавів в народному господарстві.
|
| Знає, як утворюються сплави; характеризує утворення латуні, бронзи, дюралюмінію, силуміну, паяльного олова; знає про використання кожного із зазначених сплавів; обґрунтовує виготовлення деталей з того чи іншого сплаву.
| Розвиток регулюючої функції мовлення на основі практичної діяльності: розуміння інструкції, виконання словесних вказівок, готовність прийняти вербальну допомогу, надати її іншому.
|
|
| 6. Рідина в природі і житті людини
|
|
| Розвиток уявлень про основні властивості рідин, їх відмінності від твердих речовин. Корекція зорових, нюхових, смакових, органічних відчуттів.
|
|
| 6.1.Відмінні властивості рідин від твердих тіл: текучість, відсутність форми, сталість об’єму. Порівняння рідин за зовнішніми ознаками: колір, запах, смак.
|
| Порівнює властивості рідин з твердими тілами за формою і об’ємом; встановлює відмінність цих властивостей — приймання рідинами форми посудини, в яку їх наливають; пояснює ці властивості на основі молекулярної будови рідин; виділяє такі властивості рідин, як колір, запах, смак; розрізняє рідини за цими ознаками.
|
|
| 6.2. Густина рідин. Порівняння густини рідин з густиною твердих тіл. Рідини легші і важчі за воду. Визначення густини рідини (лабораторна робота).
|
| Порівнює густину рідин з густиною твердих тіл на основі молекулярної будови рідин і речовин твердих тіл; розрізняє різні рідини зо об’ємом і масою; виділяє рідини, важчі і легші за воду; вміє визначати густину рідини; користується таблицею густини рідин.
| Розвиток пам’яті, осмисленого запам’ятовування, прийомів пригадування, відтворення образу предмета, об’єкта, що пригадується, створення стимулюючої ситуації.
|
|
| 6.3.Рідини як розчинники:
а) Вода як розчинник. Розчинні і нерозчинні у воді речовини. Розчини насичені і ненасичені (лабораторна робота).
б) Очищення води від домішок: відстоювання, фільтрування.
в) Інші рідини як розчинники: бензин, ацетон, гас, скипидар. Видалення плям із тканин.
г) Охорона водних ресурсів.
д) Приготування розчинів і фільтрування
|
| Виділяє речовини, які розчиняються і які не розчиняються у воді; вміє приготувати розчини; поділяє розчини на насичені і ненасичені; підкреслює, що розчинність газів ефективніша при охолодженні; виділяє значення властивості води розчиняти речовини для рослин, тварин і людей; розуміє необхідність очищення природної води від домішок; виконує досліди по відстоюванню і фільтруванню води; розуміє чому потрібно охороняти водні ресурси, економити використання питної води.
| Формування умінь і навичок економного використання запасів питної води та водних ресурсів для потреб господарства.
Розвиток умінь переносити у практичні ситуації засвоєнні на уроці уміння і навички інтелектуальної діяльності.
Розвиток конкретних уявлень про способи природного та штучного очищення води від домішок з метою запобігання інфекційних хвороб.
|
|
| 6.4. Розширення і стиснення рідин при нагріванні і охолодженні. Використання цієї властивості рідин в техніці і побуті. Особливості розширення води.
|
| Розуміє, як рідини розширюються при нагріванні і стискуються при охолодженні; розкриває залежність розширення рідин від зміни температури, об’єму рідин і від виду речовин; звертає увагу на особливості розширення води; знає, чому потрібно враховувати розширення рідин при нагріванні в техніці і побуті.
| Розвиток орієнтування у завданні, вибір і планування дій відповідно до мети. Розвиток наочно-образного, практично-дійового мислення.
|
|
| 6.5.Перехід рідин з одного агрегатного стану в інший. Три агрегатних стани води. Кругообіг води в природі.
|
| Розуміє, як відбуваються процеси плавлення, тверднення, пароутворення; пояснює кругообіг води в природі; усвідомлює, яке значення має зміна агрегатних станів речовини в практиці.
| Розвиток розумових здібностей, розширення і уточнення уявлень.
|
|
| 6.6.Кипіння, температура кипіння рідин. Випаровування і конденсація. Швидкість випаровування і її залежність. Виникнення туману, хмар. Насичення, опади у вигляді дощу, снігу, граду. Роса, іній. Вологе і сухе повітря. Узагальнення.
|
| Визначає означення кипіння як процес перетворення рідини в пару; переконується, що під час кипіння рідини її температура не змінюється, відзначає застосування явища кипіння в техніці і побуті; пояснює пароутвореня як процес переходу рідини в пару; засвоює, що випаровування відбувається з поверхні рідини; встановлює залежність швидкості випаровування від виду рідини, площі поверхні рідини, температури рідини, під час вітру; проводить дослід по конденсації пари рідини; пояснює виникнення туману, хмар, опадів у вигляді дощу, снігу граду, виникнення роси, інею; розуміє синоптичні повідомленні про погоду.
| Розвиток аналітико-синтетичної мисленнєвої діяльності, опосередкованого і узагальненого пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.
|
|
| 6.7. Тиск рідин. Передавання тиску рідинами. Порівняння тиску рідин на різних глибинах. Застосування тиску рідин у техніці. Гідравлічні машини.
|
| Переконується про існування тиску рідин, його дію на дно і стінки посудини; встановлює залежність тиску рідин від висоти стовпа рідини; доводить, що на відміну від твердих тіл, рідини передають зовнішній тиск в кожну її точку; наводить приклади застосування тиску рідин у техніці; пояснює будову і дію гідравлічних машин.
| Розвиток умінь порівнювати предмети, явища, процеси, виділяти подібні та відмінні ознаки предметів, виконувати найпростіші класифікації за їх суттєвими ознаками, встановлювати причинні залежності.
Формування знань про сполучні посуди різної форми і різного об’єму, розвиток зорового сприймання на основі дослідів, які доводять, що у з’єднаних посудинах рідина вільно перетікає з однієї посудини в іншу.
|
|
| 6.8. Сполучені посудини. Закон сполучених посудин і його використання в техніці (водомірне скло, водяний рівень, шлюзування суден, водопровід, водонапірна башта, фонтан).
|
| Знає, що таке сполучені посудини і як в них встановлюється рівень рідини; називає приклади сполучених посудин в техніці і побуті; пояснює будову і дію водомірного скла в парових котлах; знає, за яким принципом шлюзуються судна; відзначає роль водонапірної башти при проведені водопроводу; може пояснити дію східчастого фонтану.
|
|
| 6.9. Виштовхувальна сила рідин. Залежність виштовхувальної сили води. Архімедова сила, її визначення (лабораторна робота).
|
| Досліджує, як виникає виштовхувальна сила рідини; встановлює залежність виштовхувальної сили рідини від густини рідини; визначає величину виштовхувальної сили, що діє на занурене в рідину тіло.
| Формування усвідомленого, активного, самостійного виконання дітьми різноманітних навчальних і практичних завдань засобами спеціально організації їхньої предметно-практичної, розумової та мовленнєвої діяльності.
|
|
| 6.10. Плавання тіл. Денсиметр (аерометр), види денсиметрів.
Вимірювання густини рідини за допомогою денсиметра (практична робота).
|
| Знає умови плавання тіл в залежності, від густини тіла і густини рідини та різницю між силою тяжіння і виштовхувальною силою рідини; встановлює, що тіла можуть плавати на поверхні рідини, або тонути залежно від густини речовини тіла і рідини.
|
| 8 клас
(68 годин)
|
|
| 7.Фізичні властивості газів
|
|
| Сприяння концентрації уваги на предметах та явищах, що вивчаються, адекватному сприйманні навчального матеріалу, його осмисленню.
|
|
| 7.1.Фізичні властивості газів. Використання фізичних властивостей газів людиною
|
| Знає: що гази не мають сталої форми і об’єму; що гази можуть стискуватись; відзначає, що гази тиснуть в усіх напрямах однаково; доводить на дослідах, що гази мають масу; наводить приклади використання фізичних властивостей газів.
|
|
| 7.2. Горючі і негорючі гази. Запобіжні заходи в поводженні з газами
|
| Класифікує горючі і негорючі гази; пояснює хімічну реакцію під час горіння газів; дає характеристику природному газу і його використання; знає, які гази використовують для різання і зварювання металів; розрізняє нейтральні і отруйні гази; застерігає про обережне поводження з горючими і отруйними газами; називає запобіжні заходи під час використання газів; знає способи гасіння пожеж.
| Розвиток прийомів довільного запам’ятовування, зберігання у довготривалій пам’яті, пригадування, відтворення і використання засвоєного матеріалу в аналогічній ситуації.
Усвідомлення можливих негативних наслідків для людини та середовища необережного поводження з горючими й отруйними газами.
|
|
| 7.3. Розширення і стиснення газів при нагріванні й охолодженні. Порівняння з розширенням і стисненням твердих тіл і рідин. Тепле повітря легше холодного. Конвекція газів і врахування цієї особливості в народному господарстві. Рух повітря в природі – вітер. П флюгер. Використання сили вітру людиною: вітряні млини, парусні судна, човни.
|
| Пояснює на досліді розширення газів (повітря) при нагріванні і стиснення при охолодженні; спирається на експериментальні досліди про однакове об’ємне розширення всіх газів; встановлює відмінність розширення (стиснення) газів від розширення (стиснення) твердих тіл і рідин; підкреслює практичне врахування розширення (стиснення) газів; дає визначення конвенції як поширення теплоти через переміщення шарів газів; вміє визначити напрям і силу вітру по флюгеру; пояснює будову і роботу центрального водяного опалення; дає характеристику урагану, шторму, виникнення бризів на берегах морів; знає, як використовується сила вітру людиною.
| Самостійне виконання вправ на диференціацію понять «розширення» і «стиснення», «конвекція», «рух повітря». Використання цих властивостей людиною.
Розвиток спостереження за розширенням газів під час нагрівання та стиснення під час охолодження.
Формування уявлень щодо застосування конвенції у промисловості та будівництві. Розвиток мовлення на основі збагачення словника словами, що означають властивості газів, їх використання у техніці і побуті людини.
|
|
| 7.4.Теплопровідність повітря. Повітря – поганий провідник тепла. Використання цієї властивості повітря в побуті, техніці: одяг людей, подвійні рами в приміщеннях. Порівняння теплопровідності повітря з теплопровідністю твердих і рідких тіл.
|
| Вміє пояснити погану теплопровідність повітря; порівнює теплопровідність повітря з теплопровідністю твердих тіл і рідин; знає, чому термос довго зберігає чай гарячим, квас — холодним; відзначає, як людина використовує погану теплопровідність повітря при носінні одягу зимою і літом.
| Розвиток наочно-образного, наочно-дійового мислення, на основі проведення дослідів, що підтверджують існування атмосферного тиску.
|
|
| 7.5. Тиск повітря. Атмосферний тиск
|
| Подає визначення атмосфери; пояснює існування атмосферного тиску на основі знань про масу повітря; проводить досліди, які підтверджують існування атмосферного тиску; усвідомлює, як змінюється густина атмосфери зі збільшенням висоти; встановлює залежність між висотою і тиском повітря; знає: як і чим вимірювати атмосферний тиск; що береться за нормальний атмосферний тиск; пояснює зміну погоди, пов’язуючи її із зміною атмосферного тиску; пояснює будову і дію барометра, манометра.
| Розвиток готовності до пізнавальної діяльності, до оволодіння індивідуальним соціально-практичним досвідом. Формув
Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...
|
Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...
|
Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...
|
Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...
|
Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними
Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...
Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...
Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.
...
|
Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...
Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...
Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.
Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...
|
|
