ПЕРЕДМОВА. ТЕМА 1 Історія європейської інтеграціїЗМІСТ
ПЕРЕЛІК АБРЕВІАТУР_ 9 ПЕРЕЛІК ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ_ 10 ПЕРЕЛІК СПРАВ_ 18 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА_ 31 ПЕРЕДМОВА_ 41 АНОТАЦІЯ_ 43 ЧАСТИНА 1 ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПРИНЦИПИ, СИСТЕМА, ДЖЕРЕЛА_ 45 ТЕМА 1 Історія європейської інтеграції. Правове становище Європейського Союзу як міжнародної організації. Наддержавні та міждержавні форми співробітництва держав-членів Європейського Союзу_ 45 1.1. Передумови європейської інтеграції 45 1.2. Створення Європейських Співтовариств 46 1.3. Створення Європейського Союзу_ 48 Контрольні питання _ 52 ТЕМА 2 Інститути Європейського Союзу_ 53 2.1. Рада Міністрів 53 2.2. Європейська Комісія 55 2.3. Європейський Парламент 56 2.4. Європейський Суд Правосуддя 59 2.5. Суд Першої Інстанції 60 2.6. Судові палати Європейського Суду Правосуддя / Суду Першої Інстанції 61 2.7. Європейська Рада 62 2.8. Європейський Центральний Банк 63 2.9. Рахункова Палата 63 Контрольні питання _ 63 ТЕМА 3 Правова система ЄС та Співтовариства. Джерела, загальні принципи_ 64 3.1. Джерела права ЄС та Співтовариства 64 3.2. Загальні принципи права Європейського Співтовариства 67 Контрольні питання _ 70 ТЕМА 4 Вплив права Співтовариства на правові системи держав-членiв. Перегляд права Співтовариства_ 71 4.1. Доктрина верховенства права Співтовариства над національним правом держав-членів 71 4.2. Доктрина прямої дії права Співтовариства 73 4.2.1. Пряма дія положень Договору про Співтовариство_ 73 4.2.2. Пряма дія мiжнародних угод_ 74 4.2.3. Пряма дія регламентів_ 74 4.2.4. Пряма дія директив і рiшень 75 4.3. Вiдповiдальнiсть держав-членів перед індивідами за порушення права Співтовариства 76 4.3.1. Принцип відповідальності держав-членів за неімплементацію директив_ 76 4.3.2. Принцип відповідальності держав-членів за порушення права Співтовариства 77 4.4. Відповідальність Співтовариства. Судовий перегляд актів чи бездіяльності інститутів ЄС_ 79 4.5. Судовий перегляд актів інститутів Європейського Союзу_ 80 4.5.1. Елементи судового перегляду актів інститутів Європейського Союзу за статтею 230 Договору про Співтовариство_ 80 4.5.2. Судовий перегляд у випадку бездіяльності інститутів Європейського Союзу за статтею 232 Договору про Співтовариство_ 81 4.5.3. Судовий перегляд за статтею 241 Договору про Співтовариство (непрямий перегляд) 82 Контрольні питання _ 82 ТЕМА 5 Лісабонський Договір (Договір про Реформи) 83 5.1. Історія розробки Конституційного Договору ЄС. Європейський Конвент 83 5.2. Підписання Лісабонського Договору_ 85 5.3. Структура та зміст Лісабонського договору. Основні положення 86 5.4. Набрання чинності та майбутнє Лісабонського Договору_ 88 Контрольні питання _ 89 ТЕМА 6 Права людини та Європейський Союз 90 6.1. Співвідношення компетенції Ради Європи та Європейського Союзу в сфері захисту прав людини_ 90 6.2. Еволюція та місце прав людини у праві Європейського Союзу_ 94 Контрольні питання _ 101 ЧАСТИНА 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПІЛЬНОГО РИНКУ СПІВТОВАРИСТВА 102 ТЕМА 7. Вільний рух товарів у Співтоваристві 102 7.1. Спільний ринок як мета Співтовариства 102 7.2. Фіскальні заходи_ 104 7.2.1. Митний союз. Заборона мит на імпорт та експорт до Європейського Союзу та всіх зборів, що мають еквівалентний ефект 104 7.2.2. Заборона дискримінаційного оподаткування 106 7.3. Нефіскальні заходи. Кількісні обмеження та заходи, що мають еквівалентний ефект 108 7.3.1. Обмеження імпорту_ 108 7.3.2. Обмеження експорту_ 113 7.3.3. Винятки із застосування статей 28, 29 Договору про Співтовариство_ 113 Контрольні питання _ 114 ТЕМА 8 Вільний рух осіб у Співтоваристві 115 8.1. Засади вільного руху осіб_ 115 8.2. Вільний рух працівників 116 8.2.1. Коло осіб, що можуть користуватися правом вільного руху працівників_ 117 8.2.2. Право працівників на вільний рух у межах ЄС_ 119 8.2.3. Однакове ставлення щодо працівників та членів їх родини_ 119 8.2.4. Право працівників та їх родин на постійне проживання після закінчення трудових відносин у державі-члені ЄС_ 121 8.2.5. Винятки щодо державних службовців_ 122 8.2.6. Обмеження вільного руху працівників_ 123 8.2.7. Процесуальні гарантії вільного руху працівників_ 124 8.3. Свобода ділового заснування у Співтоваристві 125 8.3.1. Свобода ділового заснування компаній_ 128 8.3.2. Взаємне визнання професійних кваліфікацій та дипломів_ 129 8.4. Свобода надання й отримання послуг 134 8.4.1. Послуги_ 135 8.4.2. Транскордонний характер послуг у праві Співтовариства 138 8.4.3. Свобода отримання послуг у Співтоваристві та визначення кваліфікацій осіб, які надають послуги_ 139 8.4.4. Деякі практичні аспекти свободи надання послуг за правом Співтовариства (на прикладі сфери інвестиційних послуг) 140 Контрольні питання _ 143 ТЕМА 9 Свобода руху капіталу в Співтоваристві 144 9.1. Поняття капіталу та руху капіталу. Принцип свободи руху капіталу_ 144 9.2. Винятки (дозволені обмеження) з принципу свободи руху капіталу та їх застосування 147 9.3. Особливості регулювання надання фінансових послуг і діяльності кредитних установ 155 Контрольні питання _ 159 ЧАСТИНА 3. СПІЛЬНІ ПОЛІТИКИ СПІВТОВАРИСТВА_ 160 ТЕМА 10 Спільна торговельна політика Співтовариства_ 160 10.1. Правові особливості спільної торговельної політики Співтовариства 160 10.2. Регулювання експорту_ 163 10.3. Регулювання імпорту_ 165 10.3.1. Тарифне регулювання 165 10.3.2. Режим генералізованих тарифних преференцій_ 166 10.3.3. Нетарифне регулювання 169 10.4. Регулювання кількісних обмежень 179 Контрольні питання _ 181 ТЕМА 11 Спільна митна політика та митне право Співтовариства_ 182 11.1. Джерела митного права Співтовариства 185 11.2. Митний союз Співтовариства 186 11.3. Митна територія Співтовариства 187 11.4. Основні принципи тарифного та нетарифного регулювання в Співтоваристві 188 11.5. Єдиний митний тариф Співтовариства 190 11.6. Види мит Єдиного митного тарифу Співтовариства 191 11.7. Визначення країни походження товарів 193 11.8. Визначення митної вартості товарів 195 11.9. Митні режими Співтовариства 196 Контрольні питання _ 198 ТЕМА 12 Конкурентна політика Співтовариства_ 199 12.1. Поняття та функції права Співтовариства з конкурентної політики_ 199 12.2. Регулювання угод між суб’єктами підприємницької діяльності 202 12.3. Регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що посідають домінуюче становище на Спільному ринку Співтовариства 208 12.3. Контроль за концентрацією суб’єктів підприємницької діяльності на Спільному ринку Співтовариства 212 12.5. Регулювання надання державної допомоги суб’єктам підприємницької діяльності 215 Контрольні питання _ 219 ТЕМА 13 Економічний та валютний союз 220 13.1. Історія створення Економічного та валютного союзу_ 220 13.2. Етапи створення Економічного та валютного союзу_ 222 13.3. Наслідки запровадження євро_ 231 Контрольні питання _ 233 ТЕМА 14 Спільна аграрна політика Співтовариства 234 14.1. Загальна характеристика спільної аграрної політики Співтовариства 234 14.1.1. Передумови спільної аграрної політики Співтовариства 234 14.1.2. Поняття спільної аграрної політики Співтовариства 234 14.1.3. Засади спільної аграрної політики Співтовариства 235 14.1.4. Завдання аграрної політики Співтовариства 235 14.1.5. Фінансування спільної аграрної політики Співтовариства 236 14.2. Поняття “сільськогосподарська продукція” і “сільськогосподарський товаровиробник” у праві Співтовариства 237 14.3. Правові інструменти спільної аграрної політики Співтовариства 240 14.3.1. Загальний огляд правових інструментів спільної аграрної політики Співтовариства 240 14.3.2. Сільськогосподарське ціноутворення 241 14.3.3. Інтервенційні закупівлі сільськогосподарської продукції 243 14.3.4. Премії і доплати сільськогосподарським товаровиробникам_ 244 14.3.5. Адміністративні обмеження обсягів сільськогосподарського виробництва 244 14.3.6. Регулювання експорту й імпорту сільськогосподарської продукції 245 14.4. Загальний огляд структурних перетворень у сільському господарстві Співтовариства 247 14.4.1. Загальна характеристика структуральної політики_ 247 14.4.2. Структурні перетворення сільського господарства нових держав-членів ЄС_ 248 Контрольні питання _ 249 ТЕМА 15 Захист прав споживачів у Співтоваристві 250 15.1. Загальна характеристика спільної політики щодо захисту прав споживачів у Співтоваристві 250 15.2. Органи Співтовариства з захисту споживачів 251 15.3. Регулювання безпеки продуктів у Співтоваристві 253 15.3.1. Загальні правила регулювання безпеки продуктів у Співтоваристві 253 15.3.2. Регулювання безпеки харчової продукції в Співтоваристві 254 15.3.3. Регулювання безпеки нехарчової продукції в Співтоваристві 257 15.3.4. Регулювання розповсюдження небезпечних речовин та препаратів у Співтоваристві 259 15.4. Регулювання якості послуг у Співтоваристві 260 15.4.1. Регулювання якості фінансових послуг у Співтоваристві 260 15.4.2. Регулювання якості туристичних послуг у Співтоваристві 261 15.4.3. Регулювання електронної торгівлі у Співтоваристві 262 15.5. Регулювання контрактних зобов’язань у праві Співтовариства 263 15.6. Заборона нечесної комерційної практики у сфері захисту прав споживачів у Співтоваристві 267 15.7. Розв’язання спорів за участю споживачів у Співтоваристві 268 Контрольні питання _ 269 ТЕМА 16 Право інтелектуальної власності в Співтоваристві 270 16.1. Гармонізація права інтелектуальної власності в Співтоваристві 270 16.1.1. Винаходи_ 270 16.1.2. Промислові зразки_ 271 16.1.3. Торгові марки_ 271 16.1.4. Авторське право та суміжні права 272 16.2. Принцип вільного руху товарів і право інтелектуальної власності в Співтоваристві 274 16.3. Конкурентне право Співтовариства і право інтелектуальної власності 276 Контрольні питання _ 279 ЧАСТИНА 4. ЗОВНІШНІ ВІДНОСИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ_ 280 ТЕМА 17 Угоди, що регулюють економічне та політичне співробітництво між Європейським Союзом та іншими країнами. Угода про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною. Наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу_ 280 17.1. Угоди, що регулюють економічне та політичне співробітництво між Європейським Союзом та іншими країнами_ 280 17.2. Угода про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною 281 17.3. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу_ 283 17.3.1. Етапи адаптації законодавства України до законодавства ЄС_ 284 17.3.2. Механізм адаптації законодавства України до законодавства ЄС_ 286 17.4. План дій “Україна – ЄС” 288 Контрольні питання _ 289 ТЕМА 18 Громадянство Європейського Союзу та правове становище громадян інших країн в Європейському Союзі 290 18.1. Правові засади громадянства Європейського Союзу_ 290 18.2. Співвідношення прав громадян Європейського Союзу та громадян інших країн. Політичні права громадян інших країн_ 292 18.3. Права громадян інших країн на Внутрішньому ринку Співтовариства 293 18.3.1. Правове становище фізичних та юридичних осіб інших країн в ЄС згідно з положеннями двосторонніх угод між іншими країнами та ЄС_ 294 18.3.2. Правове становище громадян інших країн, що є членами сім`ї працівника ЄС_ 295 18.3.3. Правове становище громадян інших країн, що є працівниками компаній, зареєстрованих в ЄС_ 295 18.3.4. Доступ українських фізичних та юридичних осіб до свобод Внутрішнього ринку Співтовариства згідно з Угодою про Партнерство та Співробітництво між ЄС та Україною 296 18.4. Реформа законодавства Співтовариства щодо статусу громадян інших країн_ 296 Контрольні питання _ 300
ПЕРЕДМОВА
Європейський Союз (ЄС) є унікальним міжнародним утворенням, яке являє собою яскравий приклад успішного політичного та правового співробітництва та економічної інтеграції. 13 грудня 2007 р. у м. Лісабон (Португалія) главами держав-членів ЄС було підписано Договір про Реформи, так званий “Лісабонський Договір”, який значно підвищує демократичність та ефективність функціювання інститутів ЄС. Цей договір наділяє ЄС, до якого входить 27 держав-членів, міжнародною правосуб’єктністью. ЄС – один з найбільших зовнішньоекономічних партнерів України, правову основу відносин з яким складає Угода про партнерство та співробітництво, а незабаром буде укладено нову посилену угоду між ЄС та Україною, яка, найімовірніше, буде передбачати створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною, посилення політичного та економічного співробітництва, а також здійснення заходів щодо зближення законодавства України та ЄС. Україна неодноразово висловлювала свою зацікавленість щодо вступу до ЄС. Пріоритет України у цьому зв’язку – набуття асоціації з ЄС, а згодом і повного членства в ЄС, що знайшло своє підтвердження у чисельних нормативних документах та політичних заявах, які, зокрема, інтеграцію України до ЄС визначають однією з стратегічних цілей розвитку держави. Ось чому вивчення права ЄС в Україні набуває не тільки теоретичного, а й практичного значення. Глибокі економічні, політичні та правові реформи, що здійснюються в Україні у зв’язку з необхідністю формування демократичної правової держави, потребують посилення ролі наукових досліджень та викладання європейських студій у вищих навчальних закладах України. Необхідно не тільки удосконалити систему вищої освіти, але й запровадити міждисциплінарні методи наукового дослідження відповідно до сучасного глобального світогляду на процес європейської інтеграції. Донецький національний університет, Одеська національна юридична академія та ін. були одними з перших вищих навчальних закладів України, які запровадили навчальні курси з права ЄС та звернулися за допомогою до провідних навчальних і дослідницьких установ Європи. Світова асоціація європейських студій (European Community Studies Association – World) підтримала створення Української асоціації європейських студій і розпочала довгострокове партнерство з нею. Проведено багато зустрічей, семінарів, конференцій, розроблено та впроваджено нові курси з європейських студій у вищих навчальних закладах України. Одним з найважливіших результатів плідної співпраці є цей навчальний посібник, підготовлений колективом експертів з різних вищих юридичних закладів України, у яких активно проводяться наукові дослідження та викладаються дисципліни з права ЄС. Навчальний посібник «Вступ до права Європейського Союзу» це один з перших в Україні видань з права Європейського Союзу (ЄС), підготовлений на новій концептуальній основі, в якому враховуються право й інтереси України як європейської держави. В навчальному посібнику в стислій й чіткій формі розглядаються найбільш важливі питання права ЄС. Однак, автори посібника не ставили завдання огляду правового регулювання усіх трьох опор ЄС. Саме тому, у посібнику надається перевага вивченню правового регулювання діяльності наднаціональної опори ЄС - Європейського Співтовариства. Зокрема, внутрішнього ринку Співтовариства та його окремих політик (наприклад, економічний та валютний союз, захист споживачів, конкурентне право та інші). Посібник висвітлює також питання гармонізації (наближення) законодавства України до законодавства ЄС відповідно до чинного законодавства України та ЄС. Необхідно відзначити також, що в підручнику розглядаються питання захисту прав людини в ЄС, їх співвідношення з правом ЄС та висловлюються думки, щодо можливих перспектив включення європейських конвенцій з прав людини до правової системи ЄС. Більше того, цей посібник торкається перспектив розвитку права ЄС у зв’язку з підписанням у грудні 2007 р. Лісабонського Договору, який передбачає кардинальну реформу конституційного устрою ЄС. У висвітлені окремих проблем автори спробували відійти від звичайних засобів подання матеріалу і висловили свою точку зору, завдяки чому книга може бути цікавою не лише студентам, а й фахівцям. Разом з тим викладений матеріал ілюструється оригінальними схемами та підтверджується конкретними та вдало вибраними прикладами із права ЄС та практики Європейського Суду Правосуддя, що підвищує наочність та полегшує опанування тексту студентами. Без сумніву, посібник є дуже корисним не тільки для студентів та викладачів, а також для експертів, які займаються проблемами зближення законодавства України до права ЄС.
Голова авторського колективу
Професор кафедри конституційного та міжнародного права Донецького національного університету
Роман Арестович Петров
|
