Розділ 2

Перелік ситуаційних задач №

1. Із випорожнень хворої дитини 6-місячного віку, яка перебувала на штучному годуванні, виділена культура кишкової палички з антигенною структурою О-111. Лікар поставив діагноз «Коліентерит».

2. У міську інфекційну лікарню поступила хвора К., 34 років, зі скаргами на часту діарею, тенезми, біль у животі, блювоту, температуру 37.5 ° С. На підставі клінічного обстеження був поставлений діагноз – «Дизентерія».

3. Двоє співробітників відправилися на рибалку. У зв'язку з тим, що питної води прихопили мало, то користувалися водою з відкритого водойма, при чому один з них пив некип’ячену воду. Через два тижні він захворів, температура тіла піднялася до 39⁰ С. Хворий був госпіталізований з діагнозом «Черевний тиф».

4. До інфекційного відділення міської лікарні потрапив хворий з розеольозно-папульозним висипом, диспепсичними розладами (нудота, блювота, діарея) та катаральними явищами (кашель, нежить), без уражень ЦНС. Лікар запідозрив «Паратиф А».

5. Матеріал від хворого на ГКЗ був засіяний на середовище Ендо та вісмут-сульфіт агар, на яких через 18 годин виросли відповідно напівпрозорі блідо-рожеві та чорні блискучі колонії. Лікар запідозрив «Сальмонельоз».

6. До лікаря звернувся чоловік 46 років зі скаргами на біль у області епігастрію. Після дослідження матеріалу, що був взятий у хворого, поставлено бактеріологічний діагноз – «Хелікобактеріоз».

7. До інфекційного відділення госпіталізовано хворого зі скаргами на багаторазовий пронос та блювання, біль у м‘язах ніг, слабкість, запаморочення. Після огляду лікар поставив попередній діагноз "холера".

8. Після вживання м‘ясних консервів у хворого Н. з‘явилося двоїння в очах, сильний головний біль, порушення ковтання, тяжке дихання, слабкість у м‘язах. Поставлено діагноз – «Ботулізм».

9. У дитячому садку через кілька годин після вживання сирної маси майже у всіх дітей раптово з‘явились симптоми інтоксикації. При бактеріологічному дослідженні із блювотних мас та залишків сирної маси був виділений золотистий стафілокок. Лікар-бактеріолог поставив діагноз «Стафілококова інтоксикація».

10. У інфекційну лікарню потрапив хворий Н. з наявними клінічними симптомами ГКЗ. З анамнезу стало відомо, що ці симптоми з'явилися після вживання неякісних харчових продуктів. Під час дослідження неякісних харчових продуктів було виявлено рухомі грамнегативні палички, які після 18-годинного культивування на МПА виявили повзучий ріст у вигляді вуглеподібного напилу. Ізоляти не ферментували лактозу, маніт, розкладали глюкозу, мальтозу та сахарозу до кислоти та газу, виділяли сірководень та індол. Бактеріологічно було доведено, що виділені бактерії належать до представників роду Proteus.

11. До інфекціоніста звернулася жінка 35 років з клінічними симптомами гастроентерита. На основі результатів мікробіологічного обстеження лікар-інфекціоніст поставив діагноз «Кишковий ієрсиніоз».

12. Чоловіку 55 років з апендицитоподібним синдромом на основі анамнестичних – вживання салатів з сирої капусти та бактеріологічних даних, лікар-інфекціоніст поставив діагноз «Псевдотуберкульоз».

13. У лікарню потрапив хворий у якого у грудочках гною з харкотиння виявлені грампозитивні ланцетовидної форми диплококи з капсулою. Лікар поставиви попередній діагноз "Крупозна пневмонія".

14. Чоловік 66 років перехворів на грип, що було підтверджено серологічною діагностикою, до лікарні не звертався. Через кілька днів після одужання він звернувся до лікаря з високою температурою та кашлем з великою кількістю гнійного харкотиння. При рентгенологічному обстеженні в легенях виявлені чисельні абсцеси. Харкотиння було направлено на дослідження, при якому були ідентифіковані коагулазопозитивні бактерії з ДНК-азною активністю - Staphylococcus aureus.

15. До лікарні прийнята дитина з діагнозом «стафілококовий сепсис».

16. Кров, яку взяли у хворого з підозрою на сепсис, посіяли на кров‘яний агар і у цукровий бульйон. Після інкубації на кров‘яному агарі виросли невеликі прозорі круглі колонії, оточені зоною гемолізу. У цукровому бульйоні утворився придонний осад, у мазку, який виготовлено з осаду, виявлено грампозитивні коки, що розмішувалися у вигляді довгих ланцюжків. Лікар поставив діагноз «Стрептококовий сепсіс».

17. У лікарню потрапила дитина 6 років з підвищеною температурою, у якої з мазку слизу з мигдаликів у хворого на ангіну знайдено кулястої форми мікроорганізми, які розміщені короткими ланцюжками. Лікар поставив діагноз «Стрептококова ангіна».

18. У дитини 6 років захворювання, яке викликане гемолітичним стрептококом, почалось з гострого катару на зіві та мигдаликах, який розповсюдився на слизову оболонку рота, язик («малиновий язик»), глотку. На поверхні мигдаликів – некрози, які розповсюджуються на м‘яке піднебіння, глотку. Місцями у міру відторгнення некротичних мас утворюються виразки. Шийні лімфовузли збільшені. На тілі – точкові висипання яскраво-червоного кольору. Відсутні висипання у ділянці носо-губного трикутника. Лікар запідозрив «Скарлатину».

19. В дитячу інфекційну лікарню потрапила дитина 7 років, якій лікар на підставі клінічних симптомів поставив діагноз: «Епідемічний цероброспінальний менінгіт».

20. В шкірно-венеричний диспансер звернулася жінка на профілактичний огляд. Лікар-венеролог взяла матеріал, зробила мазки на 2-х скельцях та відправила у лабораторію, де один мазок пофарбували за Грамом, другий – метиленовим синім. На основі мікроскопічної картини був поставлений діагноз: «Гонорея».

21. Після невдалої операції по розмінуванню один з солдатів-саперів отримав поранення стегна. Через два дні після хірургічної обробки рани спостерігається поява на шкірі пухирців, наповнених сукровичною рідиною. Шкіра напружена і має бронзове забарвлення, хворий перебуває в стані зростаючої інтоксикації. Лікар запідозрив газову анаеробну інфекцію.

22. В тармпункт потрапив робітник дорожньо-транспортного виробництва, який під час земляних робіт отримав травму, в наслідок чого відбулося забруднення рани ґрунтом. На основі клінічних даних та анамнезу лікар запідозрив «Правець».

23. У хворого протягом 10 днів триває підвищена температура, катаральні запалення слизових оболонок трахеї та напади характерного кашлю. Лікар запідозрив кашлюк.

24. Лікар-отоларинголог при огляді хворого відмітив гіперемію та значний набряк мигдаликів з сірим нальотом на них. При мікроскопії нальоту було виявлено грампозитивні палички, які розташовані під кутом одна до одної. В результаті отриманих результатів обстеження лікар поставив діагноз: «Дифтерія».

25. Під час мікроскопії препарату з мокротиння, хворого на хронічну пневмонію, пофарбованого за Цилем-Нільсеном, виявлено червоні палички, які розташовані поодиноко або у вигляді скупчень. Лікар запідозрив «Туберкульоз».

26. В клініку звернувся чоловік 45 років. В результаті проведеного комплексного обстеження та реакції Мітсуда лікарем був поставлений діагноз ”лепра”.

27. В інфекційну лікарню потрапили мешканці гірського селища, де зареєстровано масова загибель гризунів. У людей відмічалося швидке підвищення температури до 40°С, виражену інтоксикацію, збільшення пахвинних лiмфовузлiв. У препаратах-мазках з трупного матеріалу від гризунів виявлені грамнегативні палички овоїдної форми з біполярним забарвленням. Лікар поставив діагноз: «Чума».

28. В одній родині, що мешкала в сільській місцевості, відразу захворіли двоє дорослих. Захворювання супроводжувалося болями у животі, діареєю з домішками крові, блювотою. З анамнезу було виявлено, що ті хто захворів вживали жарену печінку від забитої кози з наявними ознаками нездужання. У дітей, що їли дану печінку, ніяких ознак захворювання не спостерігалося. На основі клінічної картини та даних анамнезу лікар-інфекціоніст поставив попередній діагноз «Кишкова форма сибірки».

29. Хвора П., 21 рік, дератизатор санепідстанції, скаржиться на сильний озноб, температуру 39°С, головний біль, запалення пахового лімфатичного вузла, яке утруднює рух ноги. На лабораторне дослідження направлено гнійний вміст лімфатичного вузла, кров. На щільних живильних середовищах через 8 годин з‘явились колонії у вигляді ”битого скла”. Через 18-24 години культивування колонії нагадували «батистові хустинки», на МПБ мікроорганізми виросли у вигляді плівки зі звисаючими нитками, які нагадували сталактити. Лікар запідозрив «Бубонну форму чуми».

30. У інфекційну клініку потрапив хворий К. зі скаргами на тривалу лихоманку, болі у суглобах. Як з'ясувалося із анамнезу хворий К. працює на тваринницькій фермі. На підставі клінічних даний та епіданалізу лікар поставив діагноз «Бруцельоз».

31. У міську інфекційну лікарню поступив пацієнт з симптомами, що дали змогу лікарю поставити діагноз ”туляремія”.

32. У шкіряно-венеричний диспансер до лікаря-венеролога звернулася дівчина, у якої лікар на слизовій оболонці нижньої губи виявив болісну виразку, з щільним дном та краями. З анамнезу стало відомо, що вона займалася сексом з незнайомим чоловіком. На підставі клінічних даних та анамнезу, лікар поставив діагноз «Сифіліс – первинний період - період твердого шанкру».

33. Під час обстеження хворого, якого госпіталізували на 5-й день хвороби з проявами жовтяниці, болями в м’язах, ознобом, носовими кровотечами, бактеріологом проведена лабораторна діагностика. На підставі анамнестичних, клінічних та лабораторних даних лікар поставив діагноз «Лептоспіроз».

34. На підставі клінічних, анамнестичних та даних мікроскопічного дослідження крові, лікар поставив діагноз ”епідемічний поворотний тиф”.

35. У клініку потрапив чоловік 67 років зі скаргами на головний біль, підвищення температури, загальну слабкість. Об’єктивно на бічних ділянках тіла виявляється рідка висипка, селезінка збільшена. У віці 35 років хворий переніс висипний тиф. Проведені серологічні реакції аглютинації з рикетсіями Провачека позитивна (титр 1:160), з протеєм ОХ19 – негативна. Лікар поставив діагноз «Хвороба Брілля-Цінссера».

36. Хворий, який працює на птахофабриці, звернувся до лікаря зі скаргами на ураження верхніх дихальних шляхів, підвищення температури, загальну слабкість. Об’єктивно рентгенологічно виявлена крайова бронхопневмонія. Кашель, ядуха, біль у грудній клітці відсутній. Лікар поставив діагноз “Орнітоз”.

37. У мікробіологічну лабораторію потрапив матеріал від хворого В., що знаходиться у висипно-тифозному відділенні МКІЛ №1. При обстеженні на педикульоз були виявлені воші. Лікар поставив діагноз «Висипний тиф».

38. До інфекційного відділення поступив хворий С. За клінічними симптомами лікар поставив хворому діагноз ”епідемічний поворотний тиф”.

39. Бактеріологічне дослідження гною з післяопераційної рани дозволило виділити збудника, який виріс на цукрово-кров‘яному агарі через 7-10 днів в анаеробних умовах і утворив блискучі колонії чорного кольору S-форми з неприємним запахом. Мікроскопія препаратів з колоній показала наявність тонких грамнегативних паличок з вираженим поліморфізмом. Лікар запідозрив післяопераційне ускладнення викликане бактероїдами.

40. У дитини, що обстежувалася у терапевта, на слизовій оболонці щік були виявлені білуваті плями, які нагадували молоко, що скипілося. У мазках виявлені грам позитивні дріжжеподібні клітини овальної форми. Лікар поставив діагноз «Кандидоз ротової порожнини».

41. У 5-річного пацієнта лікар відмітив підвищення температури тіла, гіперемію та набряк слизових оболонок губ, щік та носа з болючим дрібним висипом і клінічно діагностував гострий герпес.

42. У студента, який був госпіталізований у інфекційну лікарню, на другу добу захворювання лікар запідозрив інфекційний мононуклеоз.

43. До лікаря на другий день хвороби звернувся пацієнт зі скаргами на появу болючих везикул по ходу 4-5 міжреберних проміжків. У дитинстві пацієнт перехворів на вітряну віспу.

44. До лікаря звернувся юнак зі скаргами на появу болючих везикул на статевому органі. При огляді пацієнта лікар відмітив підвищення температури тіла, гіперемію статевого органа і клінічно діагностував гострий герпес.

45. Після клінічного та лабораторного обстеження пацієнта з рецидивуючими опортуністичними інфекціями лікар хворому поставив діагноз “ВІЛ-інфекція”.

46. Хворий звернувся у поліклініку з приводу чисельних кусів собаки. Собаку вдалося впіймати і виявилось, що тварина хвора на сказ.

47. Лікар виявив у хворого симптоми захворювання, які характерні для клінічної картини натуральної віспи.

48. Хворому з клінічними симптомами енцефаліту (пацієнт хворіє 10 діб) після дослідження сироватки крові за допомогою серологічних реакцій лікар поставив діагноз “кліщовий енцефаліт”.

49. Пацієнт інфекційної лікарні скаржиться на гарячку з висипаннями на шкірі та геморагічний синдром. Захворювання розвинулось після укусу кліща. Лікар клінічно діагностував Крим-Конго геморагічну гарячку.

50. У інфекційну лікарню госпіталізували хворого з гарячкою, сонливістю, які змінилися на безсоння з менінгіальними явищами. З анамнезу лікар з‘ясував, що 2 тижні тому пацієнт вживав некип‘ячене козяче молоко. Лікар поставив хворому попередній діагноз “кліщовий енцефаліт”.

51. У інфекційну лікарню госпіталізували хворого зі скаргами на гарячку, інтоксикацію та висип. Оскільки хворий нещодавно прибув з Бразилії, лікар запідозрив у хворого жовту гарячку.

52. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на жовтяницю, субфебрильну температуру, погане самопочуттям. З анамнезу лікарю стало відомо, що три місяці тому пацієнту проводили внутрішньовенні маніпуляції. Лікар поставив попередній діагноз “вірусний гепатит В”.

53. У інфекційну лікарню поступив пацієнт зі скаргами на загальну слабкість, субфебрильну температуру, пожовтіння склер, шкіряних покривів. З анамнезу лікарю стало відомо, що два тижні тому пацієнт відпочивав на морі та вживав у їжу морепродукти без термічної обробки. Лікар поставив попередній діагноз “гострий гепатит Е”.

54. При лабораторному дослідженні матеріалу від хворого з жовтяницею лікар отримав такі дані: HBsAg –, HBeAg –, анти-HBsG –, анти-HBsM –, анти-HCAg +.

55. Після аварії у водопровідній мережі серед населення почастішали випадки захворювання на гострі кишкові інфекції. За клінічними даними та на підставі епідеміологічної ситуації лікар хворим, яких госпіталізували у інфекційну лікарню, поставив діагноз “гепатит А”.

56. У дитячому садку у продовж декількох днів захворіло 5 дітей. Діти були госпіталізовані з діагнозом “поліомієліт?”.

57. Дитині з клінічними ознаками діареї лікар поставив діагноз “ротавірусний гастроентерит”.

58. У інфекційну лікарню госпіталізували юнака з симптомами гострого респіраторного захворювання. За даними анамнезу та клінічними даними лікар хворому поставив попередній діагноз “грип”.

59. У міську дитячу лікарню госпіталізували дитину з скаргами на різкий кашель, нежить та підвищену температуру. За даними клінічного обстеження педіатр пацієнту поставив попередній діагноз “парагрипозна інфекція”.

60. У відділенні новонароджених епідеміолог зареєстрував спалах респіраторної вірусної інфекції. Стан одного з пацієнтів педіатр оцінив як вкрай важкий і за даними клінічного обстеження поставив попередній діагноз “респіраторно-синцитіальна інфекція”.

61. У пологовому відділенні у новонародженого педіатр виявив аномалії розвитку та з анамнезу з‘ясував, що мати під час вагітності перенесла вірусну інфекцію, яка супроводжувалась висипом, запаленням лімфатичних вузлів. Яка вірусна інфекція обумовила аномалію розвитку плода?

62. Дитина 7 років захворіла гостро: підвищилась температура тіла, у верхніх дихальних шляхах лікар виявив виражене катаральне запалення, кон’юнктивіт з сльозотечею. На шкірі з‘явились великі плями папульозного висипу, на слизовій оболонці щік відповідно до малих корінних зубів – білуваті плями (Коплика-Філатова). У легенях – явища бронхіту та сильні пухиреві вологі хрипи. Який попередній діагноз лікар поставив пацієнту?

63. При клінічному обстеженні пацієнта педіатр відмітив незначне підвищення температури, збільшення привушних слинних залоз. Зі слини хворого вірусолог виділив вірус, який репродукувався у курячих ембріонах, мав гемаглютинуючі властивості та викликав утворення симпластів у культурі клітин. Який попередній діагноз лікар поставив пацієнту?