Студопедия — ВИСНОВКИ. Тема: Сталінізм як політична та економічна система
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВИСНОВКИ. Тема: Сталінізм як політична та економічна система






Тема: Сталінізм як політична та економічна система

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..

 

РОЗДІЛ 1. Становлення системи сталінізму…………………………………

1.1. Політична боротьба 20- х рр. XX ст. та узурпація влади Й. Сталіним…

1.2. Сутність та основні риси сталінізму………………………………………

1.3. Сталінізм крізь призму концепцій тоталітаризму………………………..

РОЗДІЛ 2. Сталінізм в політичному житті країни…………………………

2.1. Сталінізм, як основна передумова бюрократизації суспільства та монополія комуністичної партії на владу………………………………………

2.2. Політичні процеси в період сталінізму……………………………………...

2.3. Культ харизматичного вождя……………………………………………….

РОЗДІЛ 3. Економіка СРСР в епоху сталінізму………………………………

3.1. Курс на індустріалізацію та колективізацію. …………………………….....

3.2. Особливості економічного розвитку держави в період Другої світової війни…………………………………………………………………………………

3.3. Розбудова і розвиток економіки у повоєнний період……………………….

РОЗДІЛ 4. Сталінізм в духовній та культурній сфері……………………….

4.1. Монополія сталінізму як єдиної державної ідеології……………………….

4.2. Становище церкви в період сталінізму………………………………………

(Уніфікація та стандартизація духовного життя).

4.3. Культура, освіта та наука……………………………………………………..

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

 

 

 

ВСТУП

Початок ХХ ст. приніс людям чимало страждань і розчарувань: економічні кризи, жорстокі повстання та революції і, нарешті, світова війна. Демократія, на яку покладалося стільки надій, не спромоглася убезпечити народи від небачених руйнувань і багатомільйонних жертв. І поки інтелектуали та політики розробляли рецепти повоєнного облаштування світу, владу захоплювали ті, хто давав прості й зрозумілі людям відповіді та обіцяли заманливі перспективи. З цього часу з’являється протилежність демократії – тоталітаризм. Тоталітарні режими встановлюються в ряді європейських країн – СРСР, Італії та Німеччині.

Різновидом тоталітаризму є сталінізм. Він базувався на однопартійній диктатурі й авторитарному правлінні однієї людини – Й.Сталіна.

Особа Й. В.Сталіна знаходиться сьогодні в центрі уваги, як політиків, так і пересічних громадян, як істориків, так і діячів мистецтва. Це невипадково, оскільки ця людина більше 30 років знаходилася біля керма управління однієї з найбільших держав світу. Пройшло чимало часу з дня смерті, але про Й. Сталіна продовжують говорити, як прихильники так і супротивники. Кожне нове покоління хоче осягнути таємницю цієї особи і того явища, яке з найбільшою силою виявилося в ній.

Актуальність теми. Про Й. В. Сталіна написані мільйони сторінок документальних досліджень, робіт біографічного жанру, нарисів. Та до цієї теми варто повертатися, оскільки кожен штрих, пов’язаний зі Й. Сталіним, який-небудь новий поворот у характеристиці цього феномену радянської історії небайдужий нікому. Й. Сталіна не викинеш з історії нашої країни як Кромвеля з історії Англії чи Карла IX з історії Франції. Й. Сталін – кривавий деспот, ідеолог, натхненник та безпосередній організатор масового державного терору, що тривав два десятиліття, ще присутній у громадянській свідомості частини суспільства як нормальна чи навіть позитивна історична постать.

Врахування елементів тоталітарної доби необхідне в процесі функціонування державних владних структур, вирішенні актуальних проблем сьогоднішнього державотворення, формуванні політичної нації та її еліти. Отже, актуальними залишаються дослідження феномену ХХ ст. – тоталітаризму, зокрема сталінізму як його класичного різновиду в радянській історії ХХ ст., який зійшов з історичної арени, але продукти його розпаду продовжують активно впливати на суспільно-політичне життя і нерідко в значній мірі детермінують нинішній політичний процес в Україні та інших незалежних держав, що раніше входили до складу Радянського Союзу.

Метою бакалаврської роботи є дослідження сталінізму як суспільно-політичного та ідеологічного явища, його витоків та процесу становлення.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

· охарактеризувати особу Й. Сталіна;

· визначити умови приходу його до влади;

· дослідити історію виникнення та суть поняття «сталінізм»;

· проаналізувати феномен сталінізму як систему державного управління;

· порівняти сталінізм з іншими різновидами тоталітаризму.

Хронологічні межі дослідження обумовлені темою та охоплюють період 20-50-х рр. ХХ ст.

Об'єктом дослідження бакалаврської роботи є суспільно-політичні процеси розвитку радянського суспільства в період перебування при владі Й. Сталіна.

Предметом дослідження є процес становлення і функціонування сталінізму як класичного періоду радянського тоталітаризму.

Методи дослідження. У ході бакалаврського дослідження використовувався історико-порівняльний, хронологічний та просопографічний методи дослідження. Метод періодизації використовувався при дослідженні життя та діяльності Й. Сталіна з дня його народження і до смерті. Історико-поріняльний метод був використаний для порівняльної характеристики сталінізму і більшовизму. При дослідженні зміни поглядів вождя в різні періоди життя використовувався просопографічний метод з опорою на вивчення біографії Й. Сталіна.

Наукова новизна бакалаврської роботи полягає в авторському підході до вивчення подій 20-50-х рр. ХХ століття в Радянському Союзі та з’ясуванні витоків сталінізму і аналізу його еволюції.

Історіографія проблеми. Проблема сталінізму є предметом багаторічних досліджень і дискусій як в історіографії, так і в цілому в громадській думці. Політичне забарвлення цього питання додає особливої гостроти й неоднозначності науковим дослідженням.

Перебудова в СРСР, десталінізація суспільних наук, нові підходи до висвітлення історичного минулого призвели до нечуваного буму у вивченні проблеми сталінізму. Уперше критичне осмислення всього минулого Радянського Союзу, моделі радянської держави і суспільства, що існувала упродовж 70 років, було зроблено в доповіді генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова, присвяченій 70-річчю Жовтневої Соціалістичної революції, у 1987 р.

Визнання сталінізму, його політичної системи й політичного режиму однією з моделей тоталітаризму відбулося в російській і українській історіографії після 1991 р. Дослідженню сталінізму допомагають історичні монографії та студії, оскільки вони містять досить важливий матеріал по цій темі. В праці «Сталінізм: сутність, ґенеза, еволюція» Волкогонов Д. досліджує біографію Сталіна, а також становлення його політичних поглядів. Автор характеризує оточення вождя [12]. В працях Н. Дейвіса «Європа: Історія» [17] і А. Зевельєва «Истоки сталинизма» [23] аналізується початок процесу формування політичної системи сталінізму, її структурно-інституційної основи, економічних, ідеологічних аспектів, становлення карально-репресивного механізму. На підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел та основних концептуальних підходів Ю. Ігрицький у праці «Концепція тоталітаризму: уроки багаторічних дискусій на Заході» [24] розкриває сутність феномену тоталітаризму, особливості сталінізму як його різновиду. Дослідження З. Лихолобової «Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні» дало змогу розкрити специфіку процесу становлення, періодизацію, особливості функціонування та проявів сталінізму в Україні [29]. Досить цікавий і змістовний матеріал міститься у працях Р. Медведєва «О Сталине и сталинизме» [32] та А. Мерцалова «Сталінізм і висвітлення минулого» [33], робляться спроби осмислення сталінізму, його природи, політичної системи цього періоду. В дослідженні К. Поппера «Відкрите суспільство та його вороги» [38] дано аналіз деяких аспектів тоталітаризму, а також виявлення структурної і функціональної тотожності тоталітарних режимів. В праці М. Реймана «Сталінізм як феномен радянського суспільства» досліджено сутність сталінізму як класичного різновиду тоталітаризму, особливості його становлення та функціонування [39]. І. Терлецька в дослідженні «Трансформація сталінізму та інших моделей тоталітаризму: історіографічний аналіз» зробила історіографічний аналіз проблеми сталінізму [50]. В роботах А. Тойнбі «Постижение истории» [51], Ю. Шаповала «Сталін та його спадщина у контексті радянської політичної історії» [55], А. Шестакова «Недобрий батько Джугашвілі. Розгадка «демонічної сили» Сталіна криється у його зневаженому дитинстві» [56], розкрито логіку та послідовність розгортання політичного терору як найхарактернішої риси сталінізму, вплив тоталітарної спадщини на сучасні соціально-політичні процеси у нашій державі.

Величезна кількість праць, написаних про самого Йосипа Сталіна, ось деякі дослідники з цього величезного списку: Я. Грей «Сталин: личности в истории» [13], А. Дугін «Сталінізм: легенди і факти» [21], А. Зинов’єв «Сталин. Сталинская эпоха. Сталинизм» [58], А. Колесник «Мифы и правда о семье Сталина» [27], Е. Радзинський «Сталин. Жизнь и смерть» [59], С. Рибас «Сталин» [41], Т. Соколова «Вождь. Хозяин. Диктатор» [47], Р. Такер «Сталин – путь к власти, 1879-1929: История и личность» [49]. В працях цих авторів викладено події, які пов’язані з життям і діяльністю Й. Сталіна, а також подано досить цікавий матеріал про політичну кар’єру вождя.

Під час дослідження проблеми використовувалися статті: О. Войтович «Політична історія Росії першої половини 20 ст.» [11]; О. Машкін «Сталин – это Ленин сегодня» [31]; В. Холод «Тоталітаризм – демагогія ідеології» [54]. Вони є важливими для дослідження тому, що автори в своїх публікаціях враховували результати новітніх історичних досліджень по цій темі.

Таким чином історіографію проблеми формують праці радянських, зарубіжних і вітчизняних учених.

Апробація роботи відбулася на Звітній науковій конференції викладачів, докторантів, аспірантів, співробітників і студентів Рівненського державного гуманітарного університету за 2011 р. (21-22 лютого 2012 р.), тема виступу «Сталінізм крізь призму концепцій тоталітаризму», та Студентській науковій конференції «Історичні читання» (м. Рівне, 26 квітня 2012 р.), тема виступу «Основні риси сталінізму».

Практичне значення полягає в тому, що результати дослідження можна використати у викладанні курсів «Історія Росії», «Історія України», «Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки», а також при розробці спецкурсу «Тоталітарні режими в Європі міжвоєнного періоду»; в навчально-виховному процесі, при підготовці різноманітних наукових виступів, доповідей, статей.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку джерел і літератури, який налічує 70 позицій та додатків. Загальний обсяг роботи становить 72 сторінки.

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, відповідно до поставлених завдань можна зробити такі висновки:

1. Характеризуючи особу Йосипа Віссаріоновича Сталіна, можна зрозуміти, що це безперечно, видатна постать у світовій історії. Навколо його вирують різноманітні погляди та судження, від вихваляння до критики. Й. Сталін — одна з найскладніших особистостей в історії. Такі люди, хочемо ми того чи ні, належать не тільки минулому, але й сучасному та майбутньому. Один з висновків, що напрошується вже на початку досліджень про Сталіна, полягає в тому, що історія цієї особистості висвічує складну діалектику тієї епохи. Наскільки були складні умови того часу, настільки складною виявилася і особистість на чолі народу і партії. Не можна не визнати незаперечного вкладу Й. Сталіна в боротьбу за соціалізм, його захист, як і його політичні помилки і злочини, що виражалися в необґрунтованих репресіях мільйонів невинних людей. Питання стоїть значно складніше: в осягненні витоків, причин деформації механізму влади, а для цього необхідно безпосередньо звертатися до постаті Й. Сталіна і його біографії. В наш час видані численні художні та історичні публікації про окремі сторони діяльності цієї людини. Безсумнівно, будуть ще серйозні дослідження істориків про Й. Сталіна. Причина неослабного інтересу до сторінок життя Йосипа Віссаріоновича криється в новому осмисленні соціальних та загальнолюдських цінностей: гуманізму, справедливості, істини, моральних ідеалів.

2. Йосип Джугашвілі прийшов до влади поступово. Крок за кроком усунувши своїх конкурентів, здобув перемогу та зосередив у своїх руках державну владу. Ця перемога була результатом загального відходу від ленінської концепції будівництва соціалізму, укорінення командно-адміністративного стилю управління справами держави і суспільства, посилення сліпого підпорядкування вождю, придушення самостійності партійних і державних кадрів. Так, поступово, але неухильно виростала своєрідна піраміда диктаторської, антинародної влади, на вершині якої виявився всемогутній Й. Сталін.

3. Досліджуючи історію виникнення та суть поняття «сталінізм», неодноразово доводиться звертатись до особистості Й.Сталіна та його політики. Досягнувши вершини влади, Й. Сталін створив свій режим управління, який пізніше отримав назву – сталінізм. Під сталінізмом сьогодні розуміються як практика правління Йосипа Сталіна та його послідовників у деяких комуністичних країнах, так і політичний режим, що надав усій суспільній системі адекватні йому якості та запродукував відповідну політичну культуру. Як політичний режим сталінізм не являє собою щось абсолютно унікальне, щось таке чого взагалі ніколи не було у світовій історії. За типологічними ознаками сталінський режим слід віднести до тоталітарного типу, бо у ньому не було нічого такого, що істотно виходило б за межі фундаментальних властивостей тоталітаризму. Не випадково, що термін «тоталітарний режим» став типологічним саме завдяки сталінському.

4. Аналізуючи феномен сталінізму як систему державного правління, необхідно звертатися до витоків цього поняття. Адже сам сталінізм не виник як щось окреме, а тільки як наслідок всього історичного процесу. Історично першою формою тоталітаризму був радянський комуністичний режим. Його основи були закладені В. Леніним після жовтневого перевороту в Росії 1917 р. Остаточне його утвердження відбулось в 30-х рр., в ході масштабної трансформації радянського суспільства на основі тоталітарної ідеології, що на практиці привело до утворення тоталітарної держави. В період правління Й. Сталіна тоталітаризм набув своїх класичних ознак у вигляді сталінізму. Сталінізм визначається як суспільно-політична система, яка за масштабами впливу, глибиною контролю, використанню масового терору, який перетворився в цілеспрямоване винищення окремих верств населення, за кількістю жертв не мав аналогів як в минулому так і сучасному світі, в чому і полягає його політичний феномен. Для сталінізму було характерно ряд особливостей, які разом з його класичними ознаками складають зміст цього поняття і знайшли своє відображення: по-перше, у використанні масового терору, який перетворився у метод і засіб державного управління. По-друге, повній ліквідації приватної власності, внаслідок чого суспільству було силою нав’язано протиприродну економічну модель відносин між людьми в процесі виробництва, обміну і споживання, форсування темпів економічного розвитку на основі політичних рішень без адекватної соціально-економічної бази. По-третє, в гіпертрофованій, необмеженій ролі партії і партійного апарату, перетворенні їх в органи державного управління, і, нарешті, наступна особливість – складовою частиною становлення і функціонування сталінізму була опора на великодержавний російський шовінізм, утвердження унітарної форми державного устрою, постійна фабрикація політичних процесів проти проявів «націоналізму» (за винятком російського), злочинна практика депортації окремих народів.

5. Зрозуміти суть сталінізму можна лише в порівнянні з іншими різновидами тоталітаризму. Й.Сталін першим у новітні часи створив безкласове (у марксистському розумінні цього поняття) суспільство. Повністю перевівши економіку у державний сектор, він ліквідував економічні класи. Хоча Й. Сталін доповнив марксистську теорію концепцією існування у соціалістичному суспільстві двох дружніх класів: робітничого класу та колгоспного селянства, і прошарку між ними – соціалістичної інтелігенції, але насправді класу колгоспного селянства не існувало. Підставою для декларування класу колгоспного селянства було те, що колгоспні засоби виробництва (крім землі) формально належали сільськогосподарській артілі, а керівництво колгоспів обиралося загальними зборами його членів. Але фактично колгоспами керував той же партійно-державний апарат, який визначав профіль господарств, виробничі завдання, терміни сільськогосподарських кампаній, укрупнював та розукрупнював колгоспи за своїм розсудом, призначав голів колгоспів.

Але найбільшим досягненням сталінського режиму було створення нової, тоталітарної культури - культури, якій притаманні ідеологічна ангажованість, культ вождя, міфологізація свідомості, активно-підданський тип поведінки. Для сталінського режиму було недостатнім визнання себе як законного, він вимагав від кожної людини постійного виявлення активності щодо його підтримки. Аполітичність або ж недостатня активність стали розцінюватися як нелояльність, з усіма наслідками, що випливали з цього.

Й. Сталін розбудував гігантський пропагандистський апарат. У систему партійно-політичної пропаганди було включено усе активне населення. Ледве не на все населення Й. Сталін поширив партійно-політичні ритуали: демонстрації, мітинги, урочисті зібрання з нагоди комуністичних свят тощо. Та у Й. Сталіна не вистачило ані часу, ані засобів для повної руйнації кожної людської особистості. Якби у нього були потрібні засоби та час, то можна не сумніватися, що Й. Сталін довів би процес тоталітарного зомбування людей до повної завершеності.

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 1155. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия