| №
| Назва теми
| Кількість годин
|
|
| Методи визначення факторів патогенності та вірулентності стафілококів та стрептококів.
|
|
|
| Патогенні спірохети. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Неклостридіальні анаеробні інфекції. Лабораторна діагностика захворювань, які спричиняють бактероїди та фузобактерії.
|
|
|
| Лабораторна діагностика туберкульозу.
|
|
|
| Лепра. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Haemophilus influensa. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Лістерії. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Рід протеїв, їх роль в патології людини. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Рід псевдомонад, їх роль в патології людини. Мікробіологічна діагностика захворювань.
|
|
|
| Кампілобактерії. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Хвороба легіонерів. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Нанобактерії та їх біологічні особливості. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Кардіобактерії. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Орнітоз. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Дріжжеподібні гриби роду Кандіда, збудники аспергільозу, мукорозу, пеніцильозу. Основні принципи лабораторної діагностики мікозів, що спричинені умовно-патогенними грибами.
|
|
|
| Патогенні актиноміцети. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Збудники глибоких бластомікозів. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Гістоплазмоз. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Криптококоз. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Збудники дерматомікозу (епідермофітія, трихофітія,мікроспорія,фавус). Мікробіологічна діагностика.
|
|
|
| Біологічні властивості сальмонел та їх роль в патології людини та виникнення внутрішньо-лікарняних інфекцій.
|
|
|
| Лабораторна діагностика захворювань псевдотуберкульозу та кишкового ієрсиніозу.
|
|
|
| Лабораторна діагностика бактеріальної дизентерії.
|
|
|
| Парагемолітичний вібріон. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Умовно-патогенні ентеробактерії – роди гафнія, серація, ентеробактер, едвардсієла, ервінія, цитробактер.
|
|
|
| Клебсієли. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика.
|
|
|
| Умовно-патогенні мікроорганізми – збудники гнійно-запальних хвороб. Біологічні властивості збудника. Лабораторна діагностика
|
|
|
| Опортуністичні інфекції. Умови виникнення, поліорганний тропізм. Наукове обґрунтування протиепідемічних заходів.
|
|
|
| Внутрішньо-лікарняні інфекції. Визначення. Класифікація. Мікроорганізми, які найчастіше викликають внутрішньо-лікарняну інфекцію
|
|
|
| Етіологія, патогенез, клінічні форми госпітальної інфекції.
|
|
|
| Мікробіологічні дослідження в неінфекційній клініці. Особливості отримання матеріалу, постачання, аналізу.
|
|
|
| РАЗОМ
|
|
9. Індивідуальні завдання
Індивідуальна робота студента передбачає:
- підготовка та доповідь реферативного повідомлення у вигляді комп’ютерної презентації;
- Розв’язування ситуаційних задач, тестових завдань;
- створення діагностичних алгоритмів, таблиць, презентацій;
- участь студента в СНТ (участь у НДР кафедри, написання тез доповідей, статей, доповіді на студентських наукових конференціях).
Таблиця для оцінки індивідуальної роботи студентів
| №
| Вид роботи
| Кількість балів
|
| 1.
| Участь у роботі СНТ на кафедрі
| 2 бали
|
| 2.
| Підготовка та захист реферату з заданої теми
| 2 бали
|
| 3.
| Участь у підготовці методичних матеріалів кафедри (схем, таблиць, стендів)
| 3-4 бали
|
| 4.
| Підготовка доповіді та виступ на студентській науковій конференції:
|
|
| - кафедральної
| 3 бали
|
| - університетської та регіональної
| 4 бали
|
| - республіканської
| 5 балів
|
| 5.
| Отримання призового місця та нагороди на конференції та олімпіаді:
|
|
| - університетської
| 5 балів
|
| - регіональної
| 6 балів
|
| - республіканської
| 7 балів
|
Індивідуальна робота студентів оцінюється за кожен вид роботи з урахуванням якості її виконання. Максимальна кількість балів, яка може добавлятися до кількості балів поточної успішності, не може перевищувати 10 балів. Конкретна кількість балів за індивідуальну роботу визначається відповідною предметною методичною комісією і залежить від рівня, на якому вона виконана (кафедральний, університетський, міжуніверситетський або республіканський, тощо).
Максимальна кількість балів за індивідуальну роботу
| Рівень
| Кількість балів
|
| - на кафедральному рівні
| 4 бали
|
| - на університетському рівні
| 7 балів
|
| - на міжуніверситетському, республіканському рівні
| 10 балів
|
