Методи управління у галузі фізичної культури і спорту

1. Загальні положення про методи управління.

2. Функціональне призначення методів у системі менеджменту.

3. Вибір методів у спортивному менеджменті.

Результатом виконання будь-яких конкретних функ­цій менеджменту, що здійснюються на засадах загальних функцій, є отримані методи менеджменту.

Методи менеджменту - способи і прийоми впливу керуючої сис­теми на керовану на різних рівнях і ланках управління (фізкультуро-спортивна організація – КФК, СК, ДЮСШ та ін..).

Усі методи менеджменту діалектично пов'язані з функ­ціями менеджменту, оскільки основним завданням функ­цій менеджменту як виду управлінської діяльності є фор­мування методів менеджменту. При цьому процес фор­мування здійснюється через конкретні функції, які реалізуються за допомогою загальних. Усі методи менеджменту повинні функціо­нувати не як окремі, розрізнені та самостійні способи впливу, а як цілісна система, що складається із взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів.

Ряд дослідників стверджують, що методи менеджменту можна класифікувати за різними ознаками:

- напрямком впливу на керований об’єкт;

- способом урахування інтересів працівників;

- формою впливу;

- характером впливу [34, 39].

Методи менеджменту у фізичній культурі і спорті представляють собою конкретні способи впливу суб'єкта на об'єкт (органа управління на фізкультурно-спортивну організацію, керівника фізкультурно-спортивної організації на її співробітників і т.п.).

Методи менеджменту у фізичній культурі та спорті класифікуються по різних підставах. У їх сукупності виділяють методи прямого (досягнення безпосереднього результату) і непрямого (створення умов для досягнень результату) впливу; формального (авторитетний стиль керівництва) і неформального (демократичний стиль керівництва) впливу й т.д.

Найбільш важливе значення з погляду практики менеджменту має класифікація методів на основі специфіки відносин, що складаються між співробітниками фізкультурно-спортивної організації в процесі спільної праці. На цій підставі методи менеджменту підрозділяють на організаційні, економічні й соціально-психологічні.

Організаційні методи менеджменту у фізичній культурі та спорті

Організаційні методи менеджменту базуються на організаційних відносинах між органами управління й організаціями, організаціями й працівниками, на відносинах влади й підпорядкування. У сукупності організаційних методів менеджменту звичайно виділяють наступні групи - методи організаційно-стабілізуючого, розпорядницького й дисциплінарного впливу.

Методи організаційно-стабілізуючого впливу застосовуються для створення організаційної основи спільної роботи й укладаються в розподілі функцій, обов'язків, відповідальності, повноважень, установленні порядку ділових взаємин і т.д. Ця група методів включає: регламентування, тобто чітке закріплення функцій за організацією, її керівником, підрозділом, виконавцем і т.п.; нормування, визначення припустимих меж діяльності й установлення нормативів праці; інструктування, тобто ознайомлення виконавця з різними факторами й обставинами виконання певних робіт у формі пояснення, ради, застереження, роз'яснення й т.п.

Як конкретні приклади використання методів організаційно-стабілізуючого впливу можна привести наступні: регламентування - статут фізкультурно-спортивної організації, тарифно-кваліфікаційні характеристики, правила спортивних змагань, положення про спортивні змагання, календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів та ін. нормування - нормативи праці, нормативи обладнання фізкультурно-спортивних організацій табельним і йому подібним майном, показники режимів експлуатації фізкультурно-спортивних споруджень і чисельності тих, хто займається на них та ін.

Методи розпорядницького впливу використовуються для вирішення поточних завдань і дозволяють корегувати діяльність із урахуванням зміни ситуації. Методи цієї групи звичайно реалізуються у формі наказу, розпорядження й т.п.

Методи дисциплінарного впливу призначені для ліквідації відхилень у діяльності, для забезпечення чіткого й своєчасного виконання встановлених обов'язків. За невиконання (неналежне виконання) обов'язків до працівника фізкультурно-спортивної організації, наприклад, можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення, як зауваження, догана, сувора догана, звільнення з роботи, а також у специфічних ситуаціях штрафні санкції.

Як специфічні різновиди організаційних методів розглядаються адміністративні методи й методи правового регулювання, які по своїй природі характерні в першу чергу для управління фізичною культурою і спортом.

Адміністративні методи пов'язані із владною природою державного управління, що проявляється в різних обставинах і ситуаціях: одна сторона взаємин (державний орган управління, посадова особа) наділена владними повноваженнями і тому може віддавати накази іншій, як правило, прямо підлеглій їй стороні взаємин (організації), що зобов'язана виконувати запропоноване незалежно від того, згодна вона з ним чи ні; одна сторона взаємин (державний орган управління, посадова особа) має право розглядати заяви, скарги іншої сторони взаємин (громадян) і задовольняти їх законні інтереси; одна сторона взаємин (державний орган управління) установлює норми, які підлягають неухильному виконанню іншою стороною взаємин (громадянами) і т.д.

Методи правового регулювання представляють собою застосовані державою коштів правового впливу на суспільні відносини. Розрізняють два основних способи правового регулювання - авторитарний і автономний. Авторитарний спосіб використовується при регулюванні адміністративних та інших правовідносин і характеризується тим, що одна сторона правовідносин наділена правом встановлювати іншій стороні правовідносин утримування її діяльності. Автономний спосіб базується на тому, що сторони правовідносин є рівноправними й у рамках чинного законодавства можуть самостійно встановлювати дотримання своїх прав і обов'язків, змінювати або припиняти їх. Методи правового регулювання відносин у сфері трудової, фінансової та іншої галузей права носять комплексний характер і включають у тих або інших співвідношеннях елементи авторитарного й автономного способів.

Наявність групи організаційних методів менеджменту у фізичній культурі та спорті не виключає організаційних форм використання економічних і соціально-психологічних методів.

Економічні методи менеджменту призначаються для впливу на економічні відносини. Їх спектр досить широкий і різноманітний, тому (з відомою часткою умовності) частина економічних методів використовується переважно з метою управління фізичною культурою і спортом як галуззю (бюджетне фінансування, капітальні вкладення, дотації та ін.), а інша частина — з метою менеджменту фізкультурно - спортивною організацією (кооперування коштів, амортизаційні відрахування, оподатковування, матеріальне стимулювання та ін.).

Соціально-психологічні методи використовуються для впливу на -соціально-психологічні відносини людей і тому найбільшою мірою характерні для менеджменту фізкультурно-спортивної організації. Специфіка цих методів пов'язана із застосуванням різноманітних неформальних факторів, інтересів особистості, групи, трудового колективу.

До числа соціально-психологічних методів, як правило, відносять:

· формування трудових колективів з урахуванням соціально-психологічних характеристик людей (здібностей, темпераменту, рис характеру й т.п.), що створює сприятливі умови для спільної діяльності й соціального розвитку фізкультурно-спортивної організації;

· соціальне нормування, у тому числі шляхом підтримки традицій фізкультурно-спортивної організації й т.д.;

· соціальне регулювання, пов'язане з обліком реальної взаємодії соціальних інтересів, їх єдності і різноманіття;

· соціальне стимулювання за рахунок створення обстановки соціально-психологічної зацікавленості в досягненні цілей діяльності фізкультурно-спортивної організації (підвищення кваліфікації, культурний ріст співробітників, творче відношення до праці й т.д.);

· задоволення культурних і соціально-побутових потреб працівників, у тому числі забезпечення можливостей для проведення дозвілля, надання житла й т.п.;

· створення й підтримка сприятливого соціально-психологічного клімату спільної роботи за рахунок морального стимулювання соціальної активності, вимогливості, взаємопідтримки й допомоги та ін.

У процесі реалізації загальних і конкретних функцій менеджменту у фізичній культурі та спорті застосовується комплекс різних методів, склад яких залежить від цілого ряду факторів, до основного з яких можна віднести організаційно-правову форму фізкультурно-спортивної організації, специфіку об'єкта впливу, особливості конкретної ситуації, професійний досвід суб'єкта впливу та ін.

У практичній роботі спортивного менеджера на вибір і застосування методів управління вирішується кілька завдань. По-перше, треба знайти й вибрати із усього різноманіття відомих методів управління галуззю фізичної культури і спорту ті, які з погляду поставленої мети мають найбільшу ефективність впливу. По-друге, варто знайти найбільш оптимальну комбінацію обраних методів управління, визначити головну ланку цієї комбінації методів. По-третє, уміло застосувати обрані методи у всьому їхньому обсязі й проаналізувати досягнуті результати, виявити невикористані резерви.

Узагальнення практичного досвіду показує, що вибір спортивним менеджером конкретних методів управління залежить від багатьох факторів.

Ці фактори можна звести в наступні групи:

§ Мета та завдання спортивної організації, які необхідно досягти;

§ Особливості об'єкта управління (потенційний або реальний контингент тих, що займається, економічні ресурси, персонал спортивної організації й т.д.);

§ Особливості суб'єкта управління (професійний досвід менеджера, суспільний статус спортивного клубу, федерації й т.д.);

§ Особливості конкретної управлінської ситуації;

§ Можливості й специфіка наявного в розпорядженні спортивного менеджера арсеналу методів управління.

Аналізуючи фактори, що впливають на вибір методів управління сферою фізичної культури і спорту, варто мати на увазі, що вони перебувають у постійній зміні, так само як і сам арсенал методів управління. Тому ефективне застосування методів управління вимогає від спортивного менеджера мистецтва, постійного творчого пошуку, пильної уваги до соціальної динаміки функціонування й розвитку сфери фізичної культури й спорту, до змін внутрішніх і зовнішніх умов діяльності спортивної організації.

Найпоширенішою помилкою в практиці застосування методів управління в спортивних організаціях є шаблонність їх складу, стереотипність використання. У цій ситуації може виникнути ефект звикання, або так званий негативний ефект нагромадження погрішностей. Тривале використання менеджером того самого методу управління, нехай навіть спочатку ефективного, поступово може призвести до того, що керований об'єкт адаптується до цього методу, втрачає очікувану реакцію на керуючий вплив. Тому високим рівнем мистецтва характеризується тільки такий менеджмент, що постійно розвивається, збагачується накопиченим досвідом, використовує управлінські інновації [33, 34].

Питання до модуля №6:

1. Загальні положення про методи управління.

2. Функціональне призначення методів у системі менеджменту.

3. Структура методів управління.

4. Механізм дії методів управління.

5. Види методів управління.

6. Характеристика методів управління.

7. Методологія планування розвитку фізичної культури та спорту. Методи управління ФКС.

8. Методи вивчення проблем ФКС.

Перелік використаної літератури:

1. Переверзин И.И. Исскуство спортивного менеджмента. – М.: Совествкий спорт, 2004. – 416с.

2. Переверзин И.И. Менеджмент спортивной организации: Учебное пособие. – 3-е изд., перераб. и. доп. – М.: «Физкультура и спорт», 2006. – 464с.

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2005. – С. 104-106.