Промисловий переворот розпочався у Великій Бритвиіі в 60-х РР. ХVПІ ст., продовжував стрімко розвиватися аж до перемоги над Францією в 1815 р. і завершився у найважливіших галузях виробництва у середині ХІХ ст. До цього часу мануфактури майже повністю були замінені фабриками, на яких ручку працю витісuили машини, в тому ·числі і в промисловій галузі. Перехід до виробництва за допомогою машин у 40-50- рр. ХІХ ст. – є найважливішим показником завершення промислового перевороту, ознакою справжньої індустріалізаціі країни. Спираючись на технічні досягнення попередніх десятиліть, винахідники конструюволи нові верстати і машини з більш складними функціями і прискореними діями. У 1817 р. механік Р. Робертс створив перший стругальний верстат для обробки деталей з плоскими. поверхняими. Через рік І. Кітні сконетруював фрезерний верстат. У 1835 р. Дж. Вітворт запатентував автоматичний гвинторізний токарний верстат. У 1839 р. Дж. Несмітом сконструйовав паровий молот. Такі винаходи не тільки сприяли поліпшенню якості виробів, а й створювали можливості точного їх дубпюванnя. Поява вдосконалених верстатів і машик висувала нові вимоги до організаціі виробництва, підводила до створення підприємств, що спеціалізувались на виробництві машин для різних цілей. у ЗО-40~ві рр. машинобудування поступово виділилося у окрему галузь виробництва. Найбільші зміни в першій половині ХІХ ст. відбулися у провідних галузях англійської промисловості. Впродовж 1815-1870-x рр. за обсягом товарної продукції та числом зайнятих робітників на першому місці, як і на початку промислового перевороту, стояла текстильна промисловість, передусім бавовняна. Вироби з бавовни складали 70 % усіх товарів, вивезених з Великої Британії у 1850 р. Однак, з 30-х років швидкими темпами почала розвиватися важка промисловість і машинобудування, які за темпами рознитку випереджали текстильну промисловість. У 1850 р. У Великій Британії було вироблено половину світового випуску чавуну. З 1830 р., після відкриття першої багатокілометрової залізниці між Ліверпулем і Манчестером, перемога нового виду транспорту була забезпечена не тільки у Великій Британії, а й у інших країнах. До 1850 р. у країні було збудовано майже 10тис. км. зanїЗниць. Промисловий переворот відобразився і на розвитку сільського господарства. У сільськогосподарське виробництво впроваджувалися парові машини, які приводили у дію молотарки. плуги. застосовувалися сіялки, а також нова arpoтexнікa з використанням мінеральних добрив. Однак. у сільському господарстві технjчні досягнення запроваджувалися значно повільніше, ніж у промисловості.
У 1851 р. 34 % жителів Великої Британії проживало у великих містах, з населенням понад 20 тис. осіб: Лондон. Глазго, Бірмінгем, Ліверпуль, Манчестер та ін. 3 зaraльної кількості англійців у 1851 р. (21 МЛН. осіб) 2,3 МЛН. проживало у Лондоні. Такої концентрації населення у столиці країни тоді не було у жодній державі світу. Велика Британія, де в 1828 р. вперше у світі було спущено на воду суцільним металевий корабель, закріпила за собою перше місце у світовому кораблебудуванні. Розвиток океанського пароплавства сприяв зростанню її морської могутності.
Внаслідок rrpoмислового перевороту зміниласи не тільки соціальна структура населення а й його географічне розташування. До початкy промислового перевороту Велика Бритнія представляла собою типову європейську країну з переважаючим сільським наседенням, з маленькими містечками залюдненими. в основному, ремісниками дрібними торгівцями, робітниками мануфактур. Важливим соціальним наслідком промислового перевороту у Великій Британії було поширення загальної грамотності населення і підвищення· професійного рівня робітників. У 1851 р. 34 % жителів Великої Британії проживало у великих містах, з населенням понад 20 тис. осіб: Лондон. Гпазго, Бірмінгем, Ліверпуль, Манчестер та ін. 13 % зaraльної кількості англійців у 1851 р. (21 МЛН. осіб) 2,3 МЛН. проживало у Лондоні. Такої концентрації населення у столиці країни тоді не було у жодній державі світу
