Економічний розвиток і структура британського суспільства в останній третині ХІХ – поч. ХХ ст.

Англію на початку другої половини ХІХ ст. можна поділити ип чотири географічио-господарські регіони:

1.Лондон (2,8 млн. жителів) - найбільший міський регіон

2.південно-східна Англія (6,1 млн. жителів) переважно

сільськогосподарська область;

3.цeНТPВJIЬHa Англія (3,7 млн. населення) - регіон з переважаючим розвитком промнсловості і. гірництва;

4.північна Англія (6,1' млн. жителів) - найрозвинутіша промислова і гірничодобувна промисловості

 

Після ліквідації у 1846 р. "хлібних законіа" сільське господарство Великобританії досить швидко розвивалося, так що період 1850-1870-х рр. відомий в історіографії як час проспериті. Щоб успішно конкурувати на ринку, англійські сільськогосподарські виробники запроваджували крашу техніку виробництва.

Під кінець 1870-х рр. частка Англії у світовому фабричному виробництві становила близько 50%, а у світовому промисловому експорті - 40%. У порівнянні з 1843:-1849 рр. промислове виробництво і гірництво протягом 1859-1868 рр. зросло на 36%.. Різниця між експортом та імпортом з надлишком вирівнюlвалася за рахунок прибутків від посередництва у торгівлі (морський транспорт (протягом 1847-1880 рр. англійський торгівельний флот зріс у чотири рази. досягнувши 60 МЛН. тон), банківські операції та страхові послуги). Велике значення для розвитку англійської торгівлі мали відкриття багатих покладів золота в 'Каліфорнії та Австралії у сереДИІІі ХІХ ст. Внаслідок цього, протягом 1852-1861 рр. англійський експорт до Австралії збільшився у шість разів. Великі зміни відбулися у цей час і в структурі англійської промисловості.

Концентрація капіталу стала причиною стала причиною створення великих фірм, на взірець акціонерних товариств. У 1864 р. в Англії було зареєстровано 975 таких товарнств а в 1865 р. з'явилосяся біля 3 тнс. акціонерних товариств.

Промисловий був у Великій Брнтанії 1850-1860-х рр. змінився відносною кризою останньої трстини ХІХ - початку ХХст. Протягом 1868-1873 рр. США випередили Британію в абсолютних цифрах промислового виробництва а протягом 1873-1882 рр. Напередодні Першої світової війни британська частка знизилася до 14% і поступалася США і Німеччині. Під КІНець ХІХ ст. Британія поступалася іншим державам також з погляду технічного забезпечення.

Харектеристика. послаблення динаміки англійської промисловості в цей час були:

1) консерватизм промислової структури. в якій домінували галузі виробництва, що утвердилися до середини ХІХ ст.;

2) у. таких традиційних гвлузях виробництва значно повільніше, ніж в інших країнах, відбувався процес осучасненняаиробництва;

3) слабка динаміка розвитку не компенсувалася швидким запровадженням

нових засобів виробництва.;

. Промислова криза останньої третини ХІХ ст. поглибилася за рахунок значно сильнішої кризи, викликаної появою дешевого зерна з Північної Америки і Австралії. Зрештою, У 1873 Р'. в Англії розпочалас. чергова криза надвиробництва, що була першою загальноосвітньою кризою такого типу, і тривала в країні до середини 1890-х рр.

2. Cтруктура англійського суспільства.

Друга половина ХІХ ст. відзначилася стрімким зростанням населення країни.

Протягом 1851-1891 рр. чнсло жителів Об'єднаного королівства зросло більше як на 10.. млн з 27,4 млн. до 37,7 млн. осіб (1801 р. - 15,9 млн. осіб». При цьому найбільші. темпи приросту населення були притаманні Англії та Уельсу (відповідно 17,9 млн. 1 29 млн.. осіб) ірландії (2,9 і 4 млн. осіб), у той час як динаміка населення в Iрландія була ВІД у 1851 р. на Зеленому острові проживало 6,6 млн. людей, T~ у 1891 р. - всього 4,7 млн. Головними причинами зменшення насел~~ня Iрлаидl1 були голод, хвороби і, найбільше, еміграція, як у заморські копанн, так 1 до самої Англії. Характерною рисою еволюції англійського суспільства у другій половині ХІХ ст. було збільшення. міського населення, що проявилося у розбудові таких мегаполісів, як Лондон, Лlверпуль, Манчестер та. Лондон був не тільки столицею Британської імперії, але й центром світової торгівлі, фінансів і транспоту! Надзвичайно швидкі темпи зростання його населення свідчать наступні~1 даю: 1841 р. - 1,3 МЛН., 1861 р. - 2,8 млн., а в 1866 р. - 3 млн. населення.