Рівноважний ЧНП в умовах повної зайнятості . Рецесійний та інфляційний розриви.

Ринок, забезпечуючи рівновагу в економіці, не гарантує такого рівня приватних витрат, за яких економіка може перебувати в стані повної зайнятості й без інфляції. Але саме в цьому стані економіка функціонує найефективніше. Коливання рівноважного рівня випуску навколо потенційного рівня призводять до виникнення рецесійного або інфляційного розривів. Рецесійний розрив – це величина на яку повинен збільшитися сукупний попит для того, щоб підвищити рівноважний ВВП. Розрив називають рецесійним, оскільки він здійснює в економіці рецесію, скорочення виробництва відносно потенційного рівня. Інфляційний розрив – це величина на яку повинен скоротитися сукупний попит, щоб знизити рівноважний ВВП до не інфляційного рівня. Повна зайнятість забезпечується рівноважним обсягом ЧНП або доходу нації. Рецесійний розрив веде до зменшення реального ЧНП. Він свідчить про спад виробництва національного продукту нижче рівноважного рівня. Інфляційний розрив відображає надлишок сукупного попиту, що підвищує ціни внаслідок інфляційного попиту. При цьому зростає номінальний ЧНП, водночас реальний продукт не зростає, адже інфляційний розрив не може підвищити зайнятість, яка й так досягла максимального значення. Рух цін угору триватиме доти, поки існуватиме інфляційний розрив. Будь-яка зміна сукупного попиту зумовить зміни обсягу рівноважного ЧНП і зайнятості навіть за сталого рівня цін.

35. Мультиплікатор автономних витрат. Вплив інвестицій на рівноважний ЧНП.

Мультиплікатор автономних витрат - відношення зміни рівноважного ВВП до зміни будь-якого компонента автономних витрат. Мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст (скорочення) сукупного доходу перевищує початковий приріст (скорочення) автономних витрат. Мультиплікатор діє в обох напря­мах, спри­чиняє багаторазове зменшення або збільшення. Мультиплікатор автономних витрат визначається за формулою: дельтаY/дельтаA, де А – автономні витрати. Важливим є те, що одноразова зміна будь-якого компонента автономних витрат породжує багаторазову зміну ВВП. Якщо, наприклад, автономне споживання зростає на якусь величину то це призводить до збільшення сукупних витрат і доходу Y на таку ж величину, що, в свою чергу, викликає повторне зростання споживання (оскільки збільшився доход), але вже на
величину Далі сукупні витрати і доход знову зростають на величи­
ну потім знову, за схемою кругообігу "доходи — витрати". Повна зайнятість, як бажана мета, забезпечується рівноважним обсягом ЧНП, але якщо інвестиції незначні, рівноважний рівень доходу означатиме безробіття і розтрату національних ресурсів. Так діє механізм мультиплікатора, який посилює нові інвестиції, але буде посилювати й негативний ефект скорочення інвестицій за умов спадної граничної схильності до споживання (МРС). Якщо чисті інвестиції впадуть до нуля, то дохід нації зменшиться до точки рівноваги, але суспільство буде настільки бідним, що припинить будь-які заощадження. Якщо чисті інвестиції виявляють тенденцію до перевищення рівня заощаджень, який відповідає повній зайнятості, то попит на товари перевищить можливості їх виробництва і ціни почнуть зростати (виникає інфляція).