Кожне підприємство, організація чи установа для реалізації поставлених цілей має у своєму розпорядженні як засоби праці (будівлі, машини, устаткування і т. ін.), так і предмети праці (сировину, матеріали, паливо і т. ін.), які в сукупності складають господарські засоби, тобто власність підприємства. В свою чергу власність асоціюється із поняттям “Капітал”. Складові власного капіталу поміщено у розділі І пасиву балансу “Власний капітал”, до якого входять:
- статутний капітал;
- пайовий капітал;
- додатковий капітал;
- інший додатковий капітал;
- резервний капітал;
- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);
- неоплачений капітал;
- вилучений капітал.
Основною складовою власного капіталу є статутний капітал, який являє собою загальну вартість активів, внесених засновниками при створенні підприємства.
Статутний капітал — це частина капіталу, яка утворюється за рахунок сукупності вкладів у вигляді матеріальних, нематеріальних або фінансових ресурсів засновників у майно підприємства для забезпечення діяльності господарюючого суб’єкта згідно меж, які визначені установчими документами. Розмір статутного капіталу підлягає обов’язковій реєстрації у Державному реєстрі суб’єкта господарювання.
Зміна величини статутного капіталу можлива лише у випадках, регламентованих законодавством. Статутний капітал може збільшитися при: – введенні в дію нових потужностей; – реконструкції та модернізації обладнання; – безкоштовному отриманні коштів від інших підприємств;
– дооцінці засобів; – отриманні коштів внаслідок злиття декількох державних підприємств; – виділенні додаткових коштів, зареєстрованих в статутних документах державними структурами. Зменшується статутний капітал за рахунок щомісячного нарахування зносу по основним засобам або в результаті ліквідації та вибуття основних злитті підприємств або їх ліквідації. Джерелом поповнення Власного капіталу безумовно є прибуток від фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства. Також на підприємстві створюється Резервний фонд у розмірі 25 відсотків Статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до Резервного фонду становить не менше 5 відсотків суми чистого прибутку Товариства. Підприємство може використовувати кошти Резервного фонду на додаткові витрати, на заходи розробки та впровадження нових перспективних програм, поповнення нестачі власних оборотних коштів, покриття збитків від зниження ціни продукції і на інші цілі. За рішенням загальних зборів учасників даного підприємства частина коштів Резервного фонду може бути використана на оплату праці з компенсуванням їх в наступному періоді з фонду оплати праці. Для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидності власного капіталу призначені рахунки четвертого класу Плану рахунків, зокрема такі як: 40 “Зареєстрований(пайовий) капітал”, 41 “Капітал у дооцінках”, 42 “Додатковий капітал”, 43 “Резервний капітал”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, 45 “Вилучений капітал”, 46 “Неоплачений капітал”, 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”, 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”, 49 “Страхові резерви”. Проведено підписку на акції акціонерного товариства у розмірі статутного капіталу, визначеного у засновницьких документах Дт 46 Кт 401Відображено внесення засновниками грошових і матеріальних ресурсів в рахунок їх вкладу до статутного капіталу Дт 10, 12, 14, 20, 28, 30, 31, 35 Кт 46Відображено перевищення внесків засновників над сумою визначеного статутного капіталу Дт 10, 12, 14, 20, 28, 30, 31, 35 Кт 422Відображено збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку підприємства Дт 433 Кт 401 Узагальнення облікових даних по рахунках 4 класу здійснюється при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері № 7, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі III і IV Відомості 5-М.
