Уряд Португалії з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки досить широко використовує принцип утворення кластерів – тобто «просторових організацій, які являють собою географічну концентрацію підприємств та установ, що пов’язані між собою [виробничими зв’язками]23». *
Слід зазначити, що Португалія знаходилась у самих витоків діяльності з розробки теорії кластерів, оскільки 12-місячне дослідження можливостей підвищення конкурентоздатності португальської економіки було здійснено на початку дев’яностих років минулого сторіччя консалтинговою компанією «Monitor», в якій на той час працював відомий фахівець з питань кластерів М.Портер. Це дослідження було здійснено на замовлення Міністерства промисловості та енергетики Португалії у співпраці з 50 приватними та державними компаніями. За результатами дослідження вдалося ідентифікувати понад 30 фактично існуючих кластерів (таблиця 1). Остаточний відбір дозволив відокремити шість, найбільш значущих кластерів в португальській економіці в таких галузях, як виноробство, туризм, автомобільне виробництво, виробництво взуття, трикотажне виробництво та харчова промисловість. До цих шести кластерних ініціатив було додано 5 «факторних умов», впровадження яких має забезпечити Уряд (освіта, наука, технологія, фінансування та підготовка управлінських кадрів). Результатом цієї роботи стала підготовка так званого «Національного плану дій». Згадана ініціатива викликала велику зацікавленість з боку ділових кіл та державних установ, наслідком чого стало створення спеціальної приватної асоціації «Форум конкурентоспроможності», яка взяла на себе координацію дій з підвищення конкурентоспроможності країни (у тому числі, на основі формування та розвитку кластерів).
Таблиця 1
