Сутність, склад та класифікація оборотних коштів підприємства

Необхідною умовою здійснення підприємством господар­ської діяльності є наявність у нього оборотних коштів. Вони забезпечують безперервність відтворювального процесу на підприємстві, що відбувається як у сфері виробництва, так і у сфері обігу.

Оборотні кошти підприємства постійно перебувають у русі і, змінюючи свою форму, проходять три стадії кругообігу.

На першій стадії кругообігу під час придбання предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо) оборотні кошти з грошової форми переходять у товарну.

На другій стадії предмети праці за участю засобів праці та робочої сили перетворюються у незавершену виробництвом продукцію, тобто відбувається їх виробниче споживання. Ви­робнича стадія кругообігу завершується випуском готової продукції, й оборотні кошти знову набувають товарної форми.

На третій стадії кругообігу підприємство реалізує готову продукцію й оборотні засоби знову змінюють товарну форму на грошову. Кругообіг вважається закінченим, коли грошові кошти за реалізовану продукцію надійдуть на розрахунковий рахунок підприємства. Грошова форма, якої набувають оборот­ні кошти на третій стадії їх кругообігу, одночасно є їх почат­ковою стадією обороту.

Перша і третя стадії кругообігу оборотних коштів вироб­ничого підприємства відбуваються у сфері обігу, друга -- у сфері виробництва.

Оскільки оборотні кошти підприємства функціонують як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, то їх поділяють на обо­ротні виробничі фонди та фонди обігу.

Оборотні виробничі фонди -- це частина виробничих фондів підпри­ємства, яка повністю споживається під час одного виробничо­го циклу, змінюючи свою натуральну форму, розміри та властивості, і переносить свою вартість на вартість виготовлюваної продукції відразу в повному обсязі.

До оборотних виробничих фондів підприємства належать виробничі за­паси та незавершене виробництво та витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси включають сировину, основні та допоміж­ні матеріали, комплектуючі матеріали, куплені напівфабрика­ти, паливо, запасні частини, тару та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, на­дання послуг, обслуговування виробництва й адміністратив­них потреб. Виробничі запаси становлять більшу частину обо­ротних фондів виробничого підприємства.

Незавершене виробництво – це предмети праці, обробка або переробка яких на підприємстві ще не завершена. Вони знаходяться безпосередньо на робочих місцях у виробничих цехах або в процесі транспортування від одного виробничого підрозділу до іншого. Вироби, обробка яких повністю закінчена у даному виробничому підрозділі, але вони ще потребують подальшої обробки в інших виробничих цехах, називаються напівфабрикатами власного виготовлення.

Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних фондів, це грошові витрати, здійснені в даному періоді, але які будуть віднесені на собівартість продукції частинами в наступних періодах.

Співвідношення окремих елементів оборотних фондів під­приємства характеризує їх виробничо-технологічну структуру.

Виробничо-технологічна структура оборотних фондів під­приємств різних галузей має певні особливості. На її форму­вання впливають такі фактори, як тип виробництва, особли­вості продукції та технології її виготовлення, умови забезпе­чення матеріальними ресурсами тощо. Так, частка виробничих запасів найбільша на підприємствах легкої промисловості та електроенергетики (до 80%), незавершеного виробництва - у машинобудуванні (до 40%), тоді як на транспорті незавершене виробництво взагалі відсутнє.

Фондами обігу називаються оборотні кошти, що функціо­нують у сфері обігу.

До фондів обігу належать товари, готова продукція, грошо­ві кошти в касі та на рахунках у банках, а також кошти підпри­ємства в незавершених розрахунках та дебіторська заборгованість.

Товари – це матеріальні цінності, що придбані та зберіга­ються підприємством для їх подальшого перепродажу.

Готова продукція – це вироби підприємства, обробка яких закінчена і вони пройшли випробування, відповідають техніч­ним умовам і стандартам та укомплектовані згідно з договора­ми із покупцями та замовниками. Поки виготовлена підприєм­ством продукція не оплачена, вона належить підприємству.

Грошові кошти підприємства – це частина оборотних коштів підприємства, що не бере безпосередньої участі у виробни­чому процесі, але використовується ним для створення необ­хідних йому матеріальних ресурсів: матеріалів, сировини, за­пасних частин тощо. Грошові кошти знаходяться в касі під­приємства, на поточних та інших рахунках у банках і можуть бути використані для поточних операцій. Підприємство може мати грошові кошти не лише в національній, айв іноземній валюті.

До коштів підприємства в розрахунках належить заборго­ваність покупців або замовників перед підприємством за відвантажену їм продукцію, виконані роботи або надані підпри­ємством послуги.

За принципами організації розрізняють нормовані та не­нормовані оборотні кошти.

До нормованих оборотних коштів відносять виробничі за­паси, незавершене виробництво та готову продукцію. їх гра­ничний розмір визначається за допомогою нормування.

Нор­мування оборотних коштів -- це встановлення економічно об­ґрунтованих (планових) норм запасу та нормативів за окреми­ми елементами оборотних засобів. Воно є необхідним для за­безпечення нормальної діяльності підприємства.

До ненормованих оборотних коштів підприємства відно­сять грошові кошти та кошти в розрахунках.

За джерелами утворення оборотні кошти поділяють на власні, прирівняні до власних і залучені.

До власних джерел утворення оборотних коштів належать статутний та резервний капітал, прибуток підприємства.

До джерел, прирівняних до власних, належать резерви на­ступних витрат і платежів, кошти цільового фінансування, а також залучені в оборот стійкі пасиви (заборгованість по заро­бітній платі, внесках на соціальне страхування тощо).

До залучених джерел утворення оборотних коштів підпри­ємства належать кредити банків, якими покривається нестача власних джерел формування оборотних засобів (як правило, це короткострокові кредити).