Значення і загальна характеристика інноваційних процесів.

Інноваційні процеси — це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі.

Слід розрізняти поняття "новини" і "нововведення". Новини ви­никають як результат інноваційних процесів, як втілення творчої думки людини у певну економіко-виробничу проблему, а впровад­ження новин у господарську практику — це нововведення..

Оцінювання, прийняття і реалізація нових рішень у галузях техні­ки, технології, організаційних форм та методів господарювання ста­новлять суть інноваційних процесів. Інноваційні процеси почина­ються в певних галузях науки, а завершуються у виробництві.

За сферою застосування інноваційні процеси поділяють на такі види:

- технічні новини і нововведення — нові вироби, технології, засоби виробництва;

- організаційні інновації— нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємства, форми суспільного виробництва;

- економічні інновації — удосконалені методи господарського уп­равління підприємством (прогнозування, планування, фінансу­вання, ціноутворення, мотивація та оплата праці);

- соціальні інновації — форми активізації людського фактора в діяльності підприємства (професійна підготовка і підвищення ква­ліфікації персоналу, стимулювання творчої активності, підтриму­вання високого рівня безпеки праці, охорона здоров'я людей, охо­рона довкілля, створення комфортних умов життя);

- юридичні нововведення — регулювання всіх видів діяльності під­приємства на основі нових і змінених законів, а також норматив­но-правових документів.

За масштабністю і силою впливу інновації поділяють на локальні й глобальні. Локальні новини сприяють еволюційним перетворенням у діяльності підприємства і неістотно впливають на ефективність його функціонування та розвитку. Глобальні новини здебільшого рево­люційні, тобто принципово нові, що кардинально підвищують ор­ганізаційно-технічний рівень виробництва, забезпечують суттєві по­зитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.