Загальні цілі

знати:

1. Анатомію і фізіологію жіночих статевих органів

2. Регуляцію менструального циклу

3. Раціональну схему збору анамнезу у гінекологічної хворої

4. Спеціальні методи дослідження гінекологічної хворої

- вміти:

1. Зібрати анамнез у гінекологічної хворої

2. Проводити дзеркальне дослідження

3. Проводити бімануальне дослідження

4. Зібрати матеріал з піхви, уретри і цервікального каналу

5. Оцінювати тести діагностики функціонального стану яєчників

6. Оцінювати результати цитологічного, гістологічного

бактеріоскопічного досліджень

7. Провести (на фантомі) зондування матки

8. Провести (на фантомі) пункцію черевної порожнини через заднє склепіння піхви 3.2. Виховні цілі пов`язані з:

1- формуванням професійно значущої підструктури особистості;

2- актуальними аспектами деонтологічної, екологічної, правової, психологічної, патріотичної, професійної відповідальності тощо.

 

4. Матеріали для доаудиторної підготовки студентів (міждисциплінарна інтеграція)

 

№	Дисципліни	Знати	Уміти
1.   2.   3.	Попередні дисципліни: 1. Анатомія   2. Фізіологія   3. Біохімія   4. Гістологія   5. Пропедевтика   6. Мікробіологія   7. Інфекційні хвороби     8. Дерматовенерологія     9. Імунологія     10. Ендокринологія     11. Психіатрія. Неврологія     Подальші дисципліни: 1. Акушерство і гінекологія (6 курс) Внутрішньопредметна інтеграція: 1. Запальні захворювання жіночих статевих органів. 2. Доброякісні і злоякісні захворювання жіночих статевих органів. 3. Безпліддя в шлюбі.   4. Гострий живіт в гінекології.   5. Аномалії розташування і вади розвитку жіночих статевих органів. 6. Курація хворих.	- будова жіночих статевих органів - регуляція менструального циклу - види обміну речовин - будова жіночих статевих органів - симптоматологія внутрішніх хвороб - патогенні збудники, середовища придатності; методи виявлення - клінічні симптоми - методи діагностики     - клінічні симптоми шкірних і венеричних захворювань, ВІЛ     - імунні чинники     - гормональні метаболічні процеси в нормі і при патології - особливості психоемоційного стану жінки, прояви нервово-психічних захворювань   - загальні і спеціальні методи дослідження гінекологічних хворих     - загальні і спеціальні методи дослідження гінекологічних хворих   - загальні і спеціальні методи дослідження гінекологічних хворих     - загальні і спеціальні методи дослідження гінекологічних хворих   - загальні і спеціальні методи дослідження гінекологічних хворих   - загальні і спеціальні дослідницькі прийоми гінекологічних хворих     - загальні і спеціальні методи досліджень гінекологічних хворих	Провести аналіз даних лабораторних методів дослідження - уміти аналізувати вигляд і склад клітин - проводити клінічну діагностику екстрагенітальної патології - узяти матеріал для дослідження - інтерпретувати дані бак.посіву і антибіотикограми - провести діагностику інфекційних екстрагенітальних захворювань - трактувати результати дослідження - провести діагностику шкірних і венеричних захворювань, ВІЛ - уміти трактувати дані імунологічних досліджень - уміти трактувати дані гормональних досліджень - уміти оцінити психоемоційний стан жінки - дотримуватися медичної етики і деонтології     - поставити діагноз - провести диф.діагностику   - поставити діагноз - провести диф. діагностику     - поставити діагноз - провести диф. діагностику   - поставити діагноз - провести диф. діагностику     - поставити діагноз - провести диф.діагностику     - поставити діагноз - провести диф. діагностику   - поставити діагноз - провести диф. діагностику

5. Зміст теми:

 

Обстеження гінекологічної хворої складається із збору анамнезу, об'єк­тивного (загального та спеціального) обстеження та додаткових методів. Обстеження розпочинають з опитування і проводять за певним планом.

Насамперед з'ясовують паспортні дані — прізвище, ім'я, по батькові, а також дату народження (вік жінки). Це пов'язано з тим, що одне і те саме явище в різні вікові періоди життєвого циклу жінки може мати різне зна­чення, наприклад, відсутність менструації у молодої жінки й у жінки в клі­мактеричному періоді.

Збір анамнезу. У гінекології анамнез має надзвичайно велике значен­ня. Нерідко він торкається інтимних сторін життя, тому для того щоб отри­мати достатньо повну і точну інформацію, опитування необхідно проводи­ти делікатно і спрямовувати розповідь пацієнтки в потрібному напрямку. Ретельно зібраного анамнезу іноді буває достатньо для встановлення попе­реднього діагнозу. Спочатку розпитують про скарги хворої, розвиток дано­го захворювання (anamnesis morbi), а також про умови життя, перенесені захворювання (anamnesis vitae), з'ясовують гінекологічний анамнез.

Скарги хворої. Найчастіше хворі звертаються зі скаргами на біль, пато­логічні виділення з піхви, кровотечі, а також порушення функції сусідніх органів. За характером болю можна передбачити захворювання: ниючий біль виникає при неправильних положеннях матки, хронічних запальних проце­сах придатків матки. Переймоподібний біль виникає при скороченнях матки чи труби (матковий, трубний аборт, народження субмукозного вузла). При наростанні інтенсивності запалення, що супроводжується подразненням очеревини, біль має колючий і ріжучий характер. Такий самий біль виникає за наявності крові в черевній порожнині. При розриві маткової труби, розриві піосальпінкса біль має гострий, "кинджальний" характер. Постійний біль ха­рактерний для запальних захворювань і злоякісних пухлин. Для діагностики важлива також локалізація болю – при зміщеннях матки дозаду (retropositio uteri), параметриті, периметриті він виникає в крижах і попереку, при захво­рюваннях придатків матки — в бокових відділах нижньої частини живота, при захворюваннях зовнішніх статевих органів — у місці ураження.

Для деяких гінекологічних захворювань характерна іррадіація болю — в крижі, стегно, надключичну ділянку (френікус-симптом).

Білі (fluor) — виділення з вагіни, які з'являються найчастіше при за­пальних процесах, неправильному положенні матки, пухлинах. Для діаг­ностики мають значення кількість білей, їх колір, запах. Так, при трихомо-ніазі вони мають «пінистий», при кандидозі — «сирнистий», при ерозіях шийки матки — слизовий характер, при злоякісних пухлинах — вигляд «м'ясних помиїв».

Кровотечі можуть бути проявом порушень менструального циклу, зло­якісних процесів, переривання вагітності.

Слід розпитати жінку також про розлади з боку суміжних органів — характер і частоту сечовипускання (біль, нетримання сечі, надто часте се­човипускання), акт дефекації (наявність запорів, біль при акті дефекації), а також про загальні розлади (припливи, серцебиття, запаморочення, схуд­нення чи, навпаки, ожиріння).

Анамнез захворювання (anamnesis morbi). Необхідно розпитати паці­єнтку про початок захворювання — гострий чи поступовий, де і скільки часу лікувалась. Певну роль у діагностиці захворювання може відіграти інформація про причини, які, на думку жінки, призвели до виникнення за­хворювання — переохолодження, фізичне перевантаження, перенесений аборт, травми і т.д. Варто з'ясувати, які методи використовувались для діаг­ностики захворювання, про лікування, яке проводилось до цього часу, та його ефективність. Якщо захворювання хронічне, слід уточнити, коли було останнє загострення.

Правильно зібраний гінекологічний анамнез дає можливість із достат­ньою точністю встановити попередній діагноз. Проте, остаточний висно­вок про захворювання лікар може зробити, лише провівши об'єктивне об­стеження хворої.

Стосовно анамнезу життя (anamnesis vitae), слід з'ясувати, в яких умовах росла і формувалась жінка, а також у яких умовах вона проживає в даний час. Умови, в яких жила дівчинка з раннього віку, впливають на роз­виток усього організму. Важливе значення має повноцінне раціональне хар­чування жінки, особливо в період статевого дозрівання. Надмірне або, на­впаки, недостатнє харчування може призвести до неправильного форму­вання статевої системи, а також до порушення менструальної та генератив­ної функцій. Матеріально-побутові умови, а також умови праці, без сумні­ву, впливають на стан здоров'я жінки.

Професія та умови праці. Є чимало професійних чинників, які нега­тивно впливають на здоров'я жінки. Це, насамперед, підняття тягарів, яке може сприяти опущенню та випадінню статевих органів, тривале перебу­вання на ногах може призвести до застою крові як у нижніх кінцівках, так і в органах малого таза, що сприяє гіперсекреції слизових оболонок. Шкідли­во діють на здоров'я жінки також солі важких металів, анілінові барвники, лаки та деякі інші хімічні речовини, радіація. Дія їх найчастіше викликає порушення менструальної та генеративної функцій. До різноманітних роз­ладів можуть призводити також розумові перевантаження.

Перенесені захворювання. Особливо важливо з'ясувати, на що хворі­ла жінка в дитинстві та під час статевого дозрівання (хронічний тонзиліт, епідемічний паротит, кір). Ці захворювання можуть негативно вплинути на становлення менструальної функції, спричинити недорозвиток статевих органів. Перенесений рахіт може призвести до деформації таза. Захворю­вання, на які хворіла жінка в дорослому віці, особливо тривалі й виснаж­ливі (хронічні інфекції, захворювання системи кровообігу), можуть викли­кати зміну функції яєчників, порушення менструального циклу, аменорею. Обов'язково слід розпитати, чи не хворіла пацієнтка на туберкульоз та ве­неричні захворювання. Важливо виявити, чи були оперативні втручання на органах черевної порожнини. Перенесений апендицит може викликати за­палення придатків матки, а виконана із запізненням апендектомія нерідко стає причиною спайкового процесу.

Особливе значення має з'ясування алергологічного анамнезу, зокрема стосовно наявності алергічних реакцій на певні медикаменти. Слід поціка­витись, чи не має жінка шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркоманія).

Гінекологічний анамнез включає дані про менструальну, сексуальну, генеративну і секреторну функції жінки.

Менструальна функція відображає стан статевої системи й організму в цілому. Основними даними, що характеризують цю функцію жіночого організму, є вік появи першої менструації (menarche), об'єм крововтрати під час кожної менструації, наявність чи відсутність болю, тривалість мен­струації, її регулярність. У нашій популяції менструація вперше з'являєть­ся в 12-14-річному віці й стає регулярною до 5-6 місяців. Пізня поява мен­струації може свідчити про наявність інфантилізму. Кількість крові, що ви­діляється, не повинна перевищувати 150 мл. Якщо ж крововтрата надмір­на, можна запідозрити наявність міоми, ендометріозу. При цих захворю­ваннях збільшується також тривалість менструації. Болючими менструації можуть бути при запальних процесах, ендометріозі. Важливо знати, чи не змінився характер менструації з початком статевого життя, після перенесе­них пологів та абортів. Закінчують опитуванням про характер та дату ос­танньої менструації.

Якщо в пацієнтки менопауза, необхідно уточнити, в якому віці вона настала, як проходив перехідний період, чи не буває кров'янистих виділень із вагіни (це може свідчити про рак ендометрія).

Статева, або сексуальна, функція. Розпитуючи жінку про цю функ­цію, слід проявити особливий такт. Важливо знати, чи перебуває жінка в шлюбі, чи ні, наявність інших статевих партнерів, чи не з'явились ознаки захворювання з початком статевого життя чи зі зміною партнера. Уточню­ють метод контрацепції, яким користується жінка. Необхідно розпитати про основні складові сексуальної функції — статевий потяг, оргазм. У випадку наявності сексуальних порушень варто поцікавитись, чи не було якихось факторів, що могли негативно вплинути на прояви статевої функції жінки (травма, зґвалтування тощо). Деякі особливості статевої функції можуть дати інформацію про наявність того чи іншого захворювання: при контакт­них кровотечах можна думати про наявність захворювань шийки — ерозії, ендометріозу, а іноді й раку шийки матки; біль, що виникає при статевому акті, може свідчити про наявність запальних процесів очеревини, придатків матки, навколоматкової клітковини, а також вагінізм.

Генеративна (дітородна) функція. Народження дитини — основна функція жінки. У цьому розділі слід з'ясувати, через який проміжок часу від початку статевого життя без застосування контрацепції настала перша вагітність, скільки було всього вагітностей, яким був перебіг кожної вагіт­ності, чим вони закінчились (пологами чи абортом), чи не було передчас­них пологів, мертвонароджених дітей, чи не помирали діти у ранньому нео-натальному періоді, чи не було ускладнень під час та після пологів, які опе­ративні втручання проводились під час пологів. У випадку, коли були абор­ти, треба уточнити, чи вони були штучні (за бажанням жінки), мимовільні чи кримінальні, у які терміни переривалась вагітність, чи не було усклад­нень під час та після абортів. Якщо аборти були мимовільні — чи були встановлені їх причини.

Відсутність вагітності протягом року статевого життя свідчить про безплідність, яка може бути проявом недорозвитку жіночих статевих органів, порушення функції яєчників, або результатом перенесеного запального про­цесу. Якщо вагітності настають рідко, часто перериваються, то це вказує на гормональну недостатність. Обов'язково необхідно з'ясувати, чи жінка ко­ристується контрацептивами, якими і протягом якого часу.

Секреторна функція. Надмірна кількість виділень із статевих органів є ознакою наявності гінекологічних захворювань. Необхідно знати про кількість, запах, вигляд, періодичність виділень, тому що при різних гіне­кологічних захворюваннях характер виділень інший («пінисті» — при трихомоніазі, «сирнисті» — при кандидозі, «м'ясних помиїв» — при злоякіс­них новоутвореннях).